29. Порядок відкриття рахунків у банках.

Рахунки юридичної особи, що є клієнтом банку, відкриваються в установах банків за місцем її реєстрації чи в будь-якому банку на території України за згодою сторін.

Для відкриття поточного рахунка суб'єкти господарювання подають до установи банку такі документи: - заяву про відкриття поточного рахунку, підписану керівником та головним бухгалтером юридичної особи; - копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи,  засвідчену нотаріально, чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію; - копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту/засновницького договору/установчого акта/положення); - копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; - копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби; - копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків; - копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально, чи підписом уповноваженого працівника банку;

- картку із зразками підписів і відбитка печатки (додаток 2), засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку.

У разі відкриття поточного рахунка клієнту у його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунка. На заяві клієнта зазначаються підписи одного з керівників банку або уповноваженої ним особи, на якого згідно з внутрішніми положеннями банку покладено обов'язок приймати рішення про відкриття поточних рахунків клієнтів.

30. Порядок і форми безготівкових розрахунків.

Підприємства використовують (залежно від форми розрахункового документа) такі форми безготівкових розрахунків: • платіжні доручення; • платіжні вимоги-доручення; • чеки; • акредитиви;

• векселі; • інкасові доручення (розпорядження).

Платіжне доручення — це письмове доручення власника рахунка перерахувати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отримувача коштів. Платіжні доручення здійснюються: — постачальник відвантажує продукцію (виконує роботи, послуги); — постачальник виставляє рахунок-фактуру за продукцію; — покупець подає до банку, що його обслуговує, платіжне доручення; — банк покупця списує з його рахунка кошти; — банк покупця повідомляє покупця — власника рахунка про списання коштів; — банк покупця передає електронним зв'язком або надсилає платіжне доручення на відповідну суму до банку постачальника; — банк постачальника (отримувача коштів) зараховує кошти на рахунок постачальника; - банк постачальника повідомляє постачальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок випискою з розрахункового рахунка.

Платіжні вимоги-доручення — це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин. Верхня частина — вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт, послуг. Нижня частина — доручення покупця (платника грошових коштів) банку, який його обслуговує, переказати належну суму коштів з його рахунка на рахунок постачальника. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями здійснюється за такою схемою: — постачальник відвантажує продукцію покупцеві; — разом із документами на відвантажену продукцію постачальник передає платіжну вимогу-доручення на оплату; — покупець передає вимогу-доручення в банк, який його обслуговує, для переказу коштів; — банк покупця (платника коштів) списує з рахунка покупця кошти; — банк покупця сповіщає випискою покупця — власника рахунка про списання коштів із його розрахункового рахунка; — банк покупця направляє в банк постачальника платіжну вимогу-доручення; — банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; — банк постачальника повідомляє постачальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок випискою з розрахункового рахунка.

Розрахунковий чек — це документ стандартної форми з дорученням чекодавця своєму банкові переказати кошти з рахунка чекодавця на рахунок пред'явника чека (отримувача коштів) Розрахунок чеком здійснюється за такою схемою: — постачальник передає товар покупцеві; — покупець передає чек постачальнику; — постачальник передає чек у свій банк; — банк постачальника направляє чек для оплати в банк покупця; — банк платника списує кошти з рахунка покупця товару; — банк платника повідомляє платника про списання коштів; — банк платника переказує банку постачальника відповідні кошти; — банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; — банк постачальника повідомляє постачальника про зарахування коштів на його рахунок.

Акредитив — це розрахунковий документ із дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально задепонованих коштів оплату товаротранспортних документів за відвантажений товар. Схема здійснення розрахунків із використанням акредитивної форми має такий вигляд:

— покупець, доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив; — банк покупця відкриває акредитив;— банк покупця сповіщає покупця про відкриття акредитива; — банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму; — банк постачальника сповіщає постачальника про відкриття акредитива; — відвантаження товару; — покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива; — банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива; — банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; — банк постачальника повідомляє про це свого клієнта.

Вексельна форма розрахунків — розрахунки між постачальником (отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з відстрочкою платежу, які оформлюються векселем. Розрахунки з використанням векселя здійснюються за таким порядком: — постачання товару; — акцепт векселя в банку, який обслуговує покупця; — передача векселя; — платіжне доручення банку, який обслуговує постачальника, на оплату цього векселя; — облік векселя (може бути наданий кредит) постачальника у межах облікової ставки; — пред'явлення векселя до оплати у встановлений строк; — отримання платежу.

Інкасове доручення (розпорядження) застосовується у випадках стягнення в безспірному порядку сум фінансових санкцій, недоїмки в бюджет із податків, штрафів, нарахованих державними податковими органами.