2. Побудова поздовжнього профілю місцевості.

Профіль складається в масштабі за даними пікетажного й нівелірного журналів. Вибір масштабу й розташування граф профілю залежить від його призначення. При виконанні завдання горизонтальний масштаб прийняти 1 : 5 000. Вертикальний масштаб профілю звичайно приймають в 10 разів крупніше. Зразок профілю автодорожньої траси з поясненнями й розмірами граф наведений на рис. 4.4.

Заповнюють графи профілю в такій послідовності: 7, 8, 6, 3, 2, 1, 9, 10, 4, 5.

Графи 4 й 5 заповнюють після побудови фактичного (чорного) профілю й проведення проектної лінії.

Цифри в графі 7 позначають відстані від плюсових точок від найближчих пікетів, у графі 6 - висоти точок, округлені до сотих часток метрів. Лінії в графі 3 повторюють лінії графи 7.

У графі 2 показують план траси із вказівкою осі дороги й кривих стрілками в заданому горизонтальному масштабі профілю по абрису в пікетажному журналі (рис. 4.4). Числа 122, 410 й 289 у графі 9 позначають довжини прямих ділянок траси, СВ 21⁰ 47', СВ 4°00' і СВ 36°21' – румби прямих ділянок.

Схематичне позначення першої кривої у вигляді дуги, зверненою опуклістю вниз, відповідає повороту магістралі вліво, а зображення другої кривої у вигляді дуги з опуклістю нагору - повороту вправо.

Цифри 22, й 5 - відстані початку й кінця першої кривої від найближчих пікетів. Різниця пікетажних відстаней початку (ПК19+22) і кінця (ПК21+5) кривої повинна відповідати довжині кривої (К = 183 м) на профілі.

Після заповнення графи 9 виконують побудову профілю місцевості, відкладаючи висоти пікетних і плюсових точок від умовного обрію в масштабі 1:500. Вибір умовного горизонту (175 м) при побудові профілю траси забезпечує розташування лінії профілю місцевості не ближче 5 дм і не далі 15 дм над графою «ґрунти».

Графи 4 й 5 заповнюють після проведення проектної лінії. Висоту моста через річку при проектуванні рекомендується робити не менш 6 м над поверхнею води.

При проведенні на профілі проектної лінії враховують те, щоб її ухил не перевищував заданого граничного значення; щоб лінія проходила через фіксовані точки, тобто точки, положення яких не можна змінювати ні в плані, ні по висоті (точки перетинання нової траси з вже існуючої, річкою й т.п.), і щоб обсяг грабарств був найменшим.

Проектні (червоні) висоти точок обчислюють за формулою

(4.4)

де: - шукана проектна висота точки;- відома висота фіксованої точки; і- ухил проектної лінії;- відстань від даної точки до фіксованої.

Обчислені ухили (0; 20) і довжини відрізків проектної лінії (690; 410) виписуються у вигляді дробу в графі 5, положення діагоналі на ділянці від плюсової точки ПК24 +90 до ПК29 відповідає додатному ухилу.

У графі 4 виписують висоти (проектні) з округленням до 0,01 м.

Різниці між фактичними й проектними висотами - робочі висоти - підписують вище проектної лінії при насипі й нижче при виїмці.

Для точки перетинання лінії профілю із проектною лінією (точки нульових робіт) обчислюють рішенням подібних трикутників відстані від її до найближчих пікетів. Ці відстані (сині позначки) виписують синьою тушшю на профілі з округленням до метра (25 й 75, 90 й 10).

Вісь дороги в графі 2, графи 4, 5, 9 і робочі висоти вичерчують червоною тушшю, відстані від найближчих пікетів до точок нульових робіт - синьої, інше - чорної. Пояснення й розміри граф на профіль не переносять.