- •1. Теоретична частина
- •2. Експериментальна частина
- •2.2. Гідроксиди кобальту (іі) і нікелю (іі)
- •2.3. Комплексні сполуки кобальту та нікелю
- •2.4. Хімічні властивості сполук цинку та кадмію
- •2.5. Отримання гідроксиду міді (іі) і дослідження його властивостей
- •2.6. Отримання малорозчинних солей міді (іі).
- •2.7. Відновлювальні властивості сполук марганцю (іі)
- •2.8. Окисно-відновні властивості сполук марганцю (VI)
- •2.9. Окиснювальні властивості сполук марганцю (VII)
- •2.10. Хромати та дихромати
- •3. Питання для самоконтролю
- •4. Задачі і вправи для самостійної роботи
2.4. Хімічні властивості сполук цинку та кадмію
Дослід 1. Гідроксиди цинку та кадмію і їх властивості
Налити у дві пробірки по 3-4 краплі розчину солі цинку, у дві інші – стільки ж розчину солі кадмію. У кожну пробірку додавати по краплям розчин лугу з концентрацією СЕ = 2 моль/дм3 до появи білих студенистих осадів гідроксидів. Випробувати відношення отриманих гідроксидів до кислот і лугів. Який висновок можна зробити про властивості гідроксидів цинку і кадмію? Написати рівняння реакцій у молекулярній та іонній формі. Пояснити відмінність у властивостях гідроксидів.
Дослід 2. Сульфіди цинку і кадмію
У дві пробірки, в одній з яких міститься 3-4 краплі розчину солі цинку, а в іншій – стільки ж розчину солі кадмію, добавити по 2-3 краплі насиченого розчину сульфіду амонію. Відмітити кольори осадів, що утворились, і додати у кожну пробірку по одній краплі хлоридної кислоти з концентрацією СЕ = 1 моль/дм3. Який з сульфідів більш розчинний у кислоті? Користуючись правилом добутку розчинності, пояснити різну розчинність сульфідів цинку і кадмію у кислоті. Написати рівняння реакцій.
2.5. Отримання гідроксиду міді (іі) і дослідження його властивостей
Дослід 1. Отримання гідроксиду міді (ІІ) і розкладання його при нагріванні
Внести у пробірку по 3-4 краплі розчину сульфату міді (ІІ) і розчину лугу з концентрацією СЕ = 2 моль/дм3. Відмітити колір осаду гідроксиду міді (ІІ), що випав. Обережно нагріти пробірку з осадом. Як змінюється колір осаду при нагріванні гідроксиду міді (ІІ) в оксид? Написати рівняння реакцій утворення гідроксиду міді (ІІ) і його розкладання.
Дослід 2. Відношення гідроксиду міді (ІІ) до кислот і лугів
Отримати у двох пробірках гідроксид міді (ІІ). До отриманих осадів прибавити в одну пробірку 5-6 крапель розчину сульфатної кислоти з концентрацією СЕ = 2 моль/дм3, в іншу – стільки ж розчину лугу з концентрацією СЕ = 2 моль/дм3. В якому випадку відбувається розчинення осаду? Який висновок можна зробити з цього досліду про властивості гідроксиду міді (ІІ)?
Примітка. У надлишку концентрованого розчину лугу гідроксид міді (ІІ) розчиняється з утворенням купритів типу Na2[Cu(OH)4]. Однак останні досить нестійкі і при розбавленні розчину розкладаються з виділенням Cu(OH)2. Це вказує, що кислотні властивості гідроксиду міді (ІІ) виражені надзвичайно слабко.
2.6. Отримання малорозчинних солей міді (іі).
Дослід 1. Отримання сульфіду міді (ІІ)
У пробірку з розчином сульфату або хлориду міді (ІІ) (2-3 краплі) прибавити стільки ж сірководневої води. Відмітити колір осаду сульфіду міді (ІІ), що випав. Написати у молекулярному та іонному виді рівняння реакції його утворення.
Дослід 2. Отримання основного карбонату міді (ІІ)
У пробірку з розчином сульфату міді (ІІ) (2-3 краплі) прибавити таку ж кількість розчину соди. Спостерігати випадіння зеленого осаду гідроксокарбонату міді (CuOH)2CO3. Чому при взаємодії солей міді з розчином соди не випадає середній карбонат міді? Написати рівняння реакцій взаємодії сульфату міді (ІІ) з содою за участі води.