
- •Заняття №1 організація наркологічної допомоги в україні
- •Історія наукового розвитку наркології
- •Наркологічна допомога в україні на сучасному етапі
- •Структура наркологічної допомоги
- •Функціональна структура наркологічного диспансеру
- •Організація амбулаторної допомоги хворим наркологічного профілю
- •Організація диспансерного спостереження за хворими наркологічного профілю
- •Організація стаціонарного лікування хворих наркологічного профілю
- •Примусове лікування хворих наркологічного профілю
- •Профілактичні наркологічні огляди
- •Заняття № 2 термінологія, класифікація та закономірності перебігу залежності від психоактивних речовин
- •Класифікація залежності від психоактивних речовин
- •Закономірності перебігу залежності від психоактивних речовин
- •Великий наркоманічний синдром
- •Психологія наркозалежних Аддиктивна поведінка.
- •Мотиви аддиктивної поведінки
- •Особистість наркозалежного
- •Механізми підсвідомого захисту особистості наркозалежних
- •Сім’я наркозалежних. Проблема співзалежності
- •Заняття № 4 вікові, статеві та соціальні особливості перебігу алкоголізму та наркоманій Алкоголізм у підлітковому віці
- •Підліткова наркозалежність
- •Алкоголізм у жінок
- •Алкоголізм у похилому віці
- •Наркоманії у похилому віці
- •Алкогольний синдром плода
- •Заняття № 5 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні опіатів Історичні дані
- •Отримання і застосування
- •Етіологія опійних наркоманій
- •Механізм дії та фармакодинаміка опіатів
- •Біохімічні особливості фізіологічної дії на організм
- •Клінічна картина опійної наркоманії
- •Заняття № 6 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні канабіноїдів
- •Історичні дані
- •Отримання і застосування
- •Механізм дії та фармакодинаміка канабіноїдів
- •Вплив канабіноїдів на організм людини
- •Психічні порушення при зловживанні канабіНоЇдами
- •Профілактика вживання препаратів коноплі
- •Заняття № 7 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні стимуляторів історичні дані.
- •Отримання і застосування
- •Етіологія вживання стимуляторів
- •Біохімічні особливості та фармакодинаміка стимуляторів
- •Основні ефекти стимуляторів та наслідки їх вживання.
- •Клінічна картина наркоманій, викликаних вживанням стимуляторів.
- •Перша допомога при інтоксикації стимуляторами
- •Психози при зЛовживанні стимуляторАми
- •Профілактика зловживання стимуляторами
- •Заняття № 8 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні галюциногенів
- •Історичні дані
- •Класифікація, отримання і застосування
- •Біохімічні особливості та фармакодинаміка
- •Основні ефекти впливу на організм та медичні наслідки вживання
- •Клінічна картина галюциногенових наркоманій
- •Психічні порушення при вживанні галюциногенів
- •Лікування і профілактика.
- •Заняття № 9 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні снодійних та транквілізаторів
- •Історичні дані.
- •Класифікація, отримання і застосування.
- •Біохімічні особливості та фармакодинаміка.
- •Медичні наслідки вживання снодійних та транквілізаторів.
- •Клінічна картина наркоманій при вживанні снодійних та транквілізаторів.
- •Профілактика розвитку залежності від снодійних та транквілізаторів.
- •Правила зменшення ризику розвитку залежності при призначенні бензодіазепінів (p. Baumann & с. Calanca)
- •Заняття № 10 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при зловживанні різними токсичними речовинами. Полінаркоманії та політоксикоманії
- •Токсикоманії, викликані зловживанням ненаркотичними аналгетиками.
- •Токсикоманії при зловживанНі антигістамінними засобами
- •Токсикоманії, викликані зловживанням антипаркінсонічними засобами
- •Інші види токсикоманій
- •Полінаркоманії та політоксикоманії
- •Діагностичні критерії.
- •Причини розвитку полінаркоманій та політоксикоманій
- •Заняття № 11
- •Психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні нікотину та кофеїнмістких продуктів
- •Історичні відомості
- •Кофеїн та споріднені йому алкалоїди
- •Отримання і способи вживання
- •Механізм дії та фармакокінетика Кофеїн
- •Наслідки зловживання для організму людини
- •Таблиця 11.3. Наслідки тривалого зловживання тютюнопалінням.
- •Розвиток залежності від нікотину та кофеїнмістких продуктів
- •Заняття № 12
- •Таблиця 12.1. Засоби побутового призначення, які містять компоненти летких органічних сполук
- •Класифікація, біохімічні особливості та фармакодинаміка інгалянтів.
- •Класифікація летких розчинників, які можуть виступати предметом зловживання шляхом інгаляції:
- •Наслідки зловживання леткими розчинниками
- •Токсикоманії, при зловживанні інгалянтами
- •Наслідки хронічної інтоксикації інгалянтами
- •Заняття № 13
- •Загальні принципи лікування наркозалежних
- •Фармакологічне лікування окремих форм наркоманій
- •Заняття № 14
- •Завдання невідкладної допомоги
- •Невідкладна терапія при опійній наркоманії
- •Невідкладна допомога при наркоманії, викликаній зловживанням препаратами коноплі
- •Невідкладна допомога при наркоманіях, викликаних зловживанням стимуляторів
- •Невідкладна допомога при зловживанні снодійних препаратів і транквілізаторів
- •Невідкладна допомога при зловживанні галюциногенами
- •Невідкладна допомога при зловживанні леткими розчинниками
- •Невідкладна допомога при зловживанні іншими токсичними речовинами
- •Заняття № 15 психотерапевтичні методи лікування наркоманій та токсикоманій
- •Заняття № 16 соціальні та історично-культурні аспекти вживання спиртних напоїв. Етіопатогенез алкоголізму.
- •Заняття № 17 методи діагностики та первинне обстеження хворих на алкоголізм
- •Тест “Клінічний скринінг”
- •Заняття № 18 стадії розвитку алкоголізму
- •Заняття № 19 гостра алкогольна інтоксикація. Варіанти сп’яніння.
- •Заняття №20 класифікація алкогольних психозів. Гострі алкогольні психози
- •V. Патологічне сп’яніння:
- •Заняття № 21 хронічні алкогольні психози. Лікування алкогольних психозів
- •Заняття № 22 медичні наслідки алкоголізму
- •Заняття № 23 лікування хворих на алкоголізм.
- •Четвертий етап лікування хворих на алкоголізм
- •Заняття №24 методи експертизи наркотичного та алкогольного сп’яніння. Лікарська експертиза при хворобах залежності
- •Таблиця 24.1. Функціональна оцінка концентрації алкоголю в крові
- •Час, протягом якого визначаються пари алкоголю у видихуваному повітрі
- •3. Біохімічна діагностика.
- •Заняття № 25 профілактика алкоголізму, наркоманій та токсикоманій. Питання реабілітації наркозалежних
Невідкладна допомога при наркоманіях, викликаних зловживанням стимуляторів
Передозування амфетамінами, ефедрином та первітіном.
Лікування в основному є симптоматичним. При пероральному прийомі необхідно провести промивання шлунку і дати активоване вугілля. Якщо це не було зроблено своєчасно -перейти до наступних підтримуючих заходів:
антипсихотичне медикаментозне лікування (наприклад, галоперидол 2-5 мг або аміназін 1мг/кг кожні 4-6 год.);
медикаментозне лікування гіпертензії (α-блокатори, такі як фентоламін, або прямі вазодилятатори, такі як нітропруссид);
температурний контроль (охолоджуюче обгортання і застосування аміназіну для попередження розвитку гіпертермії;
блокатори β-рецепторів можуть полегшити деякі катехоламінергічні симптоми, а бензодіазепіни попереджають розвиток тривожності;
у випадках розвитку судомних нападів застосовується внутрішньовенне введення діазепаму, лоразепаму або фенітоіну, якщо вони не тамуються бензодіазепінами;
у зв’язку з можливістю розвитку серцевих аритмій, які мають пряму загрозу для життя людини, необхідно проведення серцевого моніторінгу; для тамування аритмій використовують пропранолол;
заходи, спрямовані на підкислення сечі (аммонію хлоріду 2,75 ммоль/кг або аскорбінова кислота 8 мг/кг) до рН нижче за 5, це прискорює виведення препарату.
Передозування кофеїном.
Використовують транквілізатори і небарбітурові снодійні. При сильних болях в епігастральній ділянці показаний атропін (0,5-1 мл 0,1% розчину підшкірно). При хронічному зловживанні кофеїном в зв’язку з можливістю розвитку пептичних виразок шлунку, його промивання слід проводити з великою обережністю.
Передозування кокаїном.
Проводяться наступні невідкладні заходи:
при відчутті тривоги, неспокою, розвиткові субпсихотичних станів - застосування бензодіазепінів (мідазолам, лоразепам, діазепам);
при судомних нападах - внутрішньовенне введення діазепаму, при продовженні нападу - барбітурати з нетривалої дії (амобарбітал) з міорелаксантами для досягення стану нервово-м’язового паралічу;
при гіпертермії - охолоджуюче загортання, вентилятор, холодні ванни. Моніторинг температури тіла;
при тахікардії із стенокардією - застосовуються β - блокатори (пропанолол, есмолол) або (α+β) - блокатори (лабеталол). Для зменшення ішемії міокарду краще використовувати нітропрепарати або блокатори кальцієвих каналів, а не β - блокатори. Це пов’язано з тим, що кокаїн є сильним α-адренергічним агентом. Застосування β - блокаторів при отруєнні кокаїном може призвести до некоригованого збільшення α-активності і підвищенню кров’яного тиску;
при розвитку шлуночкової тахікардії - застосовують лідокаїн, β
Важка ефедронова або первітінова абстиненція.
Інтенсивна терапія у даному випадку поєднує використання транквілізаторів, небарбітурових снодійних, аетидепресантів з протитривожною дією, а також заходи, спрямовані на дезінтоксикацію. Нейролептики застосовуються обережно, у зв’язку з виразною протитривожною дією в період абстиненції. Аміназін і навіть тизерцин (левомепромазін) здатні призводити до розвитку колаптоїдних станів, а галоперидол і подібні йому препарати - до виразного паркінсоноподібного синдрому.
При важкій дисфорії з фенотіазінових препаратів може бути використаний неулептил (періціазін) у краплях (4% розчин, в 1 краплі міститься 1 мг), починаючи з 10 мг 3 рази на день (дозу можна збільшувати до 20-30 мг на прийом). Менш виразний ефект має сонапакс (меллеріл, тіоридазин) у дозі по 25-50 мг 3 рази на день (75-150 мг на добу).
Дезінтоксикаційна терапія повинна бути в перші дні досить інтенсивною. Рекомендуються крапельні внутрішньовенні вливання гемодезу (по 400 мл на добу 2-6 днів після припинення інтоксикації) із швидкістю 60-80 крапель на хвилину. Перед початком першого крапельного вливання необхідне проведення біологічної проби: після 1-2 хвилинного вливання потрібно зробити перерву на 15-20 хв., з метою виявити індивідуальну непереносимість. Використовуються також крапельні вливання внутрішньовенно 15% глюкози - по 500 мг на добу; до неї можна додавати 8-20 ОД інсуліну.
Ефедроновий або первітіновий параноїд.
У перші 2-3 доби, незалежно від того, виник параноїд на тлі інтоксикації, в постінтоксикаційному періоді чи в період абстиненції, краще не застосовувати антипсихотичні нейролептики. Можна обмежитися реланіумом (по 2-4 мл 0,5% розчину внутрішньом’язово), вранці і вдень призначати хлопротиксен по 50 мг, на ніч - 25 мг тизерцину (левомепромазину) перорально.
Якщо параноїдний синдром триває більше 3-4 днів, то показано лікування галоперидолом, починаючи з 1-2 мл 0,5% розчину 2-3 рази на день внутрішньом’язово. Потім при поліпшенні стану, пацієнтів переводять на пероральне вживання по 5 мг 2-3 рази на добу. Лише при різко виразних паркінсоноподібних явищах доводиться використовувати аміназин. Лепонекс (клозапін) є менш показаним, у зв’язку з тим, що його прийом може провокувати розвиток нічних деліріїв.
Амфетамінова сплутаність.
Перевага також надається внутрішньовенним ін’єкціям реланіуму, в сполученні їх з інтенсивною дезінтоксикацією. Враховуючи, що подібний стан часто супроводжується ознаками набряку мозку (точніше - інтрацелюлярним набряканням нервових клітин), також показана невідкладна дегідратаційна терапія - внутрішньовенні вливання розчину маніту і мочевини, а також еуфіліну (1 мл 24 % розчину на 20 мл ізотонічного розчину або 40 % розчину глюкози, вводити повільно на протязі 5 хвилин).