- •Державний медичний навчальний заклад
- •Пам’ятка студенту! Дисципліна “біологічна та біоорганічна хімія” структурована на 3 модулі:
- •Навчальний план з дисципліни “Біологічна та біооргінічна хімія” для студентів медичних факультетів
- •Модуль 1: Біологічно важливі класи органічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти. Розподіл балів, присвоєних студентам
- •Оцінювання дисципліни.
- •Модуль 1
- •Тема 1. Класифікація, номенклатура та ізомерія біоорганічних сполук. Природа хімічного зв’язку.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Тема 2.Класифікація хімічних реакцій. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів, спиртів, фенолів, амінів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •3. Йодоформна реакція на ацетон.
- •4. Осадження білка формаліном.
- •Тема 4.Структура, властивості та біологічне значення карбонових кислот.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Тема 5.Вищі жирні кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •2. Омилення жиру водно-спиртовим розчином лугу.
- •3. Гідроліз спиртового розчину мила.
- •Тема 6.Будова, реакційна здатність та біологічне значення гетерофункціональних сполук (гідроксикислот,α-, β-, γ-амінокислот, кетокислот та фенолокислот).
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Тема 7.Практичні навички та вирішення ситуаційних задач з теми:“теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук”
- •Тема 8.Амінокислотний склад білків та пептидів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •2. Біуретова реакція.
- •Тема 10.Вуглеводи. Будова та хімічні властивості моносахаридів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Тема 11.Структура і функції ди- та полісахаридів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Якісна реакція на крохмаль.
- •Тема 12.Класифікація, будова та значення біологічно важливих гетероциклічних сполук.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи. Завдання 1. Взаємодія антипірину та амідопірину з FeCl3.
- •Тема 13.Структура та біохімічні функції нуклеозидів та нуклеотидів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Тема 14.Будова та біологічна роль нуклеїнових кислот.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами учбової лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття:
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Література.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
1. Характеристика нуклеофілів та електрофілів. |
1.1. В зошит протоколів дослідів виписати алгоритм лабораторної роботи. 1.2. Нуклеофільні та електрофільні реагенти. |
2. Насичені аліфатичні вуглеводні (алкани). |
2.1. Гомологічний ряд алканів: їх назва та молекулярні формули. 2.2. Хімічні властивості алканів. Радикальне заміщення біля насиченого атому вуглецю(SR). |
3. Ациклічні вуглеводні: алкени, алкадієни та алкіни. |
3.1. Представники алкенів, алкадієнів та алкінів. Особливості їх будови та хімічні властивості. 3.2. Електрофільне приєднання до ненасичених сполук (АЕ). |
4. Ароматичні вуглеводні (арени). |
4.1. Загальна характеристика та електронна будова ароматичних вуглеводнів, їх хімічні властивості. 4.2. Електрофільне заміщення в ароматичних сполуках (SЕ). 4.3. Вплив замісників на реакційну здатність аренів. |
5. Гідроксильні сполуки: спирти та феноли. |
5.1. Будова спиртів та фенолів, їх представники, фізичні та хімічні властивості гідроксисполук. 5.2. Нуклеофільне заміщення біля насиченого атому вуглецю (SN). 5.3. Багатоатомні ациклічні та циклічні спирти. |
6. Аміни. |
6.1. Аліфатичні та ароматичні аміни: представники та їх будова. 6.2. Хімічні властивості амінів: реакції амінів як нуклеофільних реагентів. 6.3. Анілін: його фармакологічні та біологічні похідні. |
Алгоритм лабораторної роботи:
1. Реакція гліцеріна з гідроксидом міді (ІІ).
В пробірку вміщують 3 краплі 0,2 N розчину CuSO4 і 3 крап. 0,2 N розчину NaOH. Спостерігають утворення голубого осаду гідрату окису міді. В ту ж пробірку додають 2 крап. гліцерину, перемішують і спостерігають за розчиненням осаду.
Запишіть рівняння реакції гліцерину з гідроксидом міді (ІІ).
2. Реакція бромування фенолу.
В пробірку вміщують 3 краплі бромної води та додають 2 крап. карболової води (водний розчин фенолу). Спостерігають за зміною забарвлення розчину та утворення осаду.
Запишіть рівняння реакції фенолу з бромом.
3. Лужна реакція водного розчину етіламіну.
На універсальний папір скляною паличкою нанесіть невеличку краплину водного розчину етіламіну. Як змінюється колір індикатора? Про що це свідчить?
Запишіть рівняння реакцій з водою.
Тема 3.БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ АЛЬДЕГІДІВ ТА КЕТОНІВ.
Актуальність теми: альдегіди і кетони є важливими проміжними продуктами обміну речовин в організмі людини. Вони утворюються в процесах обміну моносахаридів, жирів та амінокислот. Наявність в альдегідах і кетонах сильно поляризованої карбонільної групи, внаслідок зміщення електронів σ- та π-зв’язків в бік кисню, зумовлює їх високу реакційну здатність.
Конкретні цілі:
В процесі проведення хімічних реакцій засвоїти реакційну здатність карбонільних сполук: альдегідів та кетонів.
Інтерпретувати механізми реакцій альдегідів та кетонів, їх перетворення в біологічних системах.