2. Омилення жиру водно-спиртовим розчином лугу.

У пробірку помістити 1 мл масла, 1 мл спирту, 1 мл 35% розчину NaOH, перемішати, нагріти на водяній бані. Омилення відбувається протягом 5 хвилин. Кілька крапель розчину перенести в другу пробірку і додати 2 мл дистильованої води, нагріти до кипіння. Розчинення проби вказує на повноту омилення. Для виділення мила з розчину додати гарячого насиченого розчину NaCl. Шар мила утворюється на поверхні рідини. Після розшарування охолодити розчин і зняти верхній шар мила, який буде використаний у наступному досліді.

Скласти рівняння реакції омилення жиру.

3. Гідроліз спиртового розчину мила.

У пробірку помістити крупинку мила, одержаного у досліді №2 і додати 1 крап. спиртового розчину фенолфталеїну. Почервоніння не спостерігається. Це підтверджує, що одержане мило – сіль жирних кислот, не містить лугу. У цю ж пробірку додати 5-10 крап. дистильованої води. Що спостерігається? Пояснити рівнянням реакції.

Тема 6.Будова, реакційна здатність та біологічне значення гетерофункціональних сполук (гідроксикислот,α-, β-, γ-амінокислот, кетокислот та фенолокислот).

Актуальність теми: вивчення фізико-хімічних властивостей гетерофункціональних сполук з урахуванням взаємного впливу функціональних груп та просторової будови молекул має важливе значення для розуміння механізмів реакцій обміну речовин, так як вони є інтермедіатами. Якісні реакції на кетонові тіла мають важливе діагностичне значення.

Конкретні цілі:

1. Робити висновки і аналізувати взваємозв’язок між будовую, конфігурацією та конформацією гетерофункціональних сполук.

2. Пояснювати класифікацію та ізомерію гідросикіслот.

3. Інтерпретувати залежність реакційної здатності гетерофункціональних сполук від природи хімічного зв’язку та взаємного впливу атомів в молекулі.

4. Інтерпретувати механізми реакцій різних класів гетерофункціональних сполук, їх перетворення в біологічних системах.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення властивостей гетерофункціональних сполук.	1.1. В зошит протоколів дослідів виписати алгоритм лабораторної роботи. 1.2. Оцінити різницю в хімічній поведінці салолу та аспірину при їх взаємодії з FeCl3. Аргументувати висновок.
2. Будова та властивості гідросикислот.	2.1. Класифікація та ізомерія гідросикислот. 2.2. Асиметричний атом вуглецю, хіральність, оптична активність. 2.3. Енантіомери. Діастереоізомери. 2.4. Хімічні властивості і біологічне значення гідросикислот та амінокислот.
3. Будова та властивості кетокислот.	3.1. Біологічне значення кетокислот та їх похідні. 3.2. Кетонові тіла, діагностичне значення їх визначення при цукровому діабеті. 3.3. Кето-енольна таутомерія кетокислот та їх похідних.
4. Будова та властивості фенолокислот.	4.1. Саліцилова кислота та її похідні як протизапальні та протимікробні засоби.