Для стоматологів

Зміни зі сторони кісток поділяються на: остеопорози, остеосклерози, остеонекрози, остеоміеліти, пухлини. Латентний період від 2 до 20 років. Зміни виникають після опромінення в дозі 40 Гр.

• Остеопороз:равномірне зменьшення щільності губчастоі кісткі, разволокнення, стоньшення картикальноі пластинки. При вираженому остеопорозі можливий перелом, якій може бути без болю.

• Остеосклероз:равномірне збільшення щільности кісткі.

• Остеонекроз:зявляеться або посилюется біль на фоні остеопорозу, що був раніше, визначаються ділянкі остеолізу, що чергуються з ділянками ущільнень. Це характерізуе різні фази асептичного некрозу. На цьому фоні може виникнуть перелом, для нього храктерні меньші болі; типова локалізація, мале зміщення отломків, розміщення поряд зони опромінювання або в ній.

• Остеоміеліт:часто виникає при контакті некротизованних ділянок мягких тканин з кісткою. Посилюется біль, підвищуется температура, збільшуется ШОЄ, зявляються нориці, відходять секвестри. Рентгенологично зявляються секвестральні порожнини, остеосклероз, лінійний періостит, часто цей процесс ускладнюеться переломом.

Малігнізація: на фоні одніеі з описаних змін підсілюеться, погіршуется загальний стан, а рентгенологично відзначается ріст пухлини із раніше опроміненоі тканини. На рентгенограммах виявляють зростаючу, не маючу чітких меж деструкцію, ділянки патологичного кісткоутворення, періостит у вигляді спікул, козирків. Некістковий мякотканинний компонент містить щільні кісткові включення, які розміщенні хаотично. В суглобах додатково до раніше описанного, можуть бути виявлені звуження суглобовой щілини і іі деформація, остеофіти.

Зміни зі сторони зубів розвиваються після опромінення в дозі 20-30 гр у 5% опромінених. Через декілька місяців виникае каріес, періодонтит, парадонтит, атрофуеться альвеолярний відросток. Морфологично відзначается атрофія пульпи, руйнування одонтобластів. Зуби темніють, частіше виникае пришеечний каріес. Внаслидок приедання періодонтиту зуби розшатуються і випадають. Спостерігается патологичне стирання коронок. Атрофуються мязи, слизова десни, порожнини рота. Секреція слини спочатку збільшуется, а потім зменьшуется, приводячі до ксеростоміі. Сплошуються сосочки язика.

Лікування променевих реакцій та пошкоджень.

Заснованона усуненні патологічних ланок, що спостерігаються при опроміненні.

1. порушення регенераціі або в результаті некрозу при великіх дозах або в результаті поступового заміщення нормальноі тканини на сполучну, що визначае включення і другого патогенетичного механізму

2. зміни зі сторони капілярів, в якіх с початку мають місце функціональні процесси: стаз, спазм, набряк стінок капілярів, розвиток гіалінозу та фіброзу. Кров, минаючі капіляри, проходіть у вени, що призводіть до гіпоксіі тканин, і, як слідство нарастають явища склерозу.

3. патологичний механізм зміни реологичних властивостей крові: спочатку сповільнення звертання, потім прискорення звертання і тромбоутворення.

4. явище асептичного і септичного запалення в опромінених тканинах.

Лікування різних променевих реакцій і ушкоджень наібільш складне. Перевагу слід віддавати способам, що дозволяють створити високу концентрацію лікувальних препаратів в зоні променевого пошкодження. Для цих цілей використовують електрофорез, лікувальні засоби, що діють на регенеративні процеси, мікроциркуляцію, запалення та реологічні властивості крові.

Ефективність методу заключається в співдії лікарських препаратів і гальванічного току з обліком клінчних форм пошкодження. При атрофічних процесах використовують стероїдні препарати і вітамінізовані масла. При гіпретонічних процесах необхідно проводити розсмоктуючу терапію з включенням таких препаратів, як диметил сульфоксид (ДМСО), лідаза, глюкокортикоїди, гепарин.