- •Плани семінарських занять Модуль 1
- •1Е семінарське заняття (семінар-розгонута бесіда):
- •2Е семінарське заняття (семінар-конференція):
- •3Є семінарське заняття (семінар-конференція):
- •4Е семінарське заняття (семінар-конференція):
- •5Е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда):
- •6 Е семінарське заняття (семінар-конференція):
- •7Е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда):
- •8 Е семінарське заняття (семінар-дискусія):
- •9 Е семінарське заняття (семінар-дискусія):
- •10 Е семінарське заняття (семінар-прес-конференція):
- •11 Е семінарське заняття (семінар-прес-конференція):
- •Модуль 2
- •12 Е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда):
- •13 Е семінарське заняття (семінар-«мозковий-штурм»):
- •14 Е семінарське заняття (семінар-конференція)
- •15 Е семінарське заняття (семінар-дискусія з елементами аналізу):
- •16 Е семінарське заняття (семінар-дискусія):
- •17 Е семінарське заняття (семінар-конференція):
- •1.Філософія історії: поняття, предмет, специфіка дослідження.
- •2. Основні підходи до розуміння філософії історії:
- •18 Е семінарське заняття (семінар-конференція):
- •19 Е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда):
- •20 Е семінарське заняття (семінар-розгорнута бесіда):
Плани семінарських занять Модуль 1
1Е семінарське заняття (семінар-розгонута бесіда):
Філософія як світогляд, її предмет, структура та функції (2 год.)
План семінару:
Світогляд, його історичні типи.
Джерела та особливості філософського знання.
Співвідношення філософії та релігії, філософії та науки.
Предмет, структура й основні функції філософії.
Роль філософії у житті суспільства та особистості.
Мета заняття: ознайомлення студентів з методикою роботи, з понятійним апаратом та основними темами дисципліни.
Студент повинен
знати:
особливості філософського знання, його структуру та функції філософії;
визначення поняття «світогляду», його складові та історичні типи;
вміти:
застосовувати філософський понятійно-категоріальний апарат;
володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки.
2Е семінарське заняття (семінар-конференція):
Філософія Стародавнього Сходу: Індія, Китай (2 год.)
План семінару:
Основні етапи розвитку філософії Стародавньої Індії.
Неортодоксальні філософські системи (буддизм, джайнізм, чарвака-локаята)
Ортодоксальні філософські системи (веданта, міманса, санкх’я, йога, вайшешика, ньяя,).
Особливості давньоіндійської філософії.
Основні етапи і головні напрями філософії Стародавнього Китаю (конфуціанство, даосизм, легізм, моїзм, чань-буддизм).
Особливості давньокитайської філософії.
Мета заняття: поглиблення знань за темою семінару, вироблення вміння працювати в групі.
Студент повинен
знати:
основні етапи становлення філософії Стародавньої Індії;
особливості філософських поглядів ортодоксальних та неортодоксальних шкіл Стародавньої Індії;
основні етапи становлення та головні напрями філософії Давнього Китаю;
вміти:
застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору;
володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки.
3Є семінарське заняття (семінар-конференція):
Філософія античності (2 год.)
План семінару:
Періоди у розвитку античної філософії. Філософські школи та їх представники.
Особливості філософії досократівського періоду:
а) мілетська школа;
б) школа Піфагора;
в) елейська школа;
г) Геракліт;
д) атомісти.
Особливості філософії класичного (сократівського) періоду:
а) софісти;
б) Сократ;
в) сократичні школи;
г) Платон;
д) Арістотель.
Особливості філософії греко-римського періоду:
а) школа Епікура;
б) стоїки;
в) скептики.
Мета заняття: поглиблений аналіз визначеної теми, формування навичок діалогічного спілкування, формування навичок опрацювання додаткової літератури.
Студент повинен
знати:
періодизацію історії античної філософії;
основні філософськи школи докласичного періоду та суть їх вчення;
основних представників античної філософії класичного періоду та суть їх філософських поглядів;
особливості філософії елліністичного й римського періоду,
основні філософські школи та їх представників зазначених періодів;
вміти:
самостійно опрацьовувати додаткову літературу;
володіти навичками публічного мовлення та аргументації власної думки;
застосовувати навички наукового обґрунтування власної точки зору.