29. Інтерфіксація як морфонологічне явище. Види інтерфіксів. Умови їх виникнення.

Інтерфіксацію як морфонолог явище вперше описав М. С. Трубецькой.

Інтерфіксація – явище морфемного шва, яке відбув. у простих словах: між основою (або коренем) і суфіксом (або закінч.) вставл. фонеми або фонемосполуки, що не мають власного значення.

Інтерфікси

у складних словах у простих словах

не морфеми (не мають ПЗ)

У простих словах інтерфікси найчастіше займ. Позицію після кореня чи структурного суфікса перед словотвірним суфіксом або закінч. Інтерфікси вважають або лівим нарощенням – твірного суфікса, або правим нарощ. – основи(кореня), або між морфемною вставкою:

гр-а- +ец′- →гр-а-(в)-ец′-ᴓ

Рідше з*явл. перед коренем (з′і-брати)

У простих словах виконують структурну та морфолог. роль, використ. як з*єднувальний компонент між основою(коренем) і суфіксом (закінч.):

• для зняття зяяння на морфемному шві. Вони усувають невластивий для УМ збіг голосних на межі кореня або суфікса, що закінч. на голосну, і суфікса або закінч., що почин. на голосну:

ор-а- +-ай- →ор-а-(т)-ай- ᴓ;

• для усунення збігу кількох приголосних на морф. шві, що утруднюють вимову:

мексик- + -с′к- → мексик-(ан)-с′к-ий

ханж- + -ств- → ханже-(е)-ств-о;

• для адаптації іншомовної основи до типової укр. основи:

арго- + изм→ арго-(т)-изм- ᴓ

купе- + -н- →купе-(й)-н-ий

• для збереження зрозумілості значення слова, якщо твірною основою є односкладовий або нескладовий корінь:

біс- + -с′к- → біс′-(ів)-с′к-ий

міф- + -н- → міф-(іч)-н-ий

коли_ -н- →коли-(ш)-н′-ій

• для зняття омонімії слів (іноді):

фігур-н-ий ‘такий, що зроблений у вигляді якоїсь ф’

фігур- + -н-(ий) фігур-(ал′)-н-ий ‘який має багато фігур, форм ’

• - іноді інтерфікс з*являється за аналогією до продуктивних інтерфіксальних моделей творення похідних слів:

режисер′-с′к-ий бесемер′-(ів)-с′к-ий

але

учител′-с′к-ий корол′-(ів)-с′к-ий

наймит′-с′к-ий і намит′-(ів)-с′к-ий

У складних словах вони мають не лише фонемне вираження, а й виконують словотвірнц функцію і виражають, за В. Лопатіним, особливе – синтагматичне – значення. Такими є інтерфікси:

• -о-, -е-, - ᴓ- (край-е-вид- ᴓ, л′іс-о-степ- ᴓ, ом- ᴓ-метр- ᴓ);

• -о-, -и-, -а-, -ох- (дв-о-денний, сорок-а-градусний, тр′-ох-йарусний, чотир-и-р′ічний);

• -и-, - ᴓ- після дієслівної основи (перекот-и-поле, Гул′ай- ᴓ-поле).

30.Морфемні та інверсійні словники. Принципи укладання.

Морфемний словник — словник, що опи­суєморфемимовипереважно шляхом виділен­ня їх у складахслова. Існує кілька різновидів морфемного словника залежно від одиниць реєстру і способів їх упорядкування.

Типи морфемних словників:

У морфемному словнику за алфавітом подають:

1.слова, поділені на морфеми (це словник морфем, будови слова);

2.морфеми в алфавітному по­рядку з частотними характеристиками викорис­тання — це частотний (прямий чи зворотний) словник морфем;

3.морфеми з їх валентними та частотними характеристиками — частотно-валентний словник морфем;

4.корені зі спільнокореневими словами, поділеними на мор­феми — гніздовий морфемний словник.

В українській лексикографії є три морфемні словни­ки:

1.«Морфемний аналіз. Словник-довідник» І. Яценка (т. 1-2. К., 1980-81) — найповніший на сьогод­ні довідник з морфем, будови слів української мови (114 000 слів).

2.«Морфемний словник» Л. Полюги (К., 1983) — укладався як посібник для шкіл. Він поєднує у собі словник морфем, бу­дови слова і словник морфем

3.частотно-валентний «Словник афіксальних морфем ук­раїнської мови» Н. Клименко, Є. Карпіловської, В. Карпіловського, Т. Недозим(К., 1998) 

Інверсі́йний або зворотний словник — словник, в якомуслова розташовуються з урахуванням алфавітуне від початку слова до кінця (як у більшості словників), а від кінця до початку. Для зручності пошуку вирівнювання списку слів у такому словнику йде не за лівим, а за правим краєм (для мов з читанням зліва направо).

Зворотні словники складаються для мов, у яких кінець слова (закінчення,суфікси) грає велику граматичнуроль.Можуть бути корисними при вивченнісловотвору  (суфіксального, постфіксального) і особливостей будови кінця слів. У комп'ютерній лінгвістицівони використовуються як основа для складання і перевірки словниківсловоформ. Також можуть бути використані як словник рим.

Українські інверсійні словники:

Український зворотний словник / Василь Ніновський — Мюнхен-Едмонтон, 1969

Інверсійний словник української мови: Методичні матеріали до спецсемінару з українського словотвору / Уклад. С. П. Бевзенко,А. Т. Бевзенко та ін. — Одеса. — 1971–1976 (3 випуски).

Інверсійний словник української мови / Уклад. С. П. Бевзенко, О. І. Бондар та ін. — Київ: Наукова думка, 1985.

Обернений частотний словник сучасної художньої прози / Уклад. Т. О. Грязнухіна, Н. П. Дарчук, Є. А. Карпіловськата ін. — К.: Спалах, 1998. — 960 с.

Інверсійний словник-індекс до «Словника мови Шевченка» / Упорядник Т. Шевченко. — Запоріжжя, 2000. — 116 с.

Граматичний словник української літературної мови. Словозміна / Відп. ред. Н. Ф. Клименко. — К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2011. — 760 с.