8.4 Операції та операнди. Прості інструкції алгоритмів.

Виразами називаються алгоритмічні конструкції мови, що визначають правила для обчислення значень змінних величин. Вираз складається з операндів: змінних, констант, назв функцій, що відокремлюються один від одного за допомогою операторів.

Алгоритмом називається упорядкована послідовність дій (команд), які необхідно виконати для вирішення задачі. Упорядкованість досягається правилом про порядок запису команд. Існують два способи завдання алгоритму: блок-схемний та програмний (операторний).

Блок-схемний спосіб завдання алгоритму – це графічне зображення алгоритму у вигляді окремих частин  - блоків. Кожен блок відповідає окремому етапу розв’язання задачі. Порядок виконання етапів (блоків) задається з’єднувальними лініями або номерами блоків.

Лінійним є процес, в якому команди виконуються послідовно, у порядку їх запису, без розгалужень та повторень.

Розгалужений процес вміщує декілька шляхів. Вибір того чи іншого шляху залежить від виконання деяких умов. У багатьох випадках виникає потреба в зміні послідовного порядку операторів, що стає  можливим завдяки операторам управління. До них в першу чергу відносяться IF та CASE.

8.5  Розгалуження і умовні вирази. Цикли.

Циклічними називаються обчислювальні процеси, в яких неодноразово виконуються одні й ті ж дії, але з різними даними. Тіло циклу складається з операторів, що повторюються у програмі. Для організації циклу необхідно задати початкове значення змінної, яка буде змінюватися у циклі, її кінцевого значення та крок її зміни. Треба контролювати значення цієї змінної для перевірки умови виходу з циклу. Умовою може бути: перевищення параметром циклу кінцевого значення, виконання заданого числа повторень, досягнення заданої точності обчислення.

Цикли бувають арифметичні та ітеративні. В арифметичних циклах число повторень визначається на основі зміни параметра циклу; в ітеративних циклах - цикл повторюється доти, доки не буде виконана умова виходу з циклу.

 В мові Паскаль є три спеціальні оператори організації циклів:   WHILE, REPEAT та FOR.

8.6 Графічне зображення різних видів обчислювальних процесів. Змінні, константи, ідентифікатори.

Графічне зображення алгоритму або блок-схема складається з блоків (графічних символів), що зв'язуються між собою направленими лініями. Читається схема зверху вниз, та зліва направо, тому стрілки, що вказують напрямок ліній можуть бути відсутніми.

Ідентифікатори – назви (імена) констант, змінних, підпрограм та інших об’єктів у програмі. Ідентифікатори складаються з букв латинського алфавіту та цифр. Ідентифікатори обираються довільно, але при виборі ідентифікаторів краще дотримуватись якоїсь системи. Наприклад, імена змінних відображають смислове навантаження змінної. Константою літерного типу є одна з допустимих літер, що взята в одиничні лапки ( ’ ’ ). Наприклад, якщо задекларована змінна A: CHAR , то для присвоєння їй певного значення можна задати оператор: A:=’d’; Фактично змінна А буде зберігати код (згідно ASCII - стандарту) літери d. Для прямого та зворотного зображення множини символьних значень на підмножину натуральних чисел в мові Паскаль використовуються дві стандартні функції: ORD (c:char): byte - дає ASCII – код символу; CHR (N: byte) :char - дає символ з кодом N. Логічний (булів) тип даних Змінна типу BOOLEAN може приймати тільки 2 значення: істина (TRUE=1) або лож (FALSE=0) і займає 1 байт. Змінні булового типу використовуються при обчисленні логічних виразів та при роботі операторів розгалуженого та циклічного.