Причини розвитку полінаркоманій та політоксикоманій

Перехід до зловживання двох або більше наркотичних чи токсичних речовин може бути обумовлений трьома основними причинами:

• наркотик, що вживався раніше вже не дає бажаного ейфоричного ефекту через постійне збільшення толерантності і це підштовхує до вибору на користь більш сильного засобу;

• стійке багатоденне безсоння змушує застосовувати снодійні засоби, які, в свою чергу викликають залежність від них. У таких випадках вживання снодійних стає постійним, а дозування поступово збільшується;

• звичний наркотик стає важкодоступним, частіше за все через фінансові труднощі наркомана. У таких випадках він змушений вживати інші засоби, які можуть викликати бажаний ейфоричний ефект. Часто це спостерігається на пізніх стадіях наркоманії у хворих з виразними порушеннями особистості. Ця група наркоманів починає вживати не тільки наркотики, але й токсичні речовини або алкоголь.

Зловживання двома або більше наркотиками без залежності від них

Для випадків зловживання двома та більше наркотичними і іншими токсичними речовинами у разі, якщо ще не сформувалась залежність від них, з метою відокремлення їх від полінаркоманій і політоксикоманій, що вже сформувались були запропоновані декілька термінів: “первинний полінаркотизм”, “первинний пошуковий полінаркотизм”, “полінаркотичне вживання” (“polydrug use”) та ін. Всі ці визначення мають на увазі вживання декількох засобів.

Для підлітків характерним є саме первинний пошуковий полінаркотизм – вони часто випробовують дію різноманітних токсичних речовин перед тим, як зупинитись на найоптимальнішій або повністю відмовитись від аддиктивної поведінки.

При цьому найбільш часто спостерігається сполучення зловживання алкогольних напоїв з різними наркотичними та іншими токсичними речовинами, особливо із засобами побутової хімії та лікарськими препаратами (дімедрол, циклодол та ін.), а також кодеїну з ноксироном, або опію з маріхуаною.

У США особливо характерною вважається певна послідовність зловживання, при якій один засіб нашаровується на інший: за алкоголем вживається маріхуана, за нею – кокаїн і потім галюциногени або героїн.

Ймовірно найбільш правильним визначенням для зловживання різноманітними речовинами без розвитку залежності від них могло б бути “полісубстантна аддиктивна поведінка” (А.Є. Лічко, 1995).

Полісубстантне зловживання на тлі залежності від однієї з речовин.

Зловживання двома і більше засобами може виникати на тлі мононаркоманії, яка раніше сформувалась. Крім основної речовини для зловживання, до інших вдаються епізодично або одна нова речовина швидко змінює іншу. Можна вирізнити декілька типів такого зловживання.

Пошукова полісубстантна аддиктивна поведінка може продовжуватись і на тлі залежності від якої-небудь речовини, що вже сформувалась.

Замісне (вікарне) зловживання спостерігається у випадках, коли при наявній залежності від однієї речовини, наркоман не має можливості придбати “чергову дозу” і вимушений вживати іншу наркотичну або токсичну речовину. Наприклад, при неможливості дістати препарати опію часто використовують великі дози транквілізаторів або (рідше) алкогольні напої.

Особливістю дії алкоголю на тлі опійного абстинентного синдрому є пом’якшення вегетативних розладів (нежиті, сльозотечі, диспепсії, болю в животі, підвищення артеріального тиску) при збереженні міалгій і дисфоричності. Алкогольне сп’яніння перебігає за дисфоричним типом.

Серед наркоманів іноді зустрічаються випадки переходу від більш важких наркотиків до більш легких.

Трансформація наркоманій і токсикоманій представляє собою перехід від вживання однієї наркотичної або токсичної речовини до вживання іншої з метою відчути нові, більш сильні переживання. При цьому може відбуватись швидка зміна однієї залежності на іншу. Наприклад, наркоман, який мав залежність від канабіноїдів, почавши внутрішньовенне вживання опію може повністю кинути паління маріхуани. У підлітковому віці спостерігається перехід від зловживання леткими розчинниками до алкоголізму. Такі випадки не являють собою справжніх наркоманій чи токсикоманій.

Потенціююче зловживання– являє собою прийом додаткових засобів, які посилюють дію основної наркотичної речовини. Наприклад, алкогольне сп’яніння посилюється при додаванні дімедролу або транквілізаторів, а дія опійних препаратів посилюється і пролонгується при сполученні з ноксироном.