
- •Плани семінарських занять Модуль 1
- •1Е семінарське заняття (семінар-розгонута бесіда):
- •2Е семінарське заняття (семінар-конференція):
- •3Є семінарське заняття (семінар-конференція):
- •4Е семінарське заняття (семінар-конференція):
- •5Е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда):
- •6 Е семінарське заняття (семінар-конференція):
- •7Е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда):
- •8 Е семінарське заняття (семінар-дискусія):
- •9 Е семінарське заняття (семінар-дискусія):
- •10 Е семінарське заняття (семінар-прес-конференція):
- •11 Е семінарське заняття (семінар-прес-конференція):
- •Модуль 2
- •12 Е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда):
- •13 Е семінарське заняття (семінар-«мозковий-штурм»):
- •14 Е семінарське заняття (семінар-конференція)
- •15 Е семінарське заняття (семінар-дискусія з елементами аналізу):
- •16 Е семінарське заняття (семінар-дискусія):
- •17 Е семінарське заняття (семінар-конференція):
- •1.Філософія історії: поняття, предмет, специфіка дослідження.
- •2. Основні підходи до розуміння філософії історії:
- •18 Е семінарське заняття (семінар-конференція):
- •19 Е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда):
- •20 Е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда):
14 Е семінарське заняття (семінар-конференція)
Логіка та методологія наукового пізнання (2 год.)
План семінару:
1. Сутність і структура наукового пізнання.
2. Поняття методу, методики та методології.
3. Елементи, форми, методи наукового пізнання.
Мета заняття: поглиблене вивчення програмного матеріалу; активна взаємодія викладача зі студентами при збереженні максимальної самостійності, ініціативи; вільне обговорення проблемних питань; розвиток творчих здібностей.
Студент повинен
знати:
сутність і структуру, форми, методи наукового пізнання; визначення поняття методу, методології.
вміти:
застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору;
використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції.
15 Е семінарське заняття (семінар-дискусія з елементами аналізу):
Соціальна філософія(2 год.)
План семінару:
Соціальна філософія як розділ філософського знання.
Проблема суспільства в філософії. Діяльність як спосіб існування соціального.
Сфери життєдіяльності суспільства (економічна, соціальна, політична, духовна).
Суспільна свідомість та її структура. Взаємоз»язок суспільного буття та суспільної свідомості.
Мета заняття: розвиток самостійного та критичного мислення, обговорення питань теми із наступних узагальненням вивченого матеріалу та підбиття підсумків.
Студент повинен
знати:
особливості філософського аналізу суспільства, сфери життєдіяльності суспільства, структуру суспільної свідомості, особливості взаємодії суспільства і природи, сутність проблеми майбутнього в філософії.
вміти:
застосовувати навички критичного аналізу проблемних питань;
використовувати знання з філософії для формування власної світоглядної позиції.
16 Е семінарське заняття (семінар-дискусія):
Антропологія(2 год.)
План семінару:
Людина як предмет філософського осмислення.
Людина як єдність біологічного, психологічного та соціального.
Проблема сутності людини. Діяльність як сутність людини.
Індивід, індивідуальність, особистість.
Соціальні характеристики особистості (потреби, інтереси, соціальні норми, життєва позиція, сенс життя).
Цінності: класифікація цінностей, ціннісні орієнтації.
Свобода і відповідальність.
Мета заняття: розв’язання складних питань теми, що вимагають групового осмислення. Активізація та розвиток творчого мислення, створення позитивного настрою для ефективного засвоєння програмного матеріалу.
Студент повинен
знати:
особливості філософського розуміння природи людини;
визначення понять «індивід», «індивідуальність», «особистість»;
соціальні характеристики особистості;
основні підходи щодо розуміння загальнолюдських цінностей;
розв’язання проблеми свободи в філософії.
вміти:
аргументовано викладати та відстоювати власну точку зору, слухати інших;
працювати в групі.
17 Е семінарське заняття (семінар-конференція):
Філософія історії(2 год.)
План семінару:
1.Філософія історії: поняття, предмет, специфіка дослідження.
2. Основні підходи до розуміння філософії історії:
- вольтеріанський;
- геґельянський;
- позитивістський;
- шпенґлерівський.
3. Проблема історичного процесу в філософії:
ідея вічного кругообігу: історія як розповідь (Геродот і Фукідід).
християнська ідея векторного розвитку: історія як самопізнання Духу (Августин).
4.Головні підходи до аналізу історії (формаційний, цивілізаційний). Співвідношення циклічності та поступовості в суспільному розвитку (Г.В.Ф. Гегель, К.Маркс, Н.Я. Данілевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі).
5. Проблема сенсу історії. Роль особи в історичному процесі.
Мета заняття: ґрунтовний аналіз програмного матеріалу, оцінювання науковості, логіки побудови робіт, формування вміння аргументовано викладати та відстоювати власну точку зору.
Студент повинен
знати:
основні філософські підходи до розуміння історії; визначення спрямованості та сенсу історії в філософії.
вміти:
застосовувати навички критичного аналізу проблемних питань;
володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки.