Варікозне розширення вен стравоходу

виникає при цирозі печінки, здавленні воротної вени пухлинами, захворюваннях, які супроводжуються збільшенням селезінки, пухлинах печінки і ін. Частіше локалізується в дистальному відділі стравоходу. Розрізняють висхідні та нисхідні розширення вен стравоходу. Висхідне – виникає в наслідок портальної гіпертензії та спостерігається в нижній третині стравоходу навколо гастроезофагеального сполучення. Нисхідне варикозне розширення вен виникає в наслідок оклюзії верхньої порожнистої вени і локалізується в середній частині стравоходу.

Розрізняють висхідне і нисхідне розширення вен стравоходу. Висхідне виникає в наслідок портальної гіпертензії та спостерігається в нижній третині стравоходу. Нисхідне розширення вен трапляється в наслідок оклюзії верхньої порожнистої вени і визначається в середній частині стравоходу.

Рентгенологічно визначається зміна направлення складок слизової. Контури стравоходу нерівні, дрібнозубчасті, стінки – еластичні. Великіарікозно розширені вени мають вид дефектів наповнення, що змінюються при проходженні перистальтичної хвилі або зміні положення. Кількість, розміри, форма змінюються при проходженні барія та перистальтичної хвилі, натужу ванні, зміні положення.

Грижі стравоходного отвору

Причини виникнення гриж стравохідного отвору багаточисельні і дуже різноманітні. Грижі можуть бути як набутимивродженими, так і вроджениминабутими.

Розрізняють два типи гриж стравоходного отвору: аксіальні та параезофагеальні. При аксіальній грижі кардія знаходиться над діафрагмою. Клініко – рентгенологічно виділяють:

1. Грижі стравохідного отвору I ступеня — над діафрагмою розташовується абдомінальний відділ стравоходу, кардія знаходиться в діафрагмальному отворі або трохи вище за нього;

2. Грижі стравохідного отвору II ступеня — над діафрагмою знаходиться абдомінальний відділ стравоходу і кардія, в діафрагмальному отворі видно складки слизової оболонки шлунку;

3. Грижі III ступеня — через стравохідний отвір діафрагми випадають абдомінальний відділ стравоходу, кардія і частина шлунку.

При параезофагіальній грижі піддіафрагмальний сегмент і кардія знаходяться в черевній порожнині, а частина шлунку виходить крізь стравоходний отвір діафрагми в грудну порожнину поруч із стравоходом.

При грижах завжди виникає гастро – езофагеальний рефлюкс, наслідком якого є рефлюкс – езофагіт. При, якому рентгенологічно виявляють деформацію, розширення складок, пониження тонусу, атиповий рельєф. Найбільш точним методом діагностики рефлюкс – езофагіту являється визначення РН. В цьому випадку вміст стравоходу стає кислим.

По чутливості до цього методу прирівнюють сцинтіграфію. В шлунок за допомогою зонду вводять колоїдну сірку, яка містить^99мТс_. Після цього вимірюють активність над стравоходом. Якщо вона підвищується над стравоходом – є грижа. На тлі езофагіт часто утворюються виразки. При виразці стравоходу виявляють порожнину в слизовій та підслизовій оболонках, де скупчується барій. Рентгенологічно це скупчення на контурі створює трикутний виступ – „нішу”. На рельєфі воно виглядає як округле утворення, навколо якого є обідок від запального валу у вигляді смужки просвітлення. При рубцюванні виразки до нього конвергують складки слизової оболонки. Над і під „нішею” на контурі є два симетричних напівовальних дефекта наповнення, які обумовлені запальним валом.