Токсикоманії при зловживанНі антигістамінними засобами

Препаратами даної фармакологічної групи, які найчастіше використовуються в клінічній практиці є дімедрол і діпразін (піпольфен). Вони призначаються для лікування алергічних реакцій і в якості побічної дії мають слабкий седативний і снодійний ефекти (при перевищенні дози) а у деяких випадках навпаки, ейфоризуючий і галюциногенний (у сполученні з алкогольними напоями). Саме з цими ефектами антигістамінних засобів пов’язані випадки зловживання ними та формування токсикоманії.

Зловживання дімедролом у сполученні з алкогольними напоями з метою посилення сп’яніння та отримання галюциногенного ефекту є досить поширеним у нашій країні в підліткових групах. Враховуючи, що даний препарат має дуже добру розчинність в етанолі, вживання 5-10 пігулок одночасно з алкогольним напоєм полегшує його всмоктуваність та з високою імовірністю викликає дімедроловий делірій.

Клінічна картина дімедролового делірію.

Початкова реакція являє собою переважно емоційні порушення - спостерігається або ейфорія або навпаки, дисфричність зі страхом, іноді радощі і тривога чергуються. Потім розвивається галюциноз, який характеризується калейдоскопічністю - швидкою зміною епізодів і картин, часто розважального, цікавого характеру. На зміст та афективний фон (від ейфорії до страху) галюцинацій впливає оточуюча ситуація, що передує інтоксикації.

На висоті розвитку деліріозного синдрому критичне ставлення до галюцинацій може втрачатись. При цьому хворий може ставати небезпечним для оточуючих. Про це свідчить наступний клінічний приклад:

Підліток Х, 16 років, учень середньої школи. Перед тим як піти ввечері на дискотеку, випив 9 пігулок дімедролу, запивши їх пляшкою пива. Пам’ятав, що прийшов до клубу, а потім "відключився". Через декілька годин прибіг додому з яскраво вираженим страхом і в одній білизні. Озирався, перевіряв замки на дверях, злякано виглядав у вікно, чув чиїсь голоси з вулиці, які йому погрожували вбивством. Потім з’ясувалося, що перебуваючи на дискотеці затіяв сварку і бійку з товаришами, сам був побитий, втік на річку, де роздягнувся, мабуть збираючись лізти у воду, але потім залишивши на землі одяг, побіг додому.

При перевищенні дози і дімедролу, і алкоголю за умови їх поєднаного вживання перебіг психозу ускладнюється потьмаренням свідомості та втратою критики до власного психічного стану. До речі, властивість дімедролу викликати у великих дозах сплутаність свідомості помічена також дерматологами при застосуванні дімедролової мазі на великих ділянках тіла.

Тамування делірію здійснюється шляхом ін’єкцій аміназіну (50-100 мг внутрішньом’язово) або сібазону (реланіуму, седуксену) також внутрішньом’язово - 2-4 мл 0,5% розчину (10-20 мг). Після ін’єкції настає тривалий сон. При пробудженні спостерігається астенічний синдром.

При тривалому зловживанні антигістамінними засобами розвивається психоорганічний синдром з афективними порушеннями у вигляді частих дисфоричних станів. При зловживанні піпольфеном специфічним наслідком є важке подразнення слизових оболонок (цим він подібний до аміназіну, оскільки обидва препарати є похідними фенотіазінового ряду.