- •Криворізький технічний університет
- •Лекція 1. Предмет і значення логіки
- •1.1. Логіка як наука
- •1.2. Поняття мислення
- •1.3. Мислення і мова
- •1.4. Форми мислення і закони мислення
- •1.5. Мова логіки
- •1.6. Формальна логіка
- •1.7. Значення логіки для економічного пізнання
- •Лекція 2. Поняття
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Поняття і слово
- •2.3. Зміст та обсяг поняття
- •2.4. Види понять
- •2.5. Відношення між поняттями
- •1. Відношення тотожності
- •2. Відношення підпорядкування
- •3. Відношення перехрещення
- •4. Відношення координації
- •5. Відношення суперечності
- •6. Відношення протилежності (супротивності)
- •2.6. Операції над поняттями
- •Лекція 3. Судження
- •3.1. Загальна характеристика суджень
- •3.2. Структура судження
- •3.3. Прості судження їх види
- •3.4. Категоричні судження
- •3.5. Розподіленість термінів і види суджень
- •Поділ суджень за модальністю
- •3.6. Відношення між судженнями
- •3.7. Складні судження
- •Лекція 4. Основні закони логіки
- •4.1. Загальна характеристика законів логіки
- •4.2. Закон тотожності
- •4.3. Закон суперечності (несуперечності)
- •4.4. Закон виключного третього
- •4.5. Закон достатньої підстави
- •Лекція 5. Умовивід
- •5.1. Загальна характеристика умовиводів
- •5.2. Дедуктивний умовивід та його правила
- •5.3. Категоричний силогізм
- •5.4. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •5.5. Види гіпотез. Доведення гіпотез
- •5.6. Аналогія як умовивід
- •Лекція 6. Логічні основи теорії аргументації. Доведення
- •6.1. Поняття доведення
- •6.2. Структура доведення. Види доведення
- •Види доведення
- •6.3. Способи спростування
- •7. Тести і завдання. Питання для самостійної роботи Лекція 1. Предмет та значення логіки.
- •Лекція 2. Поняття.
- •Лекція 3. Судження Питання для самостійної роботи
- •Лекція 4. Основні закони логіки Питання для самостійної роботи
- •Лекція 5. Умовивід Питання для самостійної роботи
- •Лекція 6. Логічні основи теорії аргументації. Доведення Питання для самостійної роботи
- •Основна література
- •Додаткова література
1.7. Значення логіки для економічного пізнання
Існують певні загальні положення які, надають значення знанням з логіки для освіченої людини:
Знання з логіки привчають нас точно мислити, ясно висловлювати власну думку. Логіка сприяє формуванню зв’язаної та зрозумілої мови.
Логіка виховує вміння переконувати й обґрунтовувати власні ідеї. Це обов’язкова умова для успішної цілісної людини.
Заняття логікою формують звичку аналізувати власні й чужі міркування.
Логіка навчає людину вести полеміку, дискутувати з метою встановлення істини. Коректно відстоювати власну думку, спростовувати хибні переконання, знаходити компроміси, розкривати несумлінні прийоми та виверти.
Логіка створює звичку думати правильно.
Економічне дослідження, як і будь-яке пізнання, підлягає не тільки законам діалектики, діалектичної логіки, воно відбувається також за законами і правилами формальної логіки. З огляду на це знання законів формальної логіки і свідоме їх використання мають для економічного пізнання виняткове значення.
Предметом економічного пізнання є як подія, що мала місце в минулому і недоступна безпосередньому сприйманню, так і подія що відбувається у поточний момент. Економічне дослідження— це в основному пізнання опосередковане, вивідне. Головна роль тут належить логічним засобам пізнання, насамперед — умовиводу. Так, економічне дослідження, спрямоване на встановлення об'єктивної істини за економічних подій, відбувається у формі висунення і доведення економічних гіпотез, теорій. Щоб установити істину за фактом, необхідно зібрати факти-докази, що відносяться до економічної події, логічно їх опрацювати, висунути версії, розвинути їх, перевірити і довести істинність однієї версії і хибність останніх.
Уся розумова діяльність економіста відбувається в певних логічних формах, підлягає законам і правилам логіки. Дотримання їх є необхідною умовою пізнання об'єктивної істини. Без дотримання правил логіки не може бути встановлена об'єктивна істина. Нігілістичне ставлення до законів логіки і процесу дослідження може мати вкрай шкідливі наслідки для практичної роботи.
Наука логіка навчає, як правильно будувати умовиводи, прищеплює вміння оперувати поняттями й судженнями, застерігає від можливих логічних помилок. Незнання законів і правил логіки, невміння користуватися ними у процесі економічного пізнання нерідко призводять до різноманітних логічних помилок, котрі в економічній практиці із логічних перетворюються у фінансові помилки. Помилки ж в економічній практиці, оскільки вони позначаються безпосередньо на долі конкретних людей, особливо неприпустимі. Мабуть, немає іншої сфери суспільного життя, де порушення законів логіки, побудова неправильних умовиводів, приведення хибних аргументів могли б заподіяти такої суттєвої шкоди, як у галузі економіки.
Логічна грамотність — необхідна риса освіченості. Економіст у своїй діяльності широко користується такими логічними категоріями, як поняття, судження, умовивід, дедукція, індукція, аналогія, версія, доказ і заперечення, знання яких значно підвищують культуру мислення, професійний рівень дослідження економічних явищ. Культура мислення — необхідна умова культури дослідження, пізнання, культури обґрунтування здобутих висновків, висунутих положень. Логіка, підвищуючи культуру мислення, безпосередньо впливає на процес пізнання економічної реальності.