Алкоголізм у жінок

В останні десятиріччя поширеність алкоголізму серед жінок значно зросла. Багато вчених схильні бачити витоки цього явища у соціальних процесах, які відбуваються останнім часом і вже встигли докорінно змінити суспільне становище жінки в країнах західної демократії (саме там найбільш прогресує жіночий алкоголізм). Традиційно роль жінки була жорстко регламентована стереотипами, які були чітко прив’язані до її біологічної сутності і встановлювали жорсткі обмеження на вибір роду діяльності, залишаючи їй функції матері, домогосподарки або робітниці. Спроби відступити від цих канонів, як правило, суворо засуджувались як суспільством, так і релігійними інституціями.

У розвинутих країнах становище жінки, головним чином у ХХ сторіччі, значно змінилось. Жінки отримали право брати участь у всіх сферах людської діяльності і активно почали користуватись ним. Це зробило їх економічно більш незалежними та самостійними у прийнятті рішень. Але поряд з чисельними позитивними наслідками емансипації з’явились і негативні. Багато жінок виявились не готовими самостійно справлятись з такими проблемами урбаністичного суспільства, як відчуття самотності, неповноцінності, постійно зростаючий темп життя, стреси. Це, а також, соціальна невлаштованість, економічні та особисті проблеми, сприяє неухильному зростанню частки жіночого алкоголізму в загальній структурі захворюваності населення.

Алкоголiзм у жiнок має свої особливостi, що вiдрiзняють його вiд алкоголiзму у чоловiкiв. Поступово починаючи вживати алкоголь ( у компанiях, з друзями, на свята i т.д.), жінки схильні досить швидко вiдчувати прогресуючий потяг до спиртних напоїв. Пристрасть стає хворобливою, а потяг - нездоланним.

Картина сп’яніння складається з власне дії алкоголю і несе на собі відбиток загальних жіночих особливостей характеру. У сп’янілої жінки червоніє обличчя, волосся скуйовджене, очі блищать, зовнішній вигляд неохайний. З’являється активна жестикуляція, мова стає гучною, голос швидко хрипне. Раніше скромна, стримана жінка може стати розв’язаною, цинічною. Неувага до себе в такому стані сприймається за особисту образу. Виникають різкі коливання настрою: такі жінки плачуть, кричать, б’ють посуд, звинувачують оточуючих у своїх невдачах, або навпаки, стають замкненими і мовчазними.

Наступного дня пiсля прийому алкоголю вiдмiчається погане самопочуття, нездужання, головний біль, неприємнi вiдчуття у всьому тiлi, і тiльки нова порцiя алкоголю дещо нормалiзує стан. Так формується один з головних сиптомiв хронiчного алкоголiзму -синдром похмiлля. Після протверезіння жінки або соромляться своєї поведінки, або намагаються раціоналізувати її і, навпаки, вихвалятись нею. Важливо зазначити, що у жiнок промiжок часу вiд початку систематичного вживання алкоголю до появи абстиненції у 3-4 рази менший, ніж у чоловiкiв, i у середньому складає 1-3 роки.

Психiчний склад питущих жiнок швидко змiнюється - вони стають грубими, егоїстичними, жорсткими, цинiчними, втрачають почуття такту, мiри. Їх нiчого не цiкавить, окрiм задоволення згубної пристрастi. Дослiдження жiнок, якi страждають на алкоголiзм, дало змогу встановити, що: 33,9% з них занадто злобнi i схильнi до бiйок, 40% мають тенденцiю до надмірної збудливості, 19% - плаксивi i лише 30,5% вiдносно спокiйнi.

Жінки, як правило, намагаються приховати свій алкоголізм: вживають спиртне увечері, на одинці, з’являються на роботі вже протверезілими. Та не зважаючи на це, більшість з них швидко втрачають роботу, починають вести розгульний чи паразитичний спосіб життя. У деяких з них виникають алкогольнi психози. За клiнiчною картиною вони такi ж, як i у чоловiкiв, але характеризуються бiльш тяжким перебiгом, тенденцiєю до частих рецедивів, виникають на тлі вiдносно короткого алкогольного «стажу».

Алкоголiзм швидко погiршує фiзичне здоров'я жiнки. Спецiальнi дослiдження показали, що у питущих жінок відбуваються чисельні соматичні ускладнення, обумовлені токсичною дією етанолу:

• порушення функції серцево-судинної системи (міокардіопатія);

• шлунково-кишкового тракту (гепатити, панкреатити, гастрити);

• залоз внутрішньої секреції (порушення менструального циклу);

• периферичної нервової системи (невропатії, поліневрити);

• передчасне старiння органiзму (зморщування обличчя, випадіння зубів, зниження слуху та зору, інодi передчасно настає клiмакс).

Жiнки схильні довго приховувати свiй недуг, невчасно звертаються за медичною допомогою. Характерною особливістю жіночого алкоголізму є стійка анозогнозія (не визнання факту хвороби). До того ж психiчна деградацiя настає досить швидко: знижується пам'ять, критика до свого захворювання. У зв'язку з тяжкiстю патологiчного процесу i запiзнiлими спробами лiкуватися терапiя часто буває безуспiшною. В стацiонар вони потрапляють зазвичай пiд протекцiєю рiдних та друзiв, самi при цьому не виявляючи бажання лiкуватися.

Нерiдко їх сiмейне життя закiнчується трагiчно. З чоловiками, якi страждають на алкоголiзм, вони зазвичай живуть протягом довгих рокiв, а iнодi i все життя. А ось непитущі чоловіки, як правило, швидко залишають їх, чим ускладнюють i без того тяжке становище.