2.4. Інші організаційно-правові форми суб’єктів підприємництва

Вважається за необхідне розглянути правовий статус наведених нижче суб’єктів підприємництва, які хоч і не здійснюють свою діяльність в якихось особливих організаційно-правових фор­мах, проте їх правові та організаційні основи створення і діяльності регламентуються спеціальними нормативними актами.

2.4.1. Холдингові компанії

Діяльність холдингових компаній регулюється Указом Президента України «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації» від 11 травня 1994 р. № 224/94 (далі — Указ).

Порядок створення та діяльності холдингових компаній, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації підприємств, виробничих і науково-виробничих об’єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність із законодавством України, регулюється Положенням про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації (далі — Положення), яке затверджене названим Указом.

Холдинговою компанією визнається господарюючий суб’єкт, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше, господарюючих суб’єктів.

Холдингові компанії можуть створюватися в результаті: заснування їх органами, уповноваженими управляти державним майном, державними органами приватизації самостійно або разом з іншими засновниками способами, передбаченими Положенням, і шляхом поєднання цих способів; поглинання одного господарюючого суб’єкта іншим (придбання контрольного пакета акцій) у процесі приватизації. При цьому господарюючий суб’єкт, що поглинає, визнається холдинговою компанією, а поглинутий — дочірнім підприємством.

Однією з умов набуття статусу холдингової компанії господарюючим суб’єктом є володіння останнім контрольним пакетом акцій інших господарюючих суб’єктів.

Під контрольним пакетом акцій розуміють кількість акцій (пай, частка у статутному фонді), яка дає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль над господарюючим суб’єктом. Рішення щодо підтвердження наявності контрольного пакета акцій, якщо його розмір становить менш як 51 %, приймає Антимонопольний комітет України з урахуванням конкретних особливостей установчих документів і структури статут­них фондів господарюючих суб’єктів у порядку, що встановлює цей Комітет.

Холдингові компанії можуть бути дочірніми підприємствами інших холдингових компаній.

Дочірнє підприємство визначається як господарюючий суб’єкт, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія.

Засновником холдингової компанії може бути:

а) підприємство;

б) орган, уповноважений управляти державним майном.

Засновник холдингової компанії повинен одержати згоду Антимонопольного комітету України і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України на створення холдингової компанії у порядку, який затверджують ці органи.

Холдингову компанію створюють у формі відкритого акціонерного товариства шляхом об’єднання у статутному фонді контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств та інших активів.

Створення холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації не допускається в таких галузях: торгівля товарами народного споживання та продукцією виробничо-технічного призначення; виробництво та переробка сільськогосподарської продукції; громадське харчування та побутове обслуговування населення; автомобільний транспорт (крім підприємств, що виконують переважно міжнародні перевезення).

Не допускається також створення холдингової компанії, якщо вона та її дочірні підприємства або два і більше дочірніх підприємств реалізують взаємозамінні товари (роботи, послуги) та їхня сукупна частка на відповідному загальнодержавному або регіональному ринку перевищує 35 %.

Холдингові компанії повинні один раз на рік публікувати у засобах масової інформації відомості про свої баланси, прибутки і збитки, а також про належні їм частки (акції, паї) інших підприємств за формою, встановленою Міністерством фінансів України та Антимонопольним комітетом України.

Окремі види холдингів як різновид об’єднань банків визначаються Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. (далі — Закон). Відповідно до ст. 11 і 12 Закону існує два види холдингів: банківська холдингова група і фінансова холдингова група.

Банківська холдингова група — це банківське об’єднання, до складу якого входять виключно банки.

Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше 50 % акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками.

Дочірній банк не має права володіти акціями материнського банку. У разі якщо дочірній банк набув права власності на акції материнського банку, він зобов’язаний відчужити їх у місячний термін.

Банківські холдингові групи дозволяється створювати лише за умови, що угода про їх створення передбачає покладання на головний банк групи додаткових організаційних функцій стосовно банків — членів групи, а також створення системи управління спільною діяльністю.

Материнський банк банківської холдингової групи відповідає за зобов’язаннями своїх членів у межах свого внеску в капіталі кожного з них, якщо інше не передбачено законом або угодою між ними.

Фінансова холдингова група має складатися переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, і материнська компанія має бути фінансовою установою.

Материнській компанії має належати більше 50 % акціонерного (пайового) капіталу кожного з учасників фінансової холдингової групи.

Материнська компанія фінансової холдингової групи зобов’я­зана подавати наглядовим органам консолідовано-фінансовий та статистичний звіти групи відповідно до вимог цього Закону.

Материнська компанія фінансової холдингової групи при здійсненні своєї діяльності з управління та координації діяльності її членів має право встановлювати правила, що є обов’язко­вими для членів фінансової холдингової групи.

Материнська компанія фінансової холдингової групи відповідає за зобов’язаннями своїх членів у межах свого внеску в капітал кожного з них, якщо інше не передбачено законом або угодою між ними.