Організація стаціонарного лікування хворих наркологічного профілю

Стаціонарне лікування наркологічних хворих займає суттєве місце в системі наркологічної допомоги. Його переваги перед амбулаторним лікуванням полягають у можливості використання більш активних методів, багато з яких є неможливими в амбулаторних умовах, більш поглибленого обстеження хворих, більш широких можливостях для проведення психотерапевтичного впливу.

Невідкладними показаннями до госпіталізації в наркологічний або загальнопсихіатричний стаціонар є гострі алкогольні або інтоксикаційні психози і препсихотичні стани, загострення хронічних алкогольних або інтоксикаційних психозів, загострення супутніх психічних захворювань, важкі запойні стани, які не вдається тамувати амбулаторно.

Показаннями до планової госпіталізації в наркологічний стаціонар є стани компульсивного потягу до наркотичної речовини або алкоголю, які не вдається коригувати амбулаторно, необхідність або бажання самого хворого стосовно використання методів лікування, неможливих без госпіталізації, а також різні сімейно-соціальні фактори. Планова госпіталізація наркологічних хворих відбувається виключно за згодою самого пацієнта.

Примусове лікування хворих наркологічного профілю

Примусове лікування хворих наркологічного профілю має 3 форми:

Перша форма - примусовий захід медичного характеру, який застосовується в судовому порядку до осіб із залежністю від психоактивних речовин, які здійснили правопорушення або злочин. При застосуванні до цих осіб покарання у вигляді позбавлення волі, примусове лікування проводиться в спеціально організованих наркологічних підрозділах пенітенціарних установ, при застосуванні міри покарання, яка не передбачає позбавлення волі - у загальнопсихіатричних закладах з посиленим наглядом, та спеціальним лікувальним і трудовим режимом. Термін примусового лікування визначається судом.

Друга форма - примусове лікування в лікувально-трудових профілакторіях (ЛТП). Застосовується по відношенню до осіб з хронічними формами алкоголізму, які злісно ухиляються від добровільного лікування і відзначаються виразною соціальною декомпенсацією. Клопотання про направлення таких хворих на примусове лікування можуть надсилати також члени їх сімей. Термін примусового лікування в ЛТП складає від 1 до 2 років. На теперішній час в Україні розглядається питання про відміну даної форми примусового лікування, як малоефективної та такої, що порушує демократичні засади державної політики по відношенню до особистості.

Третя форма - примусове лікування осіб з хронічним алкоголізмом, які страждають на тяжкі супутні захворювання, що перешкоджають їх перебуванню в ЛТП, інвалідів І-ІІ груп, чоловіків у віці за 60, та жінок після 55 років, здійснюється у спеціальних наркологічних та загальнопсихіатричних віддленнях за рішенням суду строком від 3 місяців до 1 року.

Профілактичні наркологічні огляди

Важливе місце в структурі наркологічної допомоги населенню займають профілактичні наркологічні огляди. Їх проведення регламентується наказом МОЗ України № 339 від 18.11.1997 р. Метою цих заходів є виявлення хворих на залежність від ПАР, а також визначення наявності чи відсутності наркологічних протипоказань до виконання функціональних обов’язків та провадження видів діяльності, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1238 від 06.11.97 р.

До цього переліку занесено велику групу професій хімічної (у тому числі косметичної та фармацевтичної), нафтогазової та лікеро-горілчаної промисловості, а також професії пов’язані з використанням вибухонебезпечних речовин, роботою в умовах підвищеного тиску, висоти чи небезпеки електричного ураження. Обов’язковим є проходження такого огляду для громадян, що бажають отримати дозвіл на володіння зброєю, водіїв, авіаційного персоналу, працівників залізниці та плаваючого транспорту, осіб, що вступають на службу в органи МВС, Міноборони, СБУ Збройних Сил, пожежної охорони, митниці та податкової адміністрації. Повинні проходити наркологічні огляди медичні працівники, які за специфікою роботи використовують фторотан та ефір.

Профілактичний наркологічний огляд громадян проводиться у наркологічному закладі за місцем їх проживання згідно обов’язкової програми, що включає: лікарський наркологічний огляд, психологічне тестування та медичне лабораторне обстеження.

Лабораторно визначається активність гамма-глутамілтрансферази сироватки крові, а психологічне тестування полягає у застосуванні тесту “Аудит” та “Тесту клінічного скринінгу”. Дані профілактичного наркологічного огляду заносяться лікарем-наркологом до медичної картки форми № 145-0.

У разі незгоди обстежуваного з отриманими результатами громадянин має пройти додаткове обстеження в умовах стаціонару з винесенням остаточного рішення ЛКК. Про це громадянину видається сертифікат, у якому зазначається наявність чи відсутність у нього наркологічних протипоказань до виконання функціональних обов’язків та провадження видів діяльності згідно затвердженого переліку. Термін дії сертифікату складає від одного до трьох років.