Методи променевої терапії

При променевій терапії опромінювання патологічного осередку досягається застосуванням різних методів, які можна розділити на дві основні групи.

Методи зовнішнього опромінювання, де лікувальний ефект пов'язаний тільки з дією випромінювання, безпосередній контакт з радіоактивною речовиною відсутній.

Методи зовнішнього опромінювання підрозділяються на:

• методи статичного опромінювання,

• опромінювання рухомим пучком випромінювання.

Методи статичного опромінювання в свою чергу діляться на методи контактного опромінювання, коли радіоактивний препарат або стикається з опроміненною тканиною, або знаходиться від нього на відстані 1 – 2 см, і методи опромінювання з дистанції для дії на глибоко розташовані вогнища.

До методів дистанційного зовнішнього опромінювання відносять рентгенотерапію, телегамматерапію, застосування електронних прискорювачів.

До контактних методів променевої терапії відносять аплікаційний, внутрішньопорожнинний, внутрішньотканинний, радіохірургічний і близкофокусну рентгенотерапію.

Методи внутрішнього опромінювання, при яких радіоактивні речовини вводяться в організм, приходять в безпосереднє зіткнення з тканинами і беруть участь в обміні речовин хворого.

До методів внутрішнього опромінювання відносяться методи:

• внутрішньовенного,

• внутрішньоартеріального,

• внутрішньопорожнинного,

• внутрішньопухлинного введення

• введення через травний тракт.

Методи внутрішнього опромінювання в свою чергу діляться на методи, при яких радіоактивна речовина через свою хімічну природу переважно поглинається в патологічно змінених тканинах, і методи, при яких радіоактивна речовина вводиться в область патологічного осередку штучним шляхом для утворення радіоактивного депо. Крім того, в цю групу включають і нейтроннозахватующю терапію.

Променева дія може здійснюватися безперервно до отримання необхідної дози або до розпаду і виведення радіоактивної речовини, що знаходиться всередині організму. А також фракційно, коли хворий щоденно або через декілька днів одержує частину загальної наміченої дози протягом короткого часу (від декількох хвилин до декількох годин). Загальна тривалість лікування займає час від 1 до 5 – 8 тижнів.

Безперервне опромінювання можливе:

• при внутрішньотканинному

• радіохірургічному методі,

• при всіх методах внутрішнього опромінювання,

• при аплікаційному

• внутрішньопорожнинному методах (кюрітерапія).

Фракційним опромінюванням користуються при:

• рентгенотерапії,

• дистанційній,

• контактної гамма-терапії,

• при застосуванні джерел високої енергії,

• при аплікаційному,

• внутрішньопорожнинному методах лікування.

При рівних по величині загальних дозах променевої дії безперервне опромінювання злоякісних пухлин більш ефективне, ніж фракційне.

Методи контактного опромінювання

Основною особливістю дозного поля при всіх контактних методах променевої терапії є швидке падіння потужності дози у міру віддалення від препарату впродовж вже першого сантиметра, що дозволяє створити високу дозу випромінювання в патологічному осередку, з крутим падінням потужності дози за його межами. Ця особливість повинна розглядатися як перевага методу, оскільки при цьому оточуючі пухлину нормальні тканини піддаються мінімальному опромінюванню.

Недоліком методу є певний ступінь опромінювання обслуговуючого персоналу, що спонукає всемірно прискорювати процедуру введення і виведення радіоактивних препаратів.