Радіохірургічний метод

Радіохірургічний метод полягає в хірургічному видаленні пухлини за загальноприйнятим способом з подальшим введенням радіоактивних препаратів в тканині ложа пухлини. Для цієї мети можуть бути використані препарати, що мають форму трубочок і голок, що містять радії, радій-мезоторій, радіоактивний кобальт, цезій, а також нейлонові трубочки, що містять радіоактивний тантал, іридій, кобальт. Крім того, при радіохірургічному методі широко використовується радіоактивне золото.

Радіоактивні препарати, голки, нейлонові трубочки розміщюються в своєму роложенні в м'яких тканинах рани рядами за правилами внутрішньотканинного методу. Для того, щоб препарати не зміщувалися, кожний з них підшивається одним кетгутовим швом. Нейлонові нитки не вимагають додаткової фіксації, оскільки ними тканини прошиваються.

Після введення радіоактивних препаратів рану зашивають, а нитку, протягнуту у вушко кожного препарату, або кінці нейлонових трубочок виводять в проміжки між швами. Після закінчення експозиції (5 – 7 днів) препарати витягують. Загальна доза може варіювати залежно від радикальності операції від 4500 до 6000 радий; потужність дози не повинна перевищувати 30 – 35 рад/час.

Для введення радіоактивного золота в область операційного рубця заздалегідь вводяться порожнисті довгі голки паралельними рядами, після чого до голки приєднується канюля захисного шприца з розчином колоїдного золота. Розчин вводиться при одночасному поступовому витяганні голки. Радіоактивне золото краще застосовувати через декілька днів (до 2 тижнів) після операції. При введенні радіоактивного розчину безпосередньо після операції частина його разом з кров'ю і лімфою може витікати з рани, забруднюючи її і навколишню шкіру. Витік радіоактивного розчину важко врахувати при дозиметричних розрахунках. Розрахунок дози виробляється так само, як при внутрішньотканинному методі. Доза при повному розпаді Аи198 залежно від розмірів площі опромінювання варіює в межах 10  000 – 20 000 радий. Загоєння рани при радіохірургічному методі лікування протікає, як завжди, первинним натягненням.

Внутрішньопорожнинний метод.

При лікуванні злоякісних пухлин порожнинних органів (рак стравоходу, носоглотки, шийки і тіла матки, сечового міхура і прямої кишки) доцільно застосовувати внутрішньопорожнинний метод опромінювання в поєднанні із зовнішнім опромінюванням.

У більш окремих випадках при поразці тільки слизистої оболонки допустимо обмежуватися одним внутрішньопорожнинним опромінюванням. Радіоактивні препарати (радій, радій-мезоторій, радіоактивний кобальт) вводять в порожнину в гумових трубках, балонах або спеціальних апплікаторах.

При лікуванні пухлин довгих і вузьких порожнинних органів (рак стравоходу, носоглотки, носа) застосовують препарати, розташовані в одну лінію (лінійні джерела).

При лікуванні пухлин широких порожнинних органів рак тіла матки, прямої кишки, сечового міхура, перевагу застосовують об'ємні джерела випромінювання, приготовані з кулястих радіоактивних препаратів або з радіоактивних розчинів, оскільки забезпечують більш рівномірне опромінювання тканин порожнинного органу.