МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

„Затверджено”

на методичній нараді

____________________

Завідувач кафедри

ПрофесорТяжка О.В.

______________________

„____”___________2007р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів при підготовці

до практичного (семінарського заняття)

Навчальна дисципліна	Пропедевтична педіатрія
Модуль №	2
Змістовний модуль	6
Тема заняття	Анатомо-фізіологічні особливості cерцево-судинної системи Методика обстеження Лабораторно-інструментальні методи дослідження Семіотика уражень
Курс	III
Факультет	Медичний №1

Київ-2007

1. Актуальність теми: Серцево-судинна система забезпечує постачання кисню та поживних речовин до всіх органів і тканин, виведення вуглекислого газу та інших продуктів метаболізму і таким чином бере участь у підтриманні постійності внутрішнього середовища. Серцево-судинна система в дітей різного віку має низку відмінностей, які впливають на її функції і на функції, темпи розвитку інших тканин і органів. Тому навчитися адекватно оцінювати стан серцево-судинної системи у дітей на підставі знань анатомо-фізіологічних особливостей і методів її обстеження, а також розпізнавати синдроми ураження та виявляти причину їхнього виникнення є необхідною програмою для студентів медичного факультету.

2. Конкретні цілі:

Знати особливості внутрішньоутробного розвитку системи кровообігу.

Знати анатомо-фізіологічні особливості кожного відділу серцево-судинної системи

в дітей різного віку.

Проаналізувати, яке клінічне значення мають анатомо-фізіологічні особливості органів кровообігу у віковому аспекті.

Оволодіти методикою проведення об’єктивного обстеження серцево-судинної системи у дітей.

Вміти оцінити одержані результати дослідження стану цієї системи.

Давати оцінку даним додаткових лабораторно-інструментальних досліджень органів кровообігу.

Знати семіотику порушень серцево-судинної системи та найчастіші синдроми ії ураження.

2. Базовий рівень підготовки

Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
1. Нормальна анатомія	Знання анатомічних особливостей серцево-судинної системи
2. Нормальна фізіологія	Знання фізіологічних особливостей органів дихання: а) іннервація, функціональна здатність; б) внутрішньоутробний і постнатальний кровообіг.
3. Біологія та генетика	Значення генетичних факторів для формування і функціонування серцево-судинної системи дитини
4. Основи догляду за дітьми	Догляд за серцево-судинною системою хворої дитини
5. Гістологія	Знання гістологічної будови серця та судин

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які має засвоїти студент під час підготовки до заняття.

Термін

Визначення

Анатомічні та функціональні особливості дихальної системи Методика оцінювання серцево-судинної системи Методи обстеження дихальної системи Семіотика основних уражень

Анатомо-фізіологічні особливості органів кровообігу:а) відносно велика маса серця; б) мало диференційована гістоструктура міокарда; в) невиражена перевага лівого шлуночка; г) недостатньо розвинута провідна система; д) відносно широкий просвіт артерій і вен, однаковий їх калібр; е) добре виражена капілярна сітка; ж) переважання симпатикотонії; з) висока функціональна здатність міокарда. Функціональні особливості органів кровообігу: а) фізіологічна тахікардія; б) часто дихальна аритмія; в) відносно низький АТ; г) акцент II тону на легеневій артерії; д) висока частота функціональних шумів. Скарги: на біль у ділянці серця, серцебиття, перебої, задишку, ціа­ноз, набряки, головний біль, запаморочення, загальну слабкість, сто­мленість. Дані огляду: серцевий горб, пульсація в ділянці серця, зміни серцевого поштовху, колір шкіри (блідість, ціаноз), фізичний розви­ток. Дані пальпації: серцевий поштовх, «котяче муркотіння». Дані перкусії: збільшення розмірів серця. Дані аускультації: зміна звучності тонів, ритму та частоти серце­вих скорочень, наявність функціонального чи органічного систоліч­ного шуму, діастолічного шуму, акцентів та розщеплення тонів на основі серця, додаткові аускультативні феномени. Зміни артеріального тиску, частоти та характеру пульсу Студенти мають зосередитися на особливостях дослідження органів кровообігу в дітей раннього віку: а) підрахунок частоти серцевих скорочень під час аускультації;в) використання вікових манжеток для вимірювання АТ; г) безпосередня, „ тиха” перкусія при визначенні меж серця. Лабораторні (загальний та біохімічні, імунологічні аналізи крові), інструментальні: ЕКГ (особливості у дітей: відхилення електричної осі, величина зубців, тривалість інтервалів), ФКГ, рентгенографія органів грудної клітки, коронарографія, компьютерна магніторезонансна томографія та ехокардіографія та ін. Зміна кольору шкіри (блідість, ціаноз); серцевий горб; розширення меж серця; зміна частоти і характеру пульсу і АТ; зміна звучності тонів; наявність шумів; порушення серцевого ритму; серцева недостатність.

4.2. Теоретичні питання до заняття

1. Назвіть особливості кровообігу плода і новонародженого

2. Які анатомічні особливості має серце дитини в різні періоди життя?

3. Назвіть особливості топографії серця у віковому аспекті

4. Назвіть гістологічні особливості міокарда дитини.

5. Назвіть особливості іннервації та ритму серця у дітей.

6. Назвіть морфологічні особливості судин (артерій, вен, капілярів).

7. Які межі серцевої тупості у дітей різного віку?

8. Охарактерізуйте артеріальний тиск та частоту і характер пульсу у дітей різного віку.

9. На чому грунтується диференційна діагностика функціонального та органічного систолічного шуму, фізіологічного та патологічного розщеплення II тону над легеневою артерію в дітей?

10. Дайте позитивну та негативну оцінку фізіологічних особливостей серцево- судинної системи в дітей.

11. Які особливості має ЕКГ у дітей?

12. Назвіть прояви серцево-судинної недостатності у дітей.