- •Державний медичний навчальний заклад
- •Пам’ятка студенту! Дисципліна “біологічна та біоорганічна хімія” структурована на 3 модулі:
- •Навчальний план з дисципліни “Біологічна та біооргінічна хімія” для студентів медичних факультетів
- •Модуль 1: Біологічно важливі класи органічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти. Розподіл балів, присвоєних студентам
- •Оцінювання дисципліни.
- •Модуль 1
- •Тема 1. Класифікація, номенклатура та ізомерія біоорганічних сполук. Природа хімічного зв’язку.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Тема 2.Класифікація хімічних реакцій. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів, спиртів, фенолів, амінів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •3. Йодоформна реакція на ацетон.
- •4. Осадження білка формаліном.
- •Тема 4.Структура, властивості та біологічне значення карбонових кислот.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Тема 5.Вищі жирні кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •2. Омилення жиру водно-спиртовим розчином лугу.
- •3. Гідроліз спиртового розчину мила.
- •Тема 6.Будова, реакційна здатність та біологічне значення гетерофункціональних сполук (гідроксикислот,α-, β-, γ-амінокислот, кетокислот та фенолокислот).
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Тема 7.Практичні навички та вирішення ситуаційних задач з теми:“теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук”
- •Тема 8.Амінокислотний склад білків та пептидів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •2. Біуретова реакція.
- •Тема 10.Вуглеводи. Будова та хімічні властивості моносахаридів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Тема 11.Структура і функції ди- та полісахаридів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Якісна реакція на крохмаль.
- •Тема 12.Класифікація, будова та значення біологічно важливих гетероциклічних сполук.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи. Завдання 1. Взаємодія антипірину та амідопірину з FeCl3.
- •Тема 13.Структура та біохімічні функції нуклеозидів та нуклеотидів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Тема 14.Будова та біологічна роль нуклеїнових кислот.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами учбової лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття:
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Література.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
|
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
|
1. Практичне вивчення реакційної здатності альдегідів та кетонів. |
1.1. В зошит протоколів дослідів виписати алгоритм лабораторної роботи. 1.2. Характеризувати будову карбонільної групи, назвати та записати формули і найменування поширених альдегідів та кетонів. 1.3. Провести якісні реакції: а) Фелінга з водним розчином формальдегіду; б) ацетону з розчином йодув лужному середовище; в) осадження білка формаліном. |
|
2. Хімічні властивості альдегідів та кетонів. |
2.1. Реакції нуклеофільного приєднання (АN) до альдегідів таких сполук як вода, ціаніди, спирти, аміни. 2.2. Реакція альдольної конденсації і її значення для подовження вуглецевого ланцюга. 2.3. Реакції окислення та відновлення альдегідів та кетонів. Якісні реакції на виявлення альдегідної групи (Толленса, Троммера, Фелінга), їх значення в клінічних лабораторіях. 2.4. Реакція диспропорціонування (дисмутації, реакція Канніццаро). 2.5. Галоформні реакції альдегідів та кетонів. Йодоформна проба та її використання аналітичних цілях. |
Алгоритм лабораторної роботи:
Відношення альдегідів і кетонів до окислення розчином гідроксиду міді (ІІ).
В 2 пробірки вносять по 5 крап. реактиву Фелінга, потім в першу пробірку прибавляють 3 крап. ацетону, а в другу – 3 крап. формаліну. Обидві пробірки нагрівають на водяній бані. В другій пробірці утворюється жовтий, а потім червоний осад.
Запишіть рівняння реакції формаліну з гідроксидом міді (ІІ).
Реакція диспропорціонування (дисмутації) водних розчинів альдегідів (реакція Канніццаро).
В водних розчинах альдегіди (переважно ароматичні) вступають в окисно-відновні реакції, при яких одні молекули альдегіду окисляються за рахунок відновлення других. Такі реакції називаються диспропорціонування, або дисмутації.
Краплю розчину водного розчину формальдегіду (формаліну) склянною паличкою наносять на шматочок універсального індикаторного паперу. Зміна кольору індикаторного паперу свідчить про кисле середовище.
Запишіть рівняння реакції.
3. Йодоформна реакція на ацетон.
В пробірку поміщають 1 крап. розчину Люголя (КІ+І2) і добавляють краплину 10% розчину NaOH до слабожовтого кольору суміші та краплину ацетону. Через деякий час з’являється жовто-білий осад йодоформа. Ця реакція використовується в клініці для діагностики цукрового діабету.
4. Осадження білка формаліном.
В пробірку вносять 5-6 крап. розчину білка і добавляють декілька крапель формаліну. При змішуванні спостерігають згортання білка.
Тема 4.Структура, властивості та біологічне значення карбонових кислот.
Актуальність теми: карбонові кислоти та їх похідні є взагалі важливими проміжними продуктами обміну речовин; вони утворюються в організмі людини як продукти метаболізму моносахаридів, жирних кислот, амінокислот, тому знання будови і фізико-хімічних властивостей цих сполук необхідні для подальшого розуміння обміну речовин.
Конкретні цілі:
Інтерпретувати залежність реакційної здатності карбонових кислот від природи хімічного зв’язку та взаємного впливу атомів в молекулі.
Інтерпретувати особливості будови карбонових кислот.
Пояснювати можливість використання реакційної здатності карбонових кислот.
Інтерпретувати механізми реакцій карбонових кислот та їх похідних і їх перетворення в біологічних системах.