4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

1. Дисфагія 2. Одинофагія 3. Регургітація 4. Румінація 5. Відрижка 6. Печія 7. Закреп 8. Діарея 9. Тенезми 10. Жовтяниця 11. Анорексія 12. Булімія

Порушення проходження їжі по стравоходу Біль за грудиною пов’язана з прийомом їжі або при зміні положення тіла дитини Відрижка великою кількістю незміненої їжі, виникає без попередньої нудоти під час їжі Пережовування, повторне заковтування їжі, що надійшла зі шлунка в порожнину рота Мимовільні різкі викидання в порожнину рота з порожнини стравоходу або шлунка невеликої кількості їжі або повітря Пекуче відчуття за грудиною або в надчеревній ділянці Відсутність щоденного спорожнювання кишечнику Дефекація більше 3 разів на день неоформленими випорожненнями Відчуття неповного спорожнення кишечнику Забарвлення слизових оболонок, склери, шкіри в жовтий колір Відсутність апетиту Підвищений апетит

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Анатомо – фізіологічні особливості ротової порожнини, стравоходу, шлунку, тонкого і товстого кишечнику, органів гепатобіліарної системи, підшлункової залози, сфінктерного апарату ШКТ

2. Особливості секреторної і евакуаторної функції системи травлення у дітей різного віку

3.Особливості перетравлювання і всмоктування білків, жирів, вуглеводів в різних відділах травного тракту.

4.Симптоми і синдроми, які найчастіше спостерігаються при захворюваннях органів травлення у дітей

5.Методика об’єктивного обстеження органів травлення у дітей різного віку (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

6. Лабораторно-інструментальні методи дослідження системи органів травлення

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Зібрати анамнез у дитини та її батьків.

2. Провести об’єктивне обстеження органів травлення у дітей різного віку (огляд, пальпація, перкусія, аускультація)

3. Призначити необхідні лабораторно – інструментальні методи дослідження і оцінити отримані результати.

4. Провести обгрунтування попереднього діагнозу.

Зміст теми:

Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей.

• порожнина рота відносно мала, добре розвинуті жувальні м'язи і м'язи губ, в товщі щік добре виражені щільні жирові подушечки – комочки Біша, що забезпечує пристосування до акту смоктання

• вхід у гортань лежить високо над нижньо-заднім краєм м'якого піднебіння і з'єднаний з порожниною рота, рух їжі відбувається по боках від виступаючої гортані, що забезпечує можливість здійснювати подих і проковтувати їжу одночасно, не перериваючи смоктання

• парні слинні залози (привушна, підщелепна, під'язична) функціонують з перших днів життя, однак секреція слини недостатня і посилюється з 2 - 3 місяців життя – це так звана фізіологічна слюнотеча, що виникає внаслідок незрілого автоматизму ковтання.

• бактерицидні властивості слини у дітей виконує лізоцим, імуноглобулін А і виражені недостатньо, з чим пов’язані часті захворювання дітей першого року на стоматит, гінгівит, глосит.

• недорозвиненість залоз стравоходу

• фізіологічна недостатність нижнього стравохідного сфінктеру: первинна недостатність обумовлена віковою незрілістю шлунку і воротаря, і вторинна (халазія) обумовлена недорозвиненістю нервово-м'язового апарату нижнього стравохідного сфінктеру або порушення гормональної регуляції, що призводить до частих зригувань серед дітей першого року життя

• відзначається низька кислотність шлункового соку до 2 річного віку, а кисла реакція шлунку підтримується молочною кислотою

• бар'єрна функція шлунку у дітей першого року життя знижена за рахунок малої кількості келихоподібних клітин, які приймають участь в утворенні захисного шару слизу

• активність ферментів шлункового соку знижена за рахунок недостатньої кількості обкладових клітин, які виділяють соляну кислоту і забезпечують кисле середовище шлунку

• велика довжина брижів тонкого кишечнику у дітей обумовлює більш частий розвиток у них заворотів та інвагінацій кишечнику

• слабкість баугінієвої заслінки призводить до закиду вмісту сліпої кишки до здухвинної кишки з можливим розвитком запального процесу в її термінальному відділі

• недостатньо розвинений м'язовий пласт, слабка фіксація слизової і підслизової оболонок прямої кишки у дітей раннього віку створюють передумови до її випадання

• низька ферментативна активність підшлункової залози, кишкового соку, що обумовлює превалювання мембранного травлення над порожнинним

• ендокринна функція підшлункової залози більш розвинута, ніж екзокринна. Максимального розвитку екзокринні функції підшлункової залози досягають у 2 - 3 роки. Ліполітична активність підшлункової залози у дитини досягає рівня дорослого тільки біля 12 років.