Розвиток мануфактурного капіталізму

Основною галуззю промисловості Голандії було суднобудівництво, що спиралось на використання дешевого корабельного лісу з Німеччини і Скандинавії. Інші галузі промисловості розвивалися більш повільно. Найбільшого розвитку досягла суконна промисловість, пов’язана з давніми традиціями фландрського сукновиробництва. ЇЇ центром був Лейден, який притягував в першій половині ХVІІ ст. велику кількість кваліфікованих робітників із Фландрії і Франції. В суконному виробництві переважали змішані мануфактури, характерні також для льоноткацтва і виробництва шовку. Однак створювались і централізовані мануфактури, які переважали в нових галузях, наприклад, в цукровій промисловості, де функціонувало 50 цукрорафінадних заводів. І хоча Нідерланди були батьківщиною мануфактурного капіталізму, вже в другій половині ХVІІ ст. голандська мануфактурна промисловість починає помітно відставати від англійської.

Причини економічного відставання Голандії

Північні провінції значно відставали від південних за рівнем розвитку мануфактурного капіталізму, до того ж руйнівна війна з Іспанією ще більше послабила їхній промисловий потенціал, що підштовхнуло магістрат Амстердама до відновлення цехового законодавства, яке в свою чергу гальмувало розвиток підприємницької ініціативи.

Пріоритетною і дуже рентабельною сферою застосування капіталу в Голандії була спекулятивна торгівля, і купці не поспішали інвестувати свої прибутки в менш рентабельні промислові мануфактури. Купецька олігархія, займаючи сильні політичні позиції, добилася відміни мит на імпортовані промтовари з метою розширення посередницької торгівлі. Це позбавило промисловість Голандії протекціоністського захисту, в той час як політика протекціонізму, яку проводили Англія і Франція, значно підвищувала конкурентоспроможність цих країн. Особливого удару по позиціям голандської буржуазії завдав Навігаційний акт Кромвеля 1651 р., що забороняв поставку в Англію колоніальних товарів на іноземних кораблях і був спрямований проти Голандії. Все це призвело до того, що вже в другій половині ХVІІ ст. Голандія витісняється на периферію європейської економіки.

Контрольні запитання та завдання

1.Назвіть основні причини і соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.

2. Як вплинула «революція цін» в Європі (XVI ст.) на економічні позиції великих землевласників, селян і найманих робітників?

3. Розкрийте соціально-економічний зміст процесу первісного нагромадження капіталу.

4. Дайте порівняльну характеристику процесів первісного нагромадження капіталу в Англії і Голландії.

5. Чому Англія вважається класичним прикладом первісного нагромадження?

6. Виявіть основні причини економічного піднесення Нідерландів в першій половині XVII ст., а згодом їхнього відставання від головного конкурента – Англії?

7. В чому полягала суть аграрного перевороту в Англії (XVI– XVII ст.)?

Тема 5.

Епоха переходу до індустріального

суспільства (кінець XVIII –

перша половина XIX стст.)

1. Промисловий переворот в Англії: соціально-економічні передумови і наслідки.

2. Розвиток народного господарства Франції в другій половині XVIII– першій половині ХІХ стст.)

3. Особливості капіталістично-індустріальної трансформації економіки Німеччини.

4. Економічний розвиток США від війни за незалежність (1756–1763рр.) до громадянської війни.

1. Промисловий переворот в Англії:

соціально-економічні передумови і наслідки.

Передумови промислового перевороту в Англії

1. Масова експропріація англійського селянства в результаті так званих «парламентських огороджувань» (кінець XVII – поч. XVIIІ стст.), що супроводжувалась формуванням великого фермерського господарства, розоренням англійських селян, котрі складали кадрову основу промислового пролетаріату.

2. Формування англійської колоніальної системи і інтенсивна торгово-економічна експлуатація колоній. Колоніальна експансія Англії почалася з військової експедиції Кромвеля в Ірландію (1649-1652 рр.), приєднання Шотландії (унія 1707 р.). Перемога у морських війнах XVII ст. з Голандією призвела до встановлення англійського контролю над морськими сполученнями і заволодіння голандськими колоніями в Північній Америці. Перемога в семирічній війні із Францією (1756-1763 рр.) призвела до анексії Канади. В другій половині XVIIІ ст. Англія встановлює контроль над Індією і Австралією. Колонії стають для Англії джерелом дешевої сировини, сільськогосподарських продуктів, а також потенційно неосяжним ринком збуту, захищеним протекціоністськими митами від іноземних конкурентів.

3. Работоргівля з центром в Брістолі була важливим джерелом нагромадження фінансових ресурсів.

4. Еволюція фермерського господарства на основі інвестування в аграрний сектор капіталів, що мали колоніальне походження. Це призвело до значних успіхів не тільки у вівчарській галузі, але й у землеробстві, в той час як промисловість і міське населення постійно розширювали попит на сировину й продовольство.

5. Традиції розвитку мануфактурної промисловості, насамперед сукновиробництва, до якого тою чи іншою мірою було залучено 20 % працездатного населення Англії. Досвід мануфактурної організації в цій галузі мав вирішальне значення для підготовки матеріальної і кадрової бази промислового перевороту.

6. Конкуренція суконної і бавовняної промисловості, центром якої був Манчестер. Використання бавовни, що ввозилась із Індії, значно знижувала собівартість текстильних виробів, що підсилювало конкурентні можливості виробників і дозволило нагромадити значні кошти для швидкого технічного переозброєння текстильної галузі.

7. Великі поклади кам’яного вугілля, обширні лісові угіддя,

8. Острівне положення Англії й насиченість її берегової смуги бухтами створювали сприятливу ситуацію стосовно транспортних перевезень.

9. Безперервні війни в Європі формували зовнішній попит на англійські промислові вироби: обмундирування, зброю, амуніцію і т.п.

Сутністю промислового перевороту є перехід від капіталістичної мануфактури, що базується на подетальному поділі ручної праці, до фабрики, заснованої на використанні системи машин. Мануфактура є абсолютно необхідною ланкою між майстернею середньовічного ремісника, або простою кооперацією (де одна людина безпосередньо відповідає за всі стадії виробництва продукту), і капіталістичною фабрикою. Саме в надрах мануфактури відбувається подетальний розподіл праці між робітниками, коли процес створення речі дробиться на настільки дрібні й примітивні операції, що їх стає можливим передати від людини механічним пристроям-машинам. Підприємством, де люди перестають безпосередньо взаємодіяти із предметом праці, а лише керують машинами, що обробляють цей предмет, і є фабрика.

Промисловий переворот почався в текстильній промисловості з низки технічних вдосконалень, найвизначнішими з яких були: модернізація ткацького верстату за допомогою «летючого човника» (1733 р.); створення дерев’яної прялки «Дженні» (1765 р.) і мюль-машини – комбінації прялки з водяним двигуном (1779 р.). Це значно збільшило кількість виробленої в Англії пряжі й підштовхнуло технічну думку до внесення технічних вдосконалень у процес ткацтва, найвизначнішим з яких був винайдений Е.Картрайтом на межі 60-70 років XVIII сторіччя механічний ткацький верстат, що заміняв працю приблизно 40 робітників. З винаходом технологій відбілювання тканин хлором і їхнього фарбування за допомогою механічного циліндра технічний переворот у легкій промисловості було в основному завершено, і незабаром ці технології були перенесені на споріднені галузі: виробництво вовняних тканин, поліграфію й т.п.

Однак використання водяних млинів як енергетичного джерела для текстильних машин занадто прив'язувало фабрики до водних артерій, віддаляючи їх від ринків збуту й сировинної бази і тим самим збільшуючи собівартість продукції за рахунок транспортних витрат. У зв'язку із цим винахід в 1769 році Дж.Уатом парової машини після вдосконалення ним в 1784 року знайшов застосування в багатьох галузях промисловості, а згодом – на транспорті. Широке застосування машин з металевим корпусом збільшило попит на метал, нарощування обсягів виробництва якого обмежувалось нестачею деревного вугілля, що використовувалось при його виплавці (на початку промислового перевороту ліси в Англії були знищені). На цьому етапі знаходить своє застосування розроблена набагато раніше технологія виплавки металу за допомогою мінерального палива – кам’яного вугілля. У цей же час були винайдені прокатні вальці, що в 15 разів збільшували продуктивність праці на прокаті. Технічний переворот у металургії стає епіцентром усього промислового перевороту, роблячи цей процес незворотнім.

Прогрес у металургії значно збільшив навантаження на транспорт і викликав «революцію» у цій галузі, що розпочалася з будівництва каналів і благоустрою судохідних рік, а після винайдення в 1805-1807 роках першого пароплава Робертом Фултоном (США) цей винахід було використано в англійському суднобудівництві. Наступним етапом, що розпочався в 1825 р. стало будівництво залізниць. Завершальною стадією промислового перевороту було створення машинобудування, тобто перехід від ручної зборки машин до їхнього виробництва за допомогою інших машин. Цей процес розпочався винаходом двох типів металорізальних верстатів: токарного й стругального.