Заняття № 2 термінологія, класифікація та закономірності перебігу залежності від психоактивних речовин

Стимулятори:

• кокаїн;

• амфетамін;

• кофеїн;

• кат - рослина, що містить ефедриноподібну речовину, поширена в Азії.

Галюціногени.

Інші речовини:

• канабіс;

• інгалянти;

• фенциклідин;

- кава і бетель – рослини поширені в Океанії.

ПСИХОАКТИВНА ТОКСИЧНА РЕЧОВИНАможе мати ті ж властивості, що й наркотик, але соціальна небезпека її вживання дещо менша, і, відповідно, офіційно наркотиком вона не визнана. Деякі речовини за різних часів то вважали наркотиками, то не вважали такими, наприклад, барбаміл, ефедрин.

ТОКСИКОМАНІЯ– хвороба, яка характеризується психічною, а іноді й фізичною залежністю від психоактивної токсичної речовини не віднесеної до списку наркотиків.

Такий поділ обумовлений передовсім правовими, а не медичними чинниками. Адже з клінічних позицій наркоманії та токсикоманії патогенетично досить схожі.

Досить складною є чітка правова класифікація фармакологічних препаратів, які віднесені до стимуляторів. Частина з них віднесена до наркотичних, а частина до психотропних засобів. Ці препарати знаходяться під міжнародним контролем.

Ряд речовин, переважно стимулятори не віднесені до вищевказаних груп, стали предметом зловживання спортсменами з метою підвищення спортивних результатів. Такі препарати стали називати допінгами.

ДОПІНГИ– психоактивні, ендокринні та інші речовини чи методи, що здатні штучно підвищувати працездатність і нівелювати відчуття втоми, у зв’язку з чим уповноваженими на те органами були внесені до переліку заборонених для використання спортсменами.

На сьогоднішній день класифікація допінгів має наступний вигляд:

1. Заборонені класи фармакологічних препаратів:

а) стимулятори – аміфеназол, амінептін, кокаїн, фенкамфамін, пентілентетразол, амфетамін, кофеїн, ефедрин, мезокарб, піпрадол, тербуталін і схожі речовини;

б) наркотики – декстраморамід, декстрапропоксіфен, героїн, метадон, морфін, пентазоцин, петідін і схожі речовини;

в) анаболіки – андрогенні стероїди (клостебол, метандієнон, нандролон, станозолон, флюоксіместерон, метенолон, оксандролон, тестостерон) та антагоністи бета-адренорецепторів (кленбутерол, сальбутамол, тербуталін, сальметерол, фенотерол);

г) діуретики – ацетазоламід, буметанід, хлорталідон, етакринова кислота, фуросемід, гідрохлортіазен, манітол, спіронолактон, тріамтерен та схожі речовини;

д) гормони – хоріонічний гонадотропін, соматоторопний гормон, еритропоетин.

2. Заборонені методи:

а) кров’яний допінг – введення спортсмену перед стартом крові, еритроцитів або плазми;

б) фармакологічні, хімічні чи фізичні маніпуляції спрямовані на повну чи часткову зміну придатності зразка сечі для проведення аналізу, як то катетеризація, затримка утворення сечі та інше;

3. Речовини, що використовуються з обмеженнями: алкоголь, марихуана, місцеві анестетики, кортикостероїди, деякі бета-адреноблокатори.

Cпеціальному контролю піддають спортсменів з підозрою на вживання алкоголю чи гашишу (марихуани). Але в даному випадку мова йде більше про етико-медичний підхід, ніж про юридичну класифікацію допінгу.

Через свою величезну соціальну значимість зловживання алкоголем виділяють як окрему нозологічну одиницю.

АЛКОГОЛІЗМ– прогредієнтне захворювання, що проявляється синдромом алкогольної наркотичної залежності з розвитком абстинентного (похмільного) синдрому при утриманні від вживання спиртного.

Алкоголiзм - динамiчний процес, який має свiй початок, перебiг, i кiнцевий стан. З суто медичної точки зору, він відноситься до широкої групи токсикоманій, а як соціальне зло проявляється зловживанням спиртними напоями (пиятикою), порушенням моральних та правових норм поведінки та іншими соціальними ексцесами.

Довгий час в літературі використовувався термін “хронічний алкоголізм”, але він є дещо некоректним, адже немає “гострого алкоголізму”. Коли мова йде про захворювання, правомірніше використання терміну “алкоголізм”.

Використовуване в науковій літературі поняття “хронічна інтоксикація алкоголем” не варто ототожнювати лише з алкоголізмом, адже воно більш широке і включає в себе захворювання внутрішніх органів та нервової системи внаслідок алкоголізації, але без ознак алкоголізму, як психічного захворювання. Власне ж алкоголізм включає лише ті форми хронічної алкогольної інтоксикації, при яких наявні специфічні ознаки звикання і хворобливої пристрасті до алкоголю.

Деякі різночитання присутні і стосовно трактування терміну АБСТИНЕНЦІЯ(абстинентний синдром). В зарубіжній англомовній літературі він описується як “синдром відняття” (withdrawal syndrome), адже в ангійській мові термін “абстиненція” означає “утримання”, “тверезість” і використовується для характеристики стану не вживання алкоголю під час лікування. Але у вітчизняних джерелах цей термін прийнято ототожювати зі станом похмілля і ми будемо дотримуватись даної традиції.