34. Варіанти входження у світ бізнесу
У світ бізнесу можна ввійти такими способами: почати з порожнього місця (з нуля); придбати франчайзу; придбати діючу фірму (бізнес).
1. Почати "з нуля". Це - найбільш важкий шлях, однак багато хто починає саме з нього, уже маючи професійний досвід у вибраній сфері діяльності.
2. Придбання франчайз-пакета. За визначенням Міжнародної асоціації франчайзингу (МАФ) пільгове підприємництво (franchise operation) — це контрактні взаємини між франчайзером (franchisor) і підприємством-оператором – франчайзі (franchisee), у рамках яких франчайзер пропонує або зобов'язується підтримувати такі області функціонування підприємства, як ноу-хау й навчання; при цьому оператор веде справу, використовуючи загальну торговельну марку й технологію, власником яких є франчайзер, він же й контролює їх; і при цьому оператор інвестує суттєву частку капіталу свого підприємства за рахунок власних коштів.
35. Пошук ніші
"Нішею" називають ринок товарів або послуг, який поки ще ніким не зайнятий, або занадто малий для великої конкуренції і який гарантує підприємцеві фінансовий успіх. При пошуку ніші здійснюється двоступінчастий вибір: вибір господарської ніші й пошук ринкової ніші.
На першому етапі вивчають загальні умови інвестування коштів у підприємницьку діяльність у цей момент і в даному місці. Варто звернути увагу на: податкові пільги; стан ринку в різних областях і регіонах; ступінь насиченості ринку; соціально-політичну нестабільність району; ненадійний попит. Це зовнішні умови, які не залежать від самого підприємця.
Крім того, потрібно врахувати чисто економічні обмеження на проникнення в ту або іншу сферу: високий рівень початкових капітальних вкладень; тривалий строк окупності вкладених коштів; відсутність прибутку при нормальному ході подій (утворення, соцзабезпечення й т.д.).
Визначившись із видом діяльності, необхідно здійснити другий етап - пошук ринкової ніші, тобто визначення спрямованості, або спеціалізації підприємства. Існує кілька варіантів рішення цієї проблеми: вибрати спеціалізацію, опираючись на власний досвід, результати аналізу, практику інших, відповідно до об'єктивних обставин; вибрати спеціалізацію, опираючись на інтуїцію; провести ретельний аналіз стану справ у вибраній сфері. Це можна зробити самому, або запросити фахівців, що є більш привабливим, особливо для новачків, але вимагає значних коштів.
36. Визначення стратегічних потреб в інформаційних продуктах та послугах
Дуже важливо оцінити, яка частина ринку може бути охоплена й утримана, тобто економічні можливості пропозиції інформаційних продуктів і послуг. Із цією метою необхідно розрахувати мінімально рентабельний обсяг виробництва, що забезпечить підприємцеві, як мінімум, нормальну величину прибутку (доходу), тобто такий прибуток, що, на думку підприємця, достатній для початку бізнесу.
Загальна формула для розрахунку мінімально рентабельного випуску має такий вигляд:
де gb – мінімально рентабельний випуск продукції (послуг);
FC - фіксовані, або постійні видатки;
In – нормальний прибуток (дохід);
In=Pn+Wn,
де Pn - розмір нормального прибутку; Wn, - розмір нормальної зарплати;
P - ціна одиниці продукції;
AVC - питомі змінні видатки.
Наведена формула випливає з необхідності, щоб виторг від реалізації дорівнював видаткам на виробництво й величині нормального доходу.
P·gb=FC + AVC·gb + In .
Для проведення таких розрахунків необхідно зібрати маркетингову, виробничу й фінансову інформацію.
Постійними об'єктами спостереження повинні бути: конкуренти, ринки, інформаційні технології; законодавство, трудові ресурси, загальні тенденції.
Щодо підприємницької діяльності в інформаційній сфері, необхідно звернути увагу на: розвиток структур інформаційного обслуговування і їх технічну базу; рівень охоплення інформаційним обслуговуванням управлінських структур різних рівнів і сфери соціального забезпечення населення (рівень комп'ютеризації/інформатизації); розвиток виробництва технічних засобів інформаційного обслуговування; склад програмних засобів, що використовуються.