Заняття № 4 вікові, статеві та соціальні особливості перебігу алкоголізму та наркоманій Алкоголізм у підлітковому віці

Алкоголізм, що формується у віці 13-18 років, називають раннім, або підлітковим. Соматичні та психічні процеси, які відбуваються в організмі в пубетатному періоді можуть стати фактором ризику розвитку злоякісних, швидко прогресуючих форм алкогольної залежності.

На вiдмiну вiд алкоголiзму у зрiлому вiцi, у пiдлiткiв i юнакiв вiн формується в середньому у 3 рази швидше, протягом 3-4 рокiв, тобто відбувається швидкий процес формування хвороби вiд першого вживання спиртних напоїв до виражених симптомiв алкогольного захворювання.

Незрілість центральної нервової системи підлітка робить її найбільш вразливою до дії етанолу. Результатом його токсичного впливу є порушення диференціювання нейронів, що порушує загальний процес розвитку особистості, формування абстрактного типу мислення, інтелекту, пам’яті. Зазнають значних ушкоджень також і інші системи організму. Велике значення мають ступінь алкоголізації і форма вживання спиртних напоїв (частота, міцність, дози).

Головними причинами алкоголізації у цьому віці, як правило, є психологічне наслідування старших авторитетних осіб і деформація особистості зі схильністю до вживання спиртних напоїв. Дія цих чинників може посилюватись наявністю несприятливого фону у вигляді таких психотравмуючих факторів, як втрата матері, алкоголізм батьків, безнадзорність, педагогічна та соціальна запущеність.

Велике значення мають також преморбідні особливості, акцентуації характеру та розлади особистості. Наприклад, при епілептоїдному радикалі особистості вживання алкоголю пов’язане переважно з бажанням позбавитись від поганого настрою і існує великий ризик швидкого наростання експлозивності, злобності, часто алкоголь вживається у поєднанні з іншими токсичними психоактивними речовинами (ацетоном, клеями та ін.);ананкастному та сенситивному - для зняття тривоги і відчуття власної неповноцінності;істеричному - для тамування власної збудливості і неврівноваженості. Алкоголізм на фоні розладів особистості протікає прогредієнтно і рано призводить до розвитку тяжких алкогольних психозів та явищ деменції.

Вважається, що алкоголiзм найчастiше розвивається у пiдлiткiв та юнакiв у тих випадках, коли їх особистiсть змiнена пiсля травми мозку або внаслідок органiчного ураження ЦНС нейроінфекцією. За таких умов алкогольна залежність формується бiльш iнтенсивно, має бiльш злоякiсний перебiг, швидко призводить до втрати кількісного контролю, рано формується потяг до алкоголю, з’являються ознаки абстинентного синдрому.

Зловживання алкоголем ще більше посилює патологiчнi риси характеру підлітків, i вони в подальшому легко звертаються до вживання алкоголю у будь-яких складних життєвих ситуаціях.

Явища сп’яніння у них розвиваються швидко і можуть завершитися оглушеністю і навіть комою. При цьому відбувається підвищення артеріального тиску, температури тіла, рівня глюкози в крові, падає кількість лейкоцитів. Короткочасне збудження після прийому алкоголю швидко переходить у глибокий інтоксикаційний сон, можливі судоми і, навіть, летальний підсумок. Іноді виникають психічні розлади з маячнею та галюцинаціями.

Розвиток алкогольної залежності у підлітків відбувається у декілька послідовних етапів:

Початковий етап- відбувається своєрідна адаптація, звикання до алкоголю. Велике значення в цьому процесі має середовище (школа, друзі, сім’я) і прийняті в ньому норми ставлення до пияцтва. Триває цей етап 3-6 місяців.

Другий етап- характеризується відносно регулярним прийомом спиртного. Зростає доза, частота випивок. Відбуваються зміни в поведінці. Цей етап триває до року і є критичним для можливості ефективного терапевтичного втручання.

Третій етап - період формування вираженої психічної залежності. Підліток рацоналізує свої дії, формує певну систему виправдань і часто виступає активним пропагандистом вживання алкоголю. Втрачається ситуаційний та кількісний контроль, толерантність зростає у 3- 4 рази, що видається за ознаку дорослості і служить предметом вихвалянь.

Четвертий етап - хронічна стадія хвороби. Абстинентний синдром набуває завершеного вигляду, але має деякі особливості. У підлітків він може носити перемiжний характер, тобто виникати лише після прийому великих доз алкоголю. В його клінічній картині, як правило, переважає психічний компонент.

П’ятий етап -розвиток підліткового алкоголізму набуває закономірностей, які властиві перебігу хвороби у дорослих. Суттєвою особливістю є швидке формування слабоумства (деменції). Такі юнаки швидко деградують, стають асоціальними, брутальними, сексуально розгальмованими, з грубими порушеннями пам’яті та емоцій.