Пенетрація дна верхньощелепної пазухи.

Ускладнення, що досить часто зустрічається, при значній атрофії альвеолярного відростка верхньої щелепи. Причиною пенетрації можуть бути неправильне визначення висоти альвеолярного відростка по ортопантомограмі, а також надмірний тиск на інструмент і недбале препарування кісткового ложа. Частіше це ускладнення має місце при препаруванні ложа під гвинтові і циліндричні імплантати.

Якщо пенетрація дна верхньощелепної пазухи або грушовидного отвору сталася під час препарування направляючого каналу, необхідно виміряти відстань від гребеня альвеолярного відростка до місця перфорації. Для цього можна використати глибиноміри або направляюче свердло. Розширення того, що направляє і подальше формування кісткового ложа необхідно проводити інструментами, висота яких буде менше виміряної відстані мінімум на 1 мм, встановивши той, що відповідає цим розмірам імплантат, який буде відокремляться від дна верхньощелепної пазухи або порожнини носа шар кістки завтовшки близько 1 мм.

Якщо пенетрація сталася під час остаточного препарування ложа при роботі свердлом, розгорткою або мітчиком, можливі декілька рішень цієї проблеми :

• Відмовитися від установки імплантата в цьому місці, якщо дозволяють умови, провести імплантацію поряд із вже сформованим ложем;

• Встановити внутрішньокістковий елемент імплантата висота якого на 2 мм менше глибини сформованого ложа. При цьому перед його установкою необхідно ввести зібрану з інструменту кісткову стружку або кістковопластичний матеріал у верхню частину ложа.

Якщо планувалася установка одноетапного імплантата і сталася пенетрація дна верхньощелепної пазухи або грушовидного отвору, доцільно змінити тактику лікування. Провести двохетапну імплантацію.

Ушкодження стінок нижнечелюстного каналу травма нижнелуночкового нерва.

Причинами ушкодження стінки нижньощелепного каналу і травма n. alveolaris inferior. являються некоректне планування, недбале препарування кісткового ложа і неправильне визначення розмірів імплантата із-за непередбаченого спотворення вертикального розміру нижньої щелепи на ОПТГ. Слід зазначити, що не завжди розкриття стінки нижньолуночкового каналу обов'язково викликають безповоротні ушкодження нижньолуночкового нерва. Розкриття стінки каналу може привести до утворення внутрішньоканальної гематоми і тиску на нерв. В цьому випадку частино утрачена чутливість в зоні іннервації нижньолуночкового нерва поступово відновлюється в течії 2-3 тижнів.

При остеопорозе нижньої щелепи стінка нижньощелепного каналу може мати отвори, дефекти або зовсім бути відсутньою. При цьому симптом Венсана настає наступного дня після операції і поступово зникає через 5-7 днів.

Якщо симптом Венсана є наслідком здавлення нерва імплантатом і спостерігаються стійкі неврологічні зміни більше 2 тижнів, то імплантат слід витягнути і призначити відповідне комплексне лікування.

7. Матеріали активізації студентів під час викладання лекції.

Завдання для самоконтролю:

1. Хворий А., 23 років, звернувся до лікаря хірургові-стоматологові із скаргами на відсутність контакту між фронтальною групою зубів. Об'єктивно: контакт збережений на перших премолярах.

Вкажіть фахівців для оптимізації планування лікування?

(Відповідь: для оптимізації пацієнта з цією патологією потрібний мультидисциплінарний підхід.)

2. На прийомі у лікаря стоматолога пацієнт 21 років. Мезіальний щічний горбок першого моляра верхньої щелепи розташовується у фисурі на бічній (щічною) поверхно-сті першого моляра нижньої щелепи.

Вкажіть клас прикусу згідно класифікації Енгля.

(Відповідь: перший клас)

3. Збільшення кута ANB більше 4° відповідає якому класу аномалій прикусу згідно класифікації Енгля?

Відповідь: (скелетна аномалія прикусу ІІ клас)

4. Які кути відносно прості для визначення і є основним джерелом інформації при аналізі взаємовідносин верхньої і нижньої щелепи?

(Відповідь: кути SNA, SNB, ANB)

5. На прийом до лікаря стоматологові звернулася пацієнтка 19 років. Об'єктивно: виражене виступание нижньої щелепи вперед, верхня щелепа в положенні ретрузії. Мезіальний щічний горбок першого моляра верхньої щелепи розташований дистальніше, ніж в нормі. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

(Відповідь: Мезіальний прикус ІІІ клас, скелетна форма)

Учбові завдання 3-го рівня (нетипові завдання) :

1. Хворий Д., у 41 році, звернулася до лікаря хірурга-стоматолога із скаргами естетична вада, хропіння, яке виникло понад 10 років тому. При об'єктивному дослідженні виявлено зменшення нижньої щелепи, фронтальний сегмент верхньої щелепи у позиції протрузії. При проведенні цефалометричного аналізу був вичислений кут ANB який складав 5°.

Вкажіть попередній діагноз. Якій має бути тактика лікаря?

Які додаткові методи обстеження слід застосувати?

(Відповідь: скелетна аномалія прикусу ІІ клас, мультидисциплінарний підхід до процесів діагностики і планування лікування.

2. До щелепно-лицьового хірурга направили пацієнта з попереднім діагнозом: відкритий мезіальний прикус (ІІІ клас) скелетна форма. Прийнято рішення комбінованого лікування. Які проекції мають бути зроблені для повноцінного фотодокументального аналізу?

(Відповідь: Слід зробити не менше п'яти фотознімків: спереду, справа, ліворуч і два в косих проекціях. Крім того, варто зробити знімків в підпідборідно-верхівковій (вигляд знизу) проекції і фотографію прикусу великим планом збоку і спереду.

3. Пацієнт А., 42 років, звернувся до хірурга-стоматолога у зв'язку з тим, що у нього після проведеної ортогнатичній операції виникло нічне хропіння (сонне апное). З анамнезу: була проведена операція на нижній щелепі по методу Obwegeser. Діагноз до операції мезиальний прикус (ІІІ клас) скелетна форма.

Вкажіть можливу помилку в проведенні хірургічного лікування.

(Відповідь: для уникнення вищезгаданих скарг треба було проводити біщелепну операцію).