Опіки стравоходу

Розрізняють хімічні, термічні і променеві опіки стравоходу, частіше зустрічаються хімічні і термічні; хімічні опіки звичайно є наслідкомявляються наслідком дії їдких лугів, кислот, нашатирного спирту, хлороформу та ін, які закінчуються розвитком езофагіту.

Ступінь пошкодження стравоходу залежить від концентрації і кількості прийнятої речовини, виникаючого спазму стравоходу, неврологічного статусу хворого, індивідуальної чутливості організму і термінів надання спеціалізованої допомоги. Опіки призводять до виникнення эзофагіту, який частіше виражений в місцях фізіологічних звужень стравоходу.

Рентгенологічне дослідження доцільно проводити всім хворим в ранні строки, крімкрім тих, що знаходяться в стані шоку, для встановлення характеру змін в стравоході. Дослідження починають з оглядової рентгеноскопії, а у міру потреби виконують рентгенографію органів грудної і черевної порожнини.

При I ступені отруєння стан хворих задовільний, болі при ковтанні виражені нерізко. Рідка барієва суспензія вільно проходить по стравоходу, просвіт його звичайний, в ньому міститься невелика кількість слизу, складки слизової оболонки не змінені, місцями згладжені або потовщені, перистальтика простежується. У деяких хворих може бути регургітація.

При II ступені відмічаються сильні болі, особливо при ковтанні. Просвіт стравоходу частіше розширений, але може бути і звужений за рахунок набряку і спазму, в просвіті значна кількість слизу. Складки слизової оболонки виявляються невиразно із-за слизу. Перистальтика ослаблена або зовсім не визначається. Еластичність стінок пониженазнижена. Виражена регургітація. По ходу стравоходу виникає спазм.

При опіку III ступеня ковтання утруднене, виражений больовий синдром. Спостерігається різко виражена картина эзофагіту, стравохід розширений з першого дня отруєння, в просвіті багато слизу, складки слизової оболонки не визначаються, відторгнуті ділянки слизової оболонки створюють картину дефектів наповнення, виражена атонія стравоходу.

Через 8—12 днів запальні явища зменшуютьсявщухають. Рубцеві зміни починають розвиватися через 2 нед і більше; рубцевий процес звичайно стабілізується через 6 мес, а іноді і пізніше. У разі розвитку стриктури проводять оперативне заміщення частини стравоходу відрізком кишківника.

Пухлини стравоходу

Доброякісні пухлини стравоходу спостерігаються рідко і складають менше 1% всіх пухлин цього органу. Розвиваються із слизового, підслизового і м'язового шарів (поліпи, міоми, лейкоміоми, кісти, невриноми, гемангіоми, ліпоми і ін.)

Найбільш частим симптомом доброякісних пухлин є крайовий дефект наповнення овальної форми зіз рівним і чітким контуром. Значно рідше спостерігаються центральний і циркулярний дефекти наповнення. Еластичність стінок стравоходу при доброякісних пухлинах збережена. Перистальтика частіше збережена, при великих пухлинах може бути порушена.

Рання діагностика злоякісних пухлин стравоходу утруднена внаслідоквнаслідок тривалої безсимптомної течії. Різні макроскопічні форми, розміри і локалізація ракової пухлини зумовлюютьзумовлюють різноманітну рентгенологічну картину. Проте ряд ознак єявляються постійними і обов'язковими для встановлення діагнозу, інші ж зустрічаються не завжди.

До перших відносяться (при рельєфному наповненні) обрив складок слизової, потовщення складок без зміни їх форми в різну фазу проходження перистальтичної хвилі, атиповий рельєф. При тугому наповненні – дефект наповнення ( ділянка темного корьору), порушення перистальтики, зміни просвіту(звуження, розширення), зміни контуру. При пневморельєфному наповненні – наявність тіні пухлини, зміна еластичності стінки (подвійний, втянутий контур, наявність додаткових скупчень барію у вигляді плям, стрічок).

Групу непостійних симптомів складають звуження просвіту стравоходу, супрастенотичне розширення, підритість контурів, додаткова тінь пухлини на фоні фоні заднього середостіння та ін.

Інколи при розташуванні пухлини у кардіальному відділі стравоходу звуження його просвіту нагадує ахалазію, але при цьому звуженння розташоване асиметрично.Вище звуження , в розширеній частині, на одній із стінок простежується дефект наповнення та відсутність в цьому місці перистальтики, чого не буває при ахалазії. Як правило, це рак склепіння або кардіального відділу шлунку, тому на рентгенограмах виявляється потовщення стінки, а при пневморельєфному наповненні - тінь пухлини, крізь яку проходить смужка барію.

При комп’ ютерно – томографічному дослідженні виявляється потовщення стінки стравоходу (щільність + 25 Н) з розповсюдженням на оточуючі тканини. Щільність жирової клітковини підвищується до – 50 – 60 Н (в нормі – 100 Н). Зникає проміжок між нисхідною частиною аорти та стравоходу. Збільшуються лімфовузли до 1 – 1,5 см.