22.Безафіксні способи творення іменників

До безафіксних способів творення відносять морфолого-синтаксичний, лексико-семантичний, лексико-синтаксичний способи. Морфолого-синтаксичний спосіб – виникнення нових слів шляхом їх переходу з однієї частини мови в іншу, що відбувається внаслідок зміни синтаксичної функції,граматичної парадигми та значення частини мови, інколи призводить до зміни лексичного значення. Різновиди: субстантивація (учительська), ад’єктивація (кисле молоко), адвербіалізація (прийшов додому), прономіналізація, препозитивація (у пй), кон’юкціоналізація, партикуляція (у частку), інтер’єктивація (у вигук). Цей спосіб (окрім ад’єктивації та субстантивації) формально не слугує творенню нових слів.

Лексико-семантичний спосіб – творення нового слова шляхом розвитку в ньому нових ЛСВ і формування на їхній базі омонімів. Змінбється не форма вираження слова, а його семантика:

Мишка- «тварина» і мишка – «комп’ютерна»

Пачка «паперу»і пачка «одяг у балерини»

Лексико-синтаксичний спосіб – творення нового слова шляхом злиття компонентів вільного словосполучення: Вишгород (Вышь городъ), Крутивус (крути вус).

23. Іменники-композити: способи творення, твірні бази, словотвірні типи

Це ім-ки, утв.основоскладанням – сп.творення похідних шляхом обєднання в 1 лексич.од. кількох основ на твірній базі суряд.та підряд.сполук слів за допомогою Inf.та супров-ся втратою одним зі словотвірних компонентів словозмінної здатності. Поєднується з суфіксацією. Inf робить незмінюваною 1-шу частину слова та є показником осн-ння, має синтагматичне словотвірне знач. Після іменникових основ він зазвичай нульовий: китай-Ø-город-Ø, уж-Ø-город-Ø) або -о- (після основи на тверд.пригол:ікон-о-пис-ец’, жовт-о-бр’уш-к-а) або –е- (основа на мяк.пригол.: край-е-вид, жит’т’-е-л’уб-Ø-Ø.

Словотвірне знач. передається композицієї твір.основ. Інші словотвірні засоби: сталий порядок словотвірних компонентів, 1 основний наголос.

Ознаки словоскладання: основний та побічний наголос, не зберігається можливість відмінювати кожен компонент, тільки останній. Найбільш продуктивний спосіб.

В укр мові словотвірну синтагматичну ф-цію в творенні іменників виконують такі інтерфікси:

1. -о- - після імен. основ на тверду приголосну (ікон-о-пис-ец’- Ø)

2. -е- - після імен. основ на м’яку приголосну (край-е-вид- Ø)

3. -Ø- - після імен. сснов (Китай-Ø-город-Ø, Уж-Ø-город-Ø)

4. -и-, -Ø- - після дієсл. основ (Звен-и-город-Ø, Гул’ай-Ø-поле)

5. -е-, -о- - після займ. основ (вс-е-знай-к-а, сам-о-л’уб-Ø-Ø)

Словотвірне знач. передається композицієї твір.основ. Інші словотвірні засоби: сталий порядок словотвірних компонентів.

24. Абревіація як спосіб творення похідних. Види абревіатур.

Абревіація – спосіб творення складноскорочених і скорочених похідних на твірній базі різних за структурою та значенням сполук слів. Продуктивність абревіації в сучасній мові зумовлена тенденцією до економії засобів вираження: ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.

Шляхом абревіації утворюються складноскорочені слова, які називають абревіатурами. Абревіатури мають особливу порівняно зі звичайними словами морфемну структуру - вони складаються з усічених морфем нового типу – абревіатурних морфем (аброморфем), які не є ні повноцінними коренями, ні повноцінними афіксами.

Залежно від того, які компоненти твірної бази входять до похідного слова, розрізняють такі види абревіатур:

І н і ц і а л ь н а:

1. буквена: АТС, КВК , МВФ;

2. буквена іншомовна: НАТО (The North Atlantic Treaty Organization), ЮНІСЕФ, ОПЕК

3. звукова: ВАК, ДАІ,МОК;

4. буквенно-звукова: ПАР’Є

5. частина слова + початкові звуки або назви початкових літер інших слів: КамАЗ

У м о в н о - с к л а д о в а: Донбас, Інтерпол, Кабмін, нардеп

П о ч а т к о в а ч а с т и н а с л о в а + п о в н е с л о в о:

6. у називному відмінку: зарплата, Євразія, Київрада; у непрямому відмінку: зав кафедри, завскладом;

П о ч а т к о в а ч а с т и н а с л о в а + п о ч а т о к і к і н е ц ь а б о т і л ь к и к і н е ц ь д р у г о г о с л о в а: біоніка, військкомат, мопед.

У с і ч е н а ч а с т и н а т в і р н о ї б а з и: бад, спец, студ.

Шляхом абревіації утворюються похідні іменники найчастіше на твірній базі словосполучень «прикметник+іменник»: ЄС (європейський союз), Євробачення, універмаг; «іменник+іменник»: культсектор(сектор культури).

Абревіатури-прикметники практично не утворюються. Є лише близько десяти прикметникових абревіатур: агітмасовий, санепідеміологічний, культосвітній.