
- •Заняття №1 організація наркологічної допомоги в україні
- •Історія наукового розвитку наркології
- •Наркологічна допомога в україні на сучасному етапі
- •Структура наркологічної допомоги
- •Функціональна структура наркологічного диспансеру
- •Організація амбулаторної допомоги хворим наркологічного профілю
- •Організація диспансерного спостереження за хворими наркологічного профілю
- •Організація стаціонарного лікування хворих наркологічного профілю
- •Примусове лікування хворих наркологічного профілю
- •Профілактичні наркологічні огляди
- •Заняття № 2 термінологія, класифікація та закономірності перебігу залежності від психоактивних речовин
- •Класифікація залежності від психоактивних речовин
- •Закономірності перебігу залежності від психоактивних речовин
- •Великий наркоманічний синдром
- •Психологія наркозалежних Аддиктивна поведінка.
- •Мотиви аддиктивної поведінки
- •Особистість наркозалежного
- •Механізми підсвідомого захисту особистості наркозалежних
- •Сім’я наркозалежних. Проблема співзалежності
- •Заняття № 4 вікові, статеві та соціальні особливості перебігу алкоголізму та наркоманій Алкоголізм у підлітковому віці
- •Підліткова наркозалежність
- •Алкоголізм у жінок
- •Алкоголізм у похилому віці
- •Наркоманії у похилому віці
- •Алкогольний синдром плода
- •Заняття № 5 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні опіатів Історичні дані
- •Отримання і застосування
- •Етіологія опійних наркоманій
- •Механізм дії та фармакодинаміка опіатів
- •Біохімічні особливості фізіологічної дії на організм
- •Клінічна картина опійної наркоманії
- •Заняття № 6 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні канабіноїдів
- •Історичні дані
- •Отримання і застосування
- •Механізм дії та фармакодинаміка канабіноїдів
- •Вплив канабіноїдів на організм людини
- •Психічні порушення при зловживанні канабіНоЇдами
- •Профілактика вживання препаратів коноплі
- •Заняття № 7 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні стимуляторів історичні дані.
- •Отримання і застосування
- •Етіологія вживання стимуляторів
- •Біохімічні особливості та фармакодинаміка стимуляторів
- •Основні ефекти стимуляторів та наслідки їх вживання.
- •Клінічна картина наркоманій, викликаних вживанням стимуляторів.
- •Перша допомога при інтоксикації стимуляторами
- •Психози при зЛовживанні стимуляторАми
- •Профілактика зловживання стимуляторами
- •Заняття № 8 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні галюциногенів
- •Історичні дані
- •Класифікація, отримання і застосування
- •Біохімічні особливості та фармакодинаміка
- •Основні ефекти впливу на організм та медичні наслідки вживання
- •Клінічна картина галюциногенових наркоманій
- •Психічні порушення при вживанні галюциногенів
- •Лікування і профілактика.
- •Заняття № 9 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні снодійних та транквілізаторів
- •Історичні дані.
- •Класифікація, отримання і застосування.
- •Біохімічні особливості та фармакодинаміка.
- •Медичні наслідки вживання снодійних та транквілізаторів.
- •Клінічна картина наркоманій при вживанні снодійних та транквілізаторів.
- •Профілактика розвитку залежності від снодійних та транквілізаторів.
- •Правила зменшення ризику розвитку залежності при призначенні бензодіазепінів (p. Baumann & с. Calanca)
- •Заняття № 10 психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при зловживанні різними токсичними речовинами. Полінаркоманії та політоксикоманії
- •Токсикоманії, викликані зловживанням ненаркотичними аналгетиками.
- •Токсикоманії при зловживанНі антигістамінними засобами
- •Токсикоманії, викликані зловживанням антипаркінсонічними засобами
- •Інші види токсикоманій
- •Полінаркоманії та політоксикоманії
- •Діагностичні критерії.
- •Причини розвитку полінаркоманій та політоксикоманій
- •Заняття № 11
- •Психічні, поведінкові та соматоневрологічні розлади при вживанні нікотину та кофеїнмістких продуктів
- •Історичні відомості
- •Кофеїн та споріднені йому алкалоїди
- •Отримання і способи вживання
- •Механізм дії та фармакокінетика Кофеїн
- •Наслідки зловживання для організму людини
- •Таблиця 11.3. Наслідки тривалого зловживання тютюнопалінням.
- •Розвиток залежності від нікотину та кофеїнмістких продуктів
- •Заняття № 12
- •Таблиця 12.1. Засоби побутового призначення, які містять компоненти летких органічних сполук
- •Класифікація, біохімічні особливості та фармакодинаміка інгалянтів.
- •Класифікація летких розчинників, які можуть виступати предметом зловживання шляхом інгаляції:
- •Наслідки зловживання леткими розчинниками
- •Токсикоманії, при зловживанні інгалянтами
- •Наслідки хронічної інтоксикації інгалянтами
- •Заняття № 13
- •Загальні принципи лікування наркозалежних
- •Фармакологічне лікування окремих форм наркоманій
- •Заняття № 14
- •Завдання невідкладної допомоги
- •Невідкладна терапія при опійній наркоманії
- •Невідкладна допомога при наркоманії, викликаній зловживанням препаратами коноплі
- •Невідкладна допомога при наркоманіях, викликаних зловживанням стимуляторів
- •Невідкладна допомога при зловживанні снодійних препаратів і транквілізаторів
- •Невідкладна допомога при зловживанні галюциногенами
- •Невідкладна допомога при зловживанні леткими розчинниками
- •Невідкладна допомога при зловживанні іншими токсичними речовинами
- •Заняття № 15 психотерапевтичні методи лікування наркоманій та токсикоманій
- •Заняття № 16 соціальні та історично-культурні аспекти вживання спиртних напоїв. Етіопатогенез алкоголізму.
- •Заняття № 17 методи діагностики та первинне обстеження хворих на алкоголізм
- •Тест “Клінічний скринінг”
- •Заняття № 18 стадії розвитку алкоголізму
- •Заняття № 19 гостра алкогольна інтоксикація. Варіанти сп’яніння.
- •Заняття №20 класифікація алкогольних психозів. Гострі алкогольні психози
- •V. Патологічне сп’яніння:
- •Заняття № 21 хронічні алкогольні психози. Лікування алкогольних психозів
- •Заняття № 22 медичні наслідки алкоголізму
- •Заняття № 23 лікування хворих на алкоголізм.
- •Четвертий етап лікування хворих на алкоголізм
- •Заняття №24 методи експертизи наркотичного та алкогольного сп’яніння. Лікарська експертиза при хворобах залежності
- •Таблиця 24.1. Функціональна оцінка концентрації алкоголю в крові
- •Час, протягом якого визначаються пари алкоголю у видихуваному повітрі
- •3. Біохімічна діагностика.
- •Заняття № 25 профілактика алкоголізму, наркоманій та токсикоманій. Питання реабілітації наркозалежних
Організація диспансерного спостереження за хворими наркологічного профілю
Особи, які незаконно вживають наркотичні чи психотропні речовини, згідно українського законодавства, беруться на спеціальний облік в наркологічних диспансерах (кабінетах). Порядок виявлення та постановки на облік таких осіб здійснюється згідно Закону України “Про заходи регуляції незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними” від 10.10.1997.
У випадку виявлення незаконного вживання наркотиків підозрювані у цьому особи направляються органами внутрішніх справ на медичний огляд до наркологічного диспансеру. Підставою для направлення на такий медичний огляд може бути також інформація, що надійшла від підприємств, організацій, установ, засобів масової інформації або окремих громадян про те, що зазначені особи незаконно вживають наркотики, або перебувають у стані наркотичного сп’яніння. При отриманні правоохоронними органами відповідної інформації, працівники міліції забезпечують видачу таким особам направлення на медичний огляд, про що одержують з них відповідну розписку, а також направляють контрольне повідомлення про направлення на медичний огляд. Особи, що ухиляються від добровільного медичного огляду, підлягають примусовій доставці працівниками міліції до наркологічного закладу на підставі сповіщення про неявку до наркологічного диспансеру та постанови міліції про примусове обстеження.
На підставі медичного огляду лікар-нарколог встановлює стан сп’яніння або приймає рішення про необхідність стаціонарного обстеження, про що складає письмовий висновок та відповідне направлення. Якщо в результаті такого обстеження встановлюється діагноз “наркоманія” чи “токсикоманія” (у відповідному міжнародній класифікації хвороб, МКХ, викладенні) особі видають листок тимчасової непрацездатності, а також довідку про відсутність чи наявність у неї на момент обстеження стану наркотичного сп’яніння. Відповідна інформація надається також органам внутрішніх справ.
Термін обстеження не повинен перевищувати 10 діб, а ось встановлення необхідного терміну лікування від наркотичної залежності, а також рішення про необхідність продовження необхідного курсу наркологічної допомоги приймається лікарсько-консультаційною комісією відносно кожної особи індивідуально. Підставою для постановки на облік є встановлення діагнозу “наркоманія”, “токсикоманія” або діагностування стану наркотичного сп’яніння. Припинення диспансерного нагляду таких хворих здійснюється на підставі або рішення ЛКК, або документального підтвердження про фізичну його неможливість (смерть, переїзд на інше місце проживання, позбавлення волі, строкова служба). В останніх трьох випадках повідомлення направляється за новим місцем перебування до відповідного лікувально-профілактичного закладу та органу внутрішніх справ у триденний термін з наступним пересиланням відповідної документації. Органи внутрішніх справ ведуть облік лише тих осіб, які добровільно не звертались за наркологічною допомогою та не виконують рекомендацій лікаря.
У випадку добровільного звертання за наркологічною допомогою на кожного первинного пацієнта заводиться медична картка амбулаторного наркологічного хворого, в яку заносять короткі дані анамнезу, об’єктивні дані, результати обстеження, соматичний і психічний статус, діагноз і шифр захворювання, терапевтичні призначення і їх виконання, відображають динаміку захворювання. Такі амбулаторні карти заводяться на всіх хворих, які звернулись у диспансер, у тому числі і тих, хто звернувся з приводу тютюнопаління і не підлягає ні диспансерному обліку, ні профілактичному спостереженню. Обов’язково вони заводяться і на осіб, які проходять освідоцтвування у зв’язку з направленням на примусове лікування, якщо раніше вони на обліку не перебували. Зберігаються амбулаторні карти в реєстратурі за алфавітом чи за дільничним принципом.
На хворих, які підлягають диспансерному обліку, заводяться контрольні карти диспансерного спостереження за психічно хворими. При постановці діагнозу наркотичної (токсикоманічної, алкогольної) залежності хворий в обов’язковому порядку повинен бути попереджений лікарем про соціально-правові аспекти, обумовлені наркологічною патологією (обмеження на певні види трудової діяльності, можливість примусового лікування, обмеження дієздатності, позбавлення батьківських прав та інше).
Відповідно тривалості терапевтичної ремісії для хворих на алкоголізм існує три групи динамічного спостереження, а для пацієнтів з наркотичною залежністю - чотири групи.
І групу динамічного спостереження складають хворі, які вперше звернулись за допомогою, ті, які раніше перебували на обліку, але на протязі минулого року мали рецидиви (ремісія тривала менше року) та хворі, виписані в поточному році з лікувально-трудових профілакторіїв.
ІІ групускладають хворі з тривалістю ремісії від одного до двох років, у тому числі вибулі з установ, де їм проводилось примусове лікування, після досягнення річної ремісії.
ІІІ групу складають хворі з тривалістю ремісії від двох до трьох років.
ІV групу складають хворі наркоманіями і токсикоманіями з тривалістю ремісії від трьох до п’яти років.
Початком ремісії слід вважати день виписки з наркологічного стаціонару або день купірування останнього прийому наркотичних речовин (алкогольного ексцесу), якщо терапія проходила амбулаторно. Ремісією також вважають час амбулаторного лікування, за умови повного утримання від наркотизації.
Частота оглядів визначається для хворих І групи - не рідше разу на місяць, ІІ групи - раз на два місяці, ІІІ групи - раз на три місяці, ІV групи - не рідше одного разу на чотири місяці. Огляди повинні проводитись особисто лікарем наркологом, і лише іноді цю функцію може виконувати середній медичний персонал.
Термін обов’язкового диспансерного обліку та профілактичного спостереження становить для хворих на алкоголізм не менше трьох років, а для хворих на наркоманії та токсикоманії - п’ять років. Наявність такої ремісії повинна бути підтверджена об’єктивними даними.
Зняття з обліку у зв’язку зі стійкою ремісією (одужанням) відбувається за рішенням ЛКК лікувальної установи, в якій знаходиться на обліку хворий.