Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Променеві ознаки нормального стану ССС та патологічних синдромів у дітей.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
418.82 Кб
Скачать

Міністерство охорони здоров'я україни

ВДНЗУ «|УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

Кафедра променевої діагностики.,променевої терапії та радіаційної медицини

Затверджено на методичному

засіданні

Протокол від 10.10.07г.

Зав. кафедрою д.мед.н.,

проф|. Почерняєва В.Ф.

________________________

Переглянуто ” __ ” _____ р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної аудиторної та позааудиторної роботи

студентів 3 курсу педіатричного факультету

Тема: «Променеві ознаки нормального стану серця і судин та ведучих патологічних синдромів »

Учбовий предмет:

променева діагностика,

променева терапія

Методичну розробку підготував:

доц|.Югов В.К.

Навчальна дисципліна

Радіологія

Модуль №

І

Змістовий модуль №

ІІ

Курс

ІІІ

Факультет

Медичний та стоматологічний

Полтава – 2007

Тема: «Променеве дослідження серця і судин. Променеві ознаки

зображення серця у дітей в нормі. Променеві ознаки захворювань серця і судин.»

  1. Кількість годин - 2.

  2. Матеріальне та методичне забезпечення теми: набір слайдів, рентгенограми,

флюорографи, КТ,МРТ, ультразвукові зображення серця, зображення з допомогою

радіонуклідних методів дослідження та ін. Методичні розробки.

  1. Обгрунтування теми. У зв'язку з широким розповсюдженням захворювань серцево-

судинної системи студентів педіатричного факультету необхідно ознайомити з

променевою анатомією та фізіологією серцево-судинної системи та променевими

ознаками захворювань.

  1. Учбова мета:

  • Розібрати особливості зображення серця в нормі та ознаки захворювань на

зображенні одержані з допомогою звичайного рентгенівського методу;

  • Розібрати особливості зображення серця в нормі та ознаки захворювань на

зображенні одержані за допомогою КТМРТ;

  • Розібрати особливості зображення серця в нормі та ознаки захворювань на

зображенні одержані з допомогою УЗД;

  • Розібрати особливості зображення серця в нормі та ознаки захворювань на

зображенні одержані з допомогою радіонуклідного метода дослідження..

  1. Конкретні учбові цілі після засвоєння теми:

5.1. Студент повинен знати:

  • Методи променевого дослідження серця та великих судин;

  • Показання та протипоказання при застосуванні КТ, МРТ, УЗД, радіонуклідних

методів дослідження серця та великих судин.

  1. Променеві ознаки нормального стану серця та великих судин у дітей.

  2. Променеві ознаки захворювань серця та великих судин.

Додаток на 6 листах.

6. Орієнтовна карта роботи студентів.

запитання

Вихідні дані

ЦІЛЬ

самоконтроль

1.

Методи

дослідження у

дітей і дорослих

Л.Д.Лінденбратен,

И.П.Королюк. Медична

радіологія та рентгенологія.

М., 1993р.

Вивчити методи

застосування при

дослідженні

серцево-судинної системи у дітей І дорослих.

Відповісти на контрольні

запитання. Вирішити ситуаційні

задачі і відповіді записати в зошит.

Після вивчення переписати в зошит графи логічної структури.

2.

Променеві

ознаки

нормального

стану серця та

великих судин у дітей

Мілько В.Н. і співавтори.

Рентгенологія. К. 1983.

Детская рентгенология под

редакцией И..А..Переслегина.М 1976.

М 1976.

Вивчити променеві

ознаки нормального

стану і великих

судин і серця у

дітей у дорослих.

.//.//.//.//.

3.

Променеві

ознаки

захворювань

серця та

великих судин.

Променева діагностика, том 1. за ред. Г.Ю.Коваль.

К.,1998.М.І.Спузяк,

Рентгенограмметрія в

педіатричній рентгенології. Стрий. 1999.

Вивчити променеві

ознаки захворювань

серця і великих

судин у дітей та

дорослих.

-//-//-//-//-

1

Графи логічної структури теми :

„Методи променевого дослідження серця"

рентгеноскопія (малюнок, позитивне зображення)

рентгенографія (малюнок, негативне зображення)

Рентгенологічні

рентгенокімографія (малюнок, на якому контури

серця зубчасті)

ангіокардіографія

комп'ютерна томографія (малюнок)

В Ті режимі (малюнок, негативне зображення)

Магнітно-резонансна томографія

В Т2 режимі (малюнок, позитивне зображення)

/МРТ/

МРТ двомірна магнітно-резонансна ангіографія

(малюнок)

В режимі В - реального часу - (малюнок, позитивне зображення)

В режимі М - графік

Ультразвукове дослідження

Доплерографія - графік, відображаючий характер проходження крові по судинах

Радіокардіографія - графік, відображаючий

проходження радіонуклідів по порожнинам

серця і судинах легень - 99мТс

Радіонуклідні методи

Радіонуклідна ангіокардіосцинтіграфія (малюнок

порожнин серця і судин, які утримують радіонуклід

при першому позитивному проходженні:

99 мТс - пірфотех позитивна в ділянці ішемії

99 мТс – пірофосфат перфузійна в здоровому міокарді)

Міокардіосцинтіграфія (малюнок, відображаючий накопичення радіонуклідів в міокарді)

2

Графи логічної структури теми:

„Дуги порожнин серця у прямій, правій та лівій косих та лівій бічній рентгенограмах "

Порожнина

Проекція

Номер дуги

Лівий шлуночок

Пряма

4зліва

Права коса

3 спереду

Ліва коса

3 ззаду

Ліва бічна

Зззаду

Ліве передсердя

Пряма

3 зліва

Права коса

2ззаду

Ліва коса

2ззаду

Ліва бічна

2ззаду

Правий шлуночок

Пряма

2 зліва

Права коса

3 спереду

Ліва коса

2 ззаду

Ліва бічна

2 спереду

Праве передсердя

Пряма

2 справа

Права коса

Зззаду

Ліва коса

2спереду

Ліва бічна

2 спереду

Граф логічно» структури теми:

„Захворювання серця, при яких спостерігається затруднення відливу крові / шлях відтоку/ з порожнини або збільшення приливу крові в порожнину / шлях приливу/".

Променева ознака

порожни на

причина

Захворювання

Збільшення

розмірів порожнини, довжини її

дуги, амплітуди скорочень,

тощо

Лівий шлуночок

Збільшення

приливу крові у

шлуночок

Недостатність мітрального та аортального клапанів

Природжені вади серця з посиленим кровотоком у легенях -дефект міжшлуночкової перетинки

Ослаблення тонічної та скоротливої функції серця

Зменшення систолічного об'єму крові при атеросклеротичному кардіосклерозі, тощо.

Утруднення

відливу крові зі

шлуночку

Аортальний стеноз

Коарктація аорти

Гіпертонічна хвороба, тощо.

Ліве передсер

дя

Збільшення

приливу крові у

передсердя

Мітральна недостатність

Природжені вади

Послаблення скоротливої функції лівого шлуночку, тощо.

Правий шлуночок

Утруднення

відливу крові з

передсердя

Мітральний стеноз

Збільшення

приливу крові у

шлуночок

Природні вади - дефект міжшлуночкової та міжпередсердної перетинок

Збільшення

кровоточу в

легенях

Відкрита артеріальна протока, тощо.

Збільшення опору

кровоточу в

легеневих

артеріях

Спазм легеневих судин

Склероз судин

Пневмосклероз

Емфізема

Праве

передсер

дя

Збільшення

приливу крові у

передсердя

Недостатність тристулкового клапану

Відносна недостатність тристулкового клапану при біогенній діаятації - легеневе серце, атеросклеротичний кардіосклероз

Утруднення

відливу крові з

передсердя

Звуження кільця тристулкового клапану

3

Граф логічної структури теми:

„Рентгенофізіологія серця".

Рентгенофізіологічні

показники

скорочення

амплітуда

поверхнева

поверхнева

середня

глибока

частота

нормальна

тахікардія

брадикардія

ритм

ритмічні

аритмічні

швидкість

нормальна

уповільнена

прискорена

сила

послаблена

середня

посилена

тонус

норма

підвищений

знижений

Гіпертрофія

міокарда

Ізометрична / при

нерозширеній порожнині постійному в ній підвищеному тиску /

Ізотонічна / при розширеній порожнині, постійно переповненою кров'ю у фазу діастоли /

Ділятація

/ розтягнення

та подовження

волокон м'язів

у фазу

діастоли /

Тоногенна / передує гіпертрофії, зворотня, адаптаційна, порожнина збільшена тільки у діастолу/

Міогенна / не обернена, порожнина збільшена у фазу сістоли і діастоли/'

Первинна / при гострому або хронічному міокардиті,

атеросклеротичному кардіосклерозі

Вторинна / при

дистрофічних змінах,

виникаючих внаслідок

перевтомлення м'язів /

4

Граф логічної структури теми:

„Рентгенологічна характеристика розмірів серця"

Розміри серця

Лівий шлуночок

Пряма проекція

4 дуга займає IV-VI мыж ребровы промыжки

4 дуга на 1,5 см /при куті нахилу вісі - 43° -48°/ не доходить до серединно-ключичної лінії

В лівій косій проекції

3 дуга на 1,5 см не доходить до переднього контуру хребта

В лівій бічній проекції

Площа зіткнення з грудиною 5-6 см

Правий шлуночок

В лівій бічній проекції

Площа зіткнення з грудиною 5-6 см

Ліве передсердя

В прямій проекції

3 дуга видна тільки у 30%

Збільшується кут біфуркації трахеї з 65-80% до 100-120% при збільшенні лівого передсердя

В правій косій проекції

Ретрокардіальний простір вільний на рівні 2 дуги, контрастований стравохід прямий

Праве предсердя

В прямій

проекції

Дуга правого передсердя виступає на 2,5 см від правого контуру хребта

Хорда правого передсердя дорівнює хорді судинного пучка

Індекс Гудвіна-Грігоряна – 20-30%

Легенева артерія

В прямій

проекції

Індекс Мура: 18% у чоловіків;

21% у жінок;

30% у новонароджених

2 дуга займає ІІ міжребровий проміжок

В правій косій проекції

У дорослих протяжність конусу з ривно на bis

3 см, ширина 0,5 см

Аорта

В прямій проекції видна

У дорослих висхідна

У дітей тільки дуга

У похилих всі її відділи

Границя

Верхня межа аорти у дорослих розташована на 1,5-2 см нижче грудинно-ключичного суглобу

Ширина судинного пучка

В 6-7 років – 2,09см;

В 8-9 років – 2,4 см;

В 10-11 років – 2,5 см;

В 12-15 років - 2,6см;

у підлітків – 3-4 см;

у дорослих 6-7 см.

Аортолегеневий коефіцієнт

9-14%

Кардіо-торакальний

індекс

У новонароджених 53-55%

У дітей раннього віку 49-+3,07%

У дошкільників 48-

У підлітків 44-+5,1%

5

Графи логічної структури теми:

„Рентгенологічні ознаки захворювань серця”

Показник

Характеристика показника

Стан дуг по контурах

Звичайно – в прямій проекції у немовлят диференціюють тільки по 2 дуги справа, зліва

У дорослих – дві дуги справа та чотири зліва

Збільшення радіусу кривизни та довжини – тоногенна дилатація

Сплощення дуги та збільшення дожини – міогенна дилатація

Положення

Звичайно – посередині – (1/3тіні серця праворуч, 2/3 ліворуч від середньої лінії)

Дуга аорти на 1,5 см не досягає грудинно-ключичного суглобу

Косе – кут нахилу вісі серця 43°-48°

Вертикальне - кут нахилу вісі серця більше 48°

Горизонтальне - кут нахилу вісі серця 42° та менше

Розміри

Звичайні

Збільшені

Конфігурація

Звичайна

Мітральна – талія серця згладжена – передсердно-судинний кут тупий

Аортальна – талія серця зліва підкреслена - передсердно-судинний кут

прямий

Краплеподібна – різновид мітральної при вертикальному положені

Трикутна – нема талії ні зліва, ні справа, куляста

Стан кардіо-діафрагмальних кутів

Гострий – звичайно

Прямий – тоногенна дилятація

Тупий – міогенна ділятація

Структура тіні

Однорідна – звичайна інтенсивність тіні аорти менше, ніж тінь серця

Неодноріна – за рахунок звапнених кілець, клапанів, перикарду, паразитів

Неоднорідна при підвищенні інтенсивності тіні серця у її правому верхньому квадранті при збільшенні розмірів лівого передсердя

Ретрокардальний простір

У нормі вільно у правій косій на рівні лівого передсердя – контрастований стравохід прямий

У нормі вільно у лівій косій і бічній на рівні лівого шлуночку і дорівнює 1,5 см . Контрастований стравохід нашаровується на тінь лівого шлуночку, прямий

Ретростернальний простір

У нормі вільний на всіх проекціях на рівні судинного пучка

Рентгенофізіологічні показники

Нормальні

Змінені

Стан легеневого малюнку

Звичайні

Гіперволемія

Артеріальна легенева гіпертензія

Венозна легенева гіпертензія

Капілярна легенева гіпертензія

Набряк легенів

Гемосідероз

Стан коренів

У дорослих ширина правої легеневої артерії 1,5 см. Лівої легеневої –

2,1-2,5 см

У нормі венозний коефіцієнт відношення діаметру верхньої легеневої вени до діаметру нижньої менше 1

6

Пояснююча частина.

Особливості зображення серця і великих судин у дітей.

Серце суцільною повздовжньою перегородкою поділяється на праву венозну і ліву артеріальну. Кожна з них має два відділи: передсердя і шлуночок. У праве передсердя впадають верхня та нижня порожниста вени та вінцевий синус, у ліве - 4 легеневих вени. З лівого шлуночку виходить аорта, яка несе артеріальну кров до великого кола кровообігу. З правого шлуночку виходить легеневий стовбур, який несе венозну кров в легені по малому колу кровообігу.

Між передсердями і шлуночками існують передсердньо-шлуночкові отвори. Отвори мають клапани: лівий передсердньо-шлуночковий - двостулковий, або мітральний, правий передсердньо-шлуночковий - тристулковий. Клапани між лівим шлуночком і аортою і правим шлуночком і легеневим стовбуром мають по три півмісяцеві стулки.

Стінка серця має три шари: внутрішній - ендокард, середній - міокард, зовнішній - епікард.

Перикард (осердя) - навколосерцева сумка, в якій розташовано серце. Розрізняють волокнисте та серозне осердя. Волокнисте осердя вкриває серце, переходить в адвентиціальну оболонку великих судин. Серозне осердя поділяється на вісцеральну - епікард, та паріетальну пластинки - між ними є порожнина товщиною до 1,5 мм, в якій вміщується до 50 мм серозної рідини.

Аорта поділяється на висхідну, дугу і низхідну частини.

Від дуги аорти справа відходить плечоголовний стовбур. Зліва загальна сонна та ліва підключична артерії. Легеневий стовбур являє собою коротку /до 5 см/ але широку /до 3 см/ судину, яка виходить з правого шлуночку на рівні сполучення грудини з Ш ребром зліва, розташоване спереду і ліворуч, під дугою аорти на рівні Th IV він поділяється на праву і ліві легеневі артерії.

Крім того до плечоголовний судин відносять праву та ліву плечоголовні вени, утворені при злитті внутрішніх яремних і підключичних вен, які розташовані спереду і назовні від артерій.

Верхня порожниста вена коротка /до 6 см/ і широка - 2 см судина, що утворюється внаслідок злиття правої і лівої плечоголовних вен, вона розташована нижче хряща 1 ребра. Над правим головним бронхом у задню стінку верхньої порожнистої вени впадає непарна вена.

Нижня порожниста вена, яка збирає кров від нижніх кінцівок, органів черевної порожнини та її стінок, впадає в праве передсердя по задньо-нижній її поверхні легеневі вени формуються із сегментарних вен легенів. Найчастіше існує по дві в кожній легені, але їх кількість може варіювати від 1 до 7. діаметр кожної із двох досягає 15-18 мм.

Методи променевого дослідження.

Рентгеноскопія, рентгенографія, рентгенокімографія. Метод реєстрації на рентгенівській плівці рухів серця, які реєструють з допомогою пристрою рентгенкімографа. Рух краєутворюючих крапок серцево-судинного контуру реєструється на рентгенівській плівці у вигляді зубців. Аналізуючи, які вивчають амплітуду, частоту та ритм руху окремих порожнин серця та судин. Показання до застосування: уточнення топографії креєутворюючих порожнин, вивчення скоротливої функції міокарду, диференційна діагностика набутих та природжених уражень серця і великих судин.

Протипоказання - не виконують у маленьких дітей.

Томографія: лінійна, КТ, МРТ. Остання протипоказана дітям з трансплантатами судинних скрепок, кардіостимуляторів. МРТ дозволяє визначити морфологічний та функційні показники, які характеризують його стан. Але не може за точністю діагностики замінити катетеризацію та ангіографію. МРТ не застосовують жінкам у першому триместрі вагітності.

Катетеризація - методика дослідження серця та магістральних судин за допомогою катетера, який вводиться в їх порожнини. Після цього вивчають тиск і газовий склад крові, записують ЕКГ та фонокардіограму, встановлюють наявність і розміри шунта і напрямок скиду крові. Через катетер закривають відкриту артеріальну протоку, дефекти в перегородках, проводять ендоваскулярну дилатацію коронарних та інших судин.

Через катетер проводять ангіокардіографію, аортографію, коронарографію - дослідження серця і судин після введення в їх порожнини контрасних речовин, наприклад, варографін, омніпак / неіонний/. Цей метод застосовують для анатомічної і функціональної деталізації діагностики захворювань серця і судин, перикарда, пухлин, тощо.

7

Ускладнення: пошкодження та спазм судин. Тромбоемболія, зміни тиску, частоти пульсу тощо. Ускладнення: пошкодження та спазм судин. Тромбоемболія, зміни тиску, частоти пульсу тощо. .

Протипоказання: ендокардит, набряк легенів, кровохаркання, пароксизмальна тахікардія, флебіт, тощо.

Самим розповсюдженим методом дослідження серця є ехокардіографія.

Показання: уточнення стану окремих порожнин серця, внутрішньо-серцевих структур, великих судин, перикарду. Існує ехокардіоскопія і -графія в режимі реального часу та Доплерографія.

Рентгеносімеотика захворювань серця і судин.

Вивчають.стан дуг по контурам; форму; положення; розміри; структуру; функцію; стан легеневого малюнку та коренів.

Оцінка дуг серця, які утворюються відповідними його порожнинами в прямій, лівій та правій косих та лівій боковій проекціях на рентгенограмах.

В прямій проекції у новонароджених та дітей перших років життя з обох боків серцево-судинної тіні відзначаються по дві дуги. Праворуч верхня дута у дітей завжди утворена верхньою порожнистою веною, нижня - правим передсердям. Ліворуч верхня дуга утворена аортою, нижня -лівим шлуночком. При збільшенні розмірів тімуса судинний пучок не диференціюється.

До 5 років по лівому контуру простежується дуга вушка лівого передсердя /до 1 см/.

До 15 років по лівому контуру простежується 4 дуги:

  1. дуга аорти, яка розташована на 1-1,5 см нижче грудинно-ключичного суглобу і тягнеться до 1-го між ребрового проміжку;

  2. дуга утворена стовбуром легеневої артерії, і яка займає 11 між ребровий проміжок;

  3. дуга вушка лівого передсердя, видна тільки в 30%;

  4. дуга утворена лівим шлуночком, яка займає IV-VI між реброві проміжки.

По правому контуру, як і раніше зверху: 1. верхня порожниста вена; 2. дуга висхідної частини аорти; 3. дуга правого передсердя ( у дорослих її найбільш виступаюча точка знаходиться на 2,5 см від правого контуру грудних хребців). Справа між дугою судинного жмутка і передсердями розташований передсердньо-судинний кут, верхівка якого розташована на рівні межі між н/з і с/з висоти правого легеневого поля, а хорди цих дуг за довжиною відносяться як 1:1. зліва між дугами 2 та 3 також утворюється передсердньо-судинний кут, який має назву талії. Місце, де дуга лівого шлуночку переходить у нижній контур серця / його діафрагмальну поверхню/, називається верхівкою серця. Серця з діафрагмою утворює серцево-діафрагмальні кути. Частіше у нормі ці кути гострі.

У правій передній косій проекції / під кутом 45° вперед правим боком до плівки / серце має форму овала; по передньому його контуру розрізняють 3 дуги: 1. висхідна частина аорти ; 2. середня дуга, утворена конусом правого шлуночку і в верхній частині частково стовбуром легеневої артерії; 3. нижня дуга утворена верхівкою лівого шлуночку.

Задній контур: зверху утворений задньою поверхнею низхідної частини аорти та верхньою полою веною.

Нижче розташована дуга лівого передсердя та правого передсердя, межа між ними в нормі не визначається, але довжина дуг кожного з них дещо однакова. Інколи між діафрагмою та правим передсердям /задній серцево-діафрагмальн кут/ простежується нижня порожниста вена, яка утворює трикутну тінь, менш інтенсивну за тінь серця. Контрастований стравохід прилягає до задньої поверхні лівого передсердя, в нормі розташований прямолінійно. Між заднім контуром серця та хребтом розташований ретрокардіальний простір.

В лівій передній косій проекції /під кутом 50° лівим боком вперед/' серце також має форму овала, по передньому контуру якого простежують 3 дуги: 1.верхня дута утворена висхідною аортою; 2. інколи під нею видна дуга вушка правого передсердя; З.ще нижче розташована дуга правого шлуночку. Якщо 2 і 3 дуги окремо не диференціюються, їх протяжність складає 2/3 переднього контуру. І тоді між дугою аорти та правого шлуночку утворюється кут, відкритий догори.

По задньому контуру розрізняють 3 дуги: 1. зверху аорта та легеневий стовбур; 2. ліве передсердя та 3. лівий шлуночок, які найчастіше утворюють спільну дугу, співвідношення їх в нормі 1:3. серце з діафрагмою утворює гострі кути. Величина поза серцевого простору на рівні лівого шлуночку дорівнює до 1-1,5 см. У цій проекції на всьому протязі простежується дуга аорти, ділянка легеневої

8

тканини якою оточена нею, зветься аортальним вікном. Контрастований стравохід по відношенню до тіні серця не є креєутворюючим і може простежуватися на тлі тіні серця.

Ліва бічна проекція. Передній контур має 2 дуги.

Верхня опукла утворена висхідною частиною аорти, котра переходить в дугу аорти і далі низхідну. Нижня дуга утворена правим шлуночком, який прилягає до грудини протягом 5-6 см. На межі правого шлуночку та аорти утворюється тупий серцево - судинний кут, відкритий до переду. Між тінню серця та грудиною утворюється трикутний позагрудинний простір. По

задньому контуру простежується аорта на всьому протязі, легеневий стовбур та судини кореня, а далі донизу ліве передсердя та лівий шлуночок, який на 2-4 см не доходить до переднього контуру хребта. Лівий шлуночок прилягає до діафрагми протягом 5-6 см. Контрастований стравохід розташований прямовисно на рівні дуги аорти відхиляється назад.

Аорта. У новороджених та дітей першого року життя аорта не диференціюється на тілі тімуса. З віком вона починає диференціюватися, в основному це -висхідна частина, а у молодих висхідна дуга.

У дорослих в нормі висхідна частина розташована справа, низхідна зліва від серединної площини.

Верхній край її розташований на 1-1,5 см нижче грудинно-ключичного суглобу. Висота тіні аорти і серця відносяться як 1:1. страховід в прямій проекції відхиляється аортою праворуч. Пульсація аорти 2-3 мм. Верхня порожниста вена в прямій проекції. Зовнішній контур верхньої порожнистої вени розташований на 0,5-1 см латеральніше від бічної поверхні тіл верхніх грудних хребців, а внутрішній -майже на рівні серединної лінії, в нормі її поперечний розмір 2 см, її тінь менш інтенсивна, ніж аорти, зовнішній контур аорти чіткий, косо спрямований до гори і назовні, далі вона плавно переходить в тінь плечо-головної вени.

Положення серця. Його встановлюють насамперед відносно сагітальної площини і залежно від кута нахилу вісі серця. Вісь серця -це лінія, яка з'єднує верхівку серця та правий судинно предсердний кут.

Кут нахилу серця утворюється віссю серця і поперечником грудної клітки на рівні правого купола діафрагми.

На прямій рентгенограмі у новороджених серце займає горизонтальне положення. В 2-3 роки воно розташовано більш косо, а в 5-6 років серце набуває більш вертикального положення. Судинний пучок дещо подовжується. Це обумовлено зміною форми і розмірів грудної клітки. Вона стає видовженою, діаграмою займає більш різке положення, серце-судинні кути стають більш вираженими.

Варіанти розташування серця у дорослих.

Серце може займати косе положення - 43°-48°, вертикальне положення - 49°-60°, горизонтальне -23° та менше.

Положення серця в значній мірі залежить від типу будови грудної клітки, від якої в свою чергу залежить рівень розташування діафрагми. При короткій та широкій грудній клітці діафрагма розташована високо, а серце горизонтально і навпаки.

У дітей старше 2 років, як у осіб більшого віку та дорослих справа від середньої лінії 1/3 площини тіні серця, а зліва 2/3. При зменшенні або збільшенні однієї легені серце відповідно змінює своє розташування.

Форма серця. Вона визначається ступенем вираженості талії серця на зображенні в прямій проекції. Якщо вона помірно виражена, то форма звичайна - при цьому спостерігається плавний перехід дуг по лівому контуру тіні серця і судин. Коли талія згладжена, або взагалі не виявляється - кажуть про „ мітральну" конфігурацію. Якщо „талія" різко виражена, говорять про її аортальну конфігурацію.

У новонароджених форма має різноманітну форму: овальну, кулясту, найчастіше зустрічається остання. З віком ,після 7-8 років серце робить оберт справа наліво і за рахунок більш опуклої дуги легеневого стовбура набуває мітральну конфігурацію.

У дорослих крім того визначають аортальну, трикутну, кулясту та краплеподібну форми серця.

9

Трикутна форма - характеризується згладженістю талії, плавним переходом дуг одна в одну, широким приляганням серця до діафрагми, утворенням прямих або тупих серцево-діафрагмальних кутів. У нормі така форма може спостерігатися у дітей та в осіб з високим положенням діафрагми.

Краплеподібна форма - конституціальний варіант форми серця: розміщено вертикально, розміри його завжди зменшені, плавним переходом дуг одна в одну.

Вище згадані форми серця можуть виявлятися як в нормі, так і при патології, але тоді вони обов'язково супроводжуються збільшенням його порожнини та функціональними змінами.

Розміри серця. Для цього застосовують як абсолютні показники в см - поперечний розмір, довгий розмір, хорди правого, лівого шлуночків, висота серцевої тіні, висота судинного пучка. Схема їх вимірювання показана на мал. /мал. 120-у Коваль/.

Мал.

Крім того застосовують відносні показники, які оцінюють на підставі аналізу ступеня

проступання краєутворюючих дуг з урахуванням їх відношення до кісткових опорних пунктів. У прямій проекції такими орієнтирами є сагітальна лінія, яка проводиться до горизонталі через середину остистих відростків хребців; середньо-ключична лінія - вертикаль, що опущена з точки перехресту зовнішнього контуру 2 ребра з ключицею, грудинні кінці ключиць, правий контур грудинних хребців.

Розмір правого передсердя визначається по методиці І. Goodvin зі співавторами, 1957, в модифікації Е. Л. Григоряна. 1968.. Це відношення довжини перпендикуляра, якій опущений на серединну лінію з найбільш віддаленої точки другої дуги справа - Mr до 1/2 базального діаметру грудної клітки у відсотках.

І.Г. - індекс Грігоряна. Mr - перпендикуляр, опущений з крайнє правої точки дуги правого передсердя по сагітальної лінії. Тг - базальний діаметр грудної клітки на рівні правого купола діафрагми.

В нормі цей коефіцієнт складає 20-30%. При збільшенні: 1 ступеня - 31-40%; II ступеня - 41-50%;

ІІІ ступеня - більше 50%. В прямій проекції розмір правого передсердя визначають по відстані від крайнє правої точки 2 дути по краю хребта. У нормостеніків ця відстань дорівнює 0,5-1 см, у гіперстеніків - 2-2,5 см. У астеніків - менше 0,5 см.

Розмір правого шлуночку.

У дорослих в лівій бічній проекції площа стикання правого шлуночку з грудиною - 5-6 см дорівнює площі стикання лівого шлуночку з діафрагмою - 5-6 см.

При збільшенні правого шлуночку він на більшому протязі прилягає до грудини, ніж лівий до діафрагми.

Розмір легеневої артерії. По прямій рентгенограмі визначається індекс Мура. Це відношення довжини перпендикуляра, якій опущений на серединну лінію з найбільш віддаленої точки другої дуги зліва - РА до Уі базального діаметру грудної клітки у відсотках. Цей показник характеризує ступінь розширеної легеневої артерії і дорівнює по К.Б. Кримовій /1966/ у чоловіків 18%, у жінок 21%.

У дітей індекс Мура до 30% нормальний. І ступінь збільшення 31-35%, 11 .ступінь збільшення 36-40%, III ступінь збільшення до 50%. Збільшення цього показника більш ніж на 50% свідчить на користь аневризми легеневої артерії.

Крім того оцінюється величина вивідного тракту truncus arteriosis правого шлуночку в правій косій проекції. Схема вимірювання показана по схемі мал.9 /Спузяк/. Де ДЕ - довжина вивідного тракту в нормі у дітей старшого віку ця не перевищує 3 см, а К - ширина 0,5 см.

Розмір лівого передсердя оцінюють в правій косій проекції на підставі зменшення кардіального простору і ступеня зміщення контрастованого стравоходу до тіні хребта.

І ступінь - ретрокардіальний простір звужений, але тінь зменшення стравоходу не досягає хребта.

10

  1. _ступінь - ретрокардіальний простір відсутній, тінь зміщеного контрастованого стравоходу досягає переднього краю тіні хребта.

ІІІступінь - тінь передсердя і контрастований стравохід накладаються на тінь хребта.

Для того, щоб встановити характер перевантаження лівого передсердя, визначають з допомогою пристрою, малюнок

Мал.

радіус відхилення ним стравоходу, який моделює форму задньої стінки передсердя. Радіус до 6 см включно, свідчить про ізометричну гіпертрофію міокарду, тобто, про систолічний варіант перевантаження і радіус від 7 і більше - свідчить про діастолічний

Розмір лівого шлуночку визначають в ІІ-косій /Рабкін И.Х.1975/ проекції. В нормі контур лівого шлуночку не доходить до переднього контуру хребта на 1-1,5 см.

При збільшенні: І ступінь - задній контур шлуночку доходить до переднього краю хребта;

ІІ_ступінь - задній контур серця проекційно нашаровується на 1/2 тіні хребта, серцево-діафрагмальний кут наближається до прямого;

III ступінь - задній контур серця проекційно нашаровується на 1/3 тіні хребта, серцево -діафрагмальний кут стає прямим.

В прямій проекції розмір лівого шлуночку визначають по розміру відстані від крайнє лівої точки його дуги до середньо-ключичної лінії. У нормостеніків цей розмір дорівнює 1,5 см. У гіперстеніків шлуночок доходить до передньо- ключичної лінії. У астеніків цей розмір більше 2 см. Кардіоторакальний індекс /КТІ/ визначається по формулі

Мг+МІ -100

КТІ= Тг

Де: MR+M1 - поперечник серця.

У дітей раннього віку /за І.Б. Динник і І.Б. Боровської. 1973./, цей показник – 49_+3,07%, дошкільного віку 48_+ 1,03%, підлітків 44_+5,1%. У новонароджених з ожирінням цей показник дорівнює 53-55%, Ю.Н. Константинов /1963/. З ступені збільшення КТІ: І ступінь збільшення - до 55%; ІІ ступінь - до 60%; ІІІ ступінь - більше 60%. Поперечний діаметр аорти у підлітків 3-4 см, у дорослих 6-7 см.Ширина дуги аорти: в 6-7 років - 2,09 см; в 8-9 років - 2,4 см; в 10-11 років - 2,5 см; в 12-15 років - 2,6 см.

Є формула ви числення об'єму серця.

Структура тіні серця у нормі майже однорідна, вона змінюється при збільшенні окремих порожнин /наприклад, лівого передсердя/, або звапненні його структур - клапанів, тому треба знати проекцію клапанів серця та його зображення в прямій і боковій проекціях.

Рентгенофізіологія серця і судин.

Стан функційний.

Про характер пульсації - скоротливості м 'язів серця свідчать амплітуда, частота, ритм.

Амплітуда - глибина серцевих скорочень; вивчають за різницею відстані від латерального /діастолічного/ до медіального /систолічного/ контурів серця.

Амплітуда пульсації відображає тонічну і скоротливу функції міокарда. Амплітуда пульсацій лівого шлуночку найбільша в середньому - 5-6 мм, у правого шлуночка - 3-4 мм, у передсердь - 2-2,5 мм. Амплітуда пульсацій аорти та легеневої артерії становить приблизно половину пульсацій відповідних шлуночків. Верхня порожниста вена не пульсує. Глибока пульсація - 10-12 мм, поверхнева - 2-Змм. Частота серцевих скорочень 60-70.

Ритм серцевих скорочень - відображає функції збудливості токороводності, тобто здатність синусів міокарду самостійно вироблять імпульси та проводити їх один за одним через однакові проміжки часу. За ритмом серцеві скорочення бувають: ритмічними і аритмічними. Швидкість серцевих скорочень - співвідношення тривалості систоли та діастоли. У нормі систола триває 0,3с, діастола 0,5с.

Тонус серцевого м'яза - ступінь напруги його в фазу відносного спокою - діастоли, являє собою здатність міокарда протидіяти швидкому наповненню порожнини серця кров'ю у фазу діастоли.

11

Тонус міокарда серця визначають за формою і розмірами всього серця та його окремих порожнин, вираженістю закруглення та роздільного зображення окремих дуг серця, розмірами еерцево-діафрагмальних кутів, ступенем зміни форми та положення серця в різні фази дихання, амплітудою серцевих скорочень. Розрізняють нормотонус, гіпертонус та гіпотонус.

При нормотонусі краєутворчі дуги серця закруглені, роздільно зображені по відділам, серцево-діафрагмальні кути гострі, під час дихання форма та розміри змінюються незначно. Скорочення серця спокійні, середньої амплітуди. Зннжений тонус обумовлений ділятацією міокарда.

Підвищений тонус обумовлений гіпертрофією міокарда це - стовщення м'язевих волокон, що супроводжується збільшенням об'єму серця та амплітуди пульсації. Гіпертрофія розвивається у підлітків та спортсменів, але крім того компенсаторна гіпертрофія спостерігається на перших етапах розвитку патологічних процесів. Розрізняють ізометричну та ізотонічну гіпертрофії.

Ізометрична гіпертрофія настає при постійному підвищенні тиску в не збільшеній порожнині серця, що трапляється при підвищенні опору кровоточу /мі тральний, аортальний стеноз/.

Ізотонічна гіпертрофія настає при постійному переновленні порожнин серця кров'ю у фазі діастоли і веде до збільшення порожнин серця /мітральна, аортальна недостатність/'.

Рентгенологічні ознаки гіпертрофії шлуночків. Спостерігають підкреслену заокругленість і опуклість серцевих дуг, загострення та заглиблення серцево-діафрагмальних кутів, без помітного збільшення розмірів серця і значних змін його форми і розмірів під час дихальних проб. Гіпертрофія міокарда супроводжується помірним збільшенням амплітуди, нормальним ритмом.

Ділятація міокарду - це розтягнення та подовження волокон міокарда під час діастоли, що веде до збільшення порожнин серця. Розрізняють тоногенну /адаптаційну/ ділятацію та міогенну необоротну ділятацію. Тоногенна ділятація передує гіпертрофії, або поєднується з нею, вона супроводжується діастолічним збільшенням розмірів серця і є оборотною.

На рентгенограмах при цьому розміри серця збільшені за рахунок шлуночків, серцево діафрагмальни кути гострі або наближаються до прямих, форма і розміри серця під час дихання суттєво не змінюються. Тонічна та скоротлива функції серця не змінені. Після хірургічного лікування вади серця: ознаки тоногенної ділятації можуть зникати.

Міогенна ділятація виникає внаслідок розтягнення та подовження м'язових волокон - під час діастоли супроводжується стійким необоротним збільшенням порожнин серця та порушенням скоротливої функції серця. Розрізняють первинну та вторинну міогенну ділятацію. Первинна виникає у разі розвитку гострого або хронічного міокардиту, а вторинна виникає разом із дистрофічними змінами в міокарді, що є наслідком перевтомлення серцевого м'яза посиленою роботою.

У рентгенівському зображені розміри серця значно збільшуються, дуги по контурам згладжуються. Серце широко прилягає до діафрагми. Серцево-діафрагмальні кути тупі. Амплітуда скорочень зменшується, частота збільшується, швидкість скорочень прискорюється.

На видиху кут нахилу серця зменшується, розміри серця збшьшуються. Відновлення розмірів, конфігурації та функції такого серця після лікування неможливо, з-за вичерпання його резервних сил.

Вплив дихання на серце.

Під час вдиху об'єм легень збільшується і розширюється, подовжується грудна клітина, діафрагма опускається. Все це збільшує негативний тиск в грудній клітці, внаслідок цього збільшується прилив крові до правої половини серця і збільшенню ударного об'єму правого шлуночку та кровенаповнення легеневих артерій. Одночасно утруднюється відлив крові з легеневих вен до лівої половини серця. На рентгенограмі при глибокому вдосі прозорість легень підвищується, діафрагма опускається, серце зміщується донизу і дещо праворуч, судинний пучок подовжується та звужується. Амплітуда пульсацій правого передсердя та шлуночка збільшується, а лівих зменшується.

На глибокому вдосі зміни протилежні.

Комп'ютерно-томографічна та магнітно-резонансна анатомія серця на аксіальних зрізах аналогічна, але при МРТ завдяки більшій різниці в інтенсивності сигналу від серцевого м'яза та рухаючейся крові можлива візуалізація порожнини серця і великих судин, визначити між шлуночкові

та міжпередсердні перетинки, клапани, вимірювати товщину стінок порожнин та враховувати об'єм порожнин. При КТ це можливо робити тільки після контрастування крові.

Шляхи притоку та відтоку по порожнинах і при деяких захворюваннях.

12

Виділяють 6 рівнів, починаючи від яремної вирізки при томографічному кроці 10 мм і товщині зріза 10 мм.

1. Рівень яремної вирізки проходить через грудшшо-ключичні суглоби. Позаду ручки грудини простежуються плечоголовні судини та трахея. Мал..

1. рукоятка.

2.грудина;

З.трахея;

4.стравохід;

5.права плечоголовна артерія;

6.. ліва загальна сонна артерія;

7.ліва підключична артерія;

8. права плечоголовна артерія;

  1. ліва підключична вена.

2. Рівень дуги аорта проходить через грудину та IV-V грудні хребці. Позаду тіла грудини знаходиться дуга аорти, завдовжки 10 см, завширшки 3 см, що прилягає до передньоїстінки трахеї, а праворуч від неї розташована верхня порожниста вена. Зліва біля переднього контуру хребця розташована низхідна аорта.

3. Рівень легеневої артерії та біфуркації трахеї проходить через грудину та VII грудний

хребець.

1. Грудна

  1. висхідна аорта

  2. легеневий стовбур

4. ліва легенева артерія

5. права легенева артерія

  1. правий та лівий гол. бронхи

  2. низхідна аорта

  3. стравохід

  4. VII хребець

Легенева артерія

стовбур

Права вітка

Ліва вітка

довжина

3-6 см

2,7-7,5 см

2,4-4,4 см

ширина

Зсм

2,5 см

2,2 см

4.Рівень основи серця проходить через VTII-IX грудні хребці. На цьому рівні розрізняються :

грудина

правий шлуночок

лівий шлуночок

13

висхідна аорта

праве передсердя

ліве передсердя

низхідна аорта

стравохід

легеневі вени

Висхідна аорта

шлуночки

Праве перед сердя

Ліве

перед

сердя

Прав.

Лів.

розміри

D 3,5-4 см

2.2 см

4.7см

4. Наддіафрагмальний рівень проходить через ІХ-Х грудні хребці

грудина

правий шлуночок

лівий шлуночок

праве передсердя

ліве передсердя

стравохід

низхідна частина аорти

5. Діафрагмальний рівень. Частково простежується правий купол діафрагми тавнутрішньо-кардіальна частина нижньої порожнистої вени.

Діафрагма

лівий шлуночок

праве передсердя

нижня порожниста вена

ультразвук

Тести по темі: „ Променева діагностика ознак нормального стану та ознак захворювання серця

у дітей та дорослих" №1, першого рівня

1. Індекс Мура у дітей раннього віку дорівнює:

1.18%; 2.21%; 30%.

2 .При першому ступені збільшення лівого передсердя контрастова ний стравохід:

1. .Не доходить до контура хребця,звужує ретрокардіальний простир 2. Доторкується контуру

хребця; 3. Нашаровується на тінь хребця.

3. При другому ступені збільшення лівого шлуночка в лівої косий проекції його дуга:

1. Не доходить до контура хребця; 2. Доторкується контуру хребця; З. Перекриває половину тіні

хребця.

4. При другому ступені збільшення правого передсердя індекс Грігоряна дорівнює:

1.10-15%; 2.31 -40%;3.41 -50%.

5.Дуга лівого передсердя в правій косій проекції:

1. Перша по передньому контуру; 2. Друга по задньому контуру; З. Третя по передньому

контуру.

6. Дуга лівого шлуночка в прямій проекції:

1. Друга справа; 2. Третя зліва;3. Четверта зліва.

7.0птимальна проекція для оцінки правого шлуночка:

1.Пряма; 2. Ліва коса;З.Ліва бічна.

8. Оптимальна проекція для вивчення trancus art. pulmonalis:

1 .Ліва бічна; 2.Права коса; 3. Ліва коса.

9. В нормі кардіодіафрагмальні кути:

14

1.Гострі; 2.Тупі; З.Прямі.

10. При міогенной дилятації м"язів серця кардіодіафрагмальні кути :

1.Прямі; 2.Тупі;3. Гострі.

11. B нормі структура тіні серця:

1.Однорідна; 2.Неоднорідна в зв"зку зі звапненням клапанів;3.Неоднорідна в зв"зку зі

звапненням перикарду.

12. Найбільша амплітуда пульсації у:

1.Лівого шлуночка; 2.Правого шлуночка; 3.Аорті.

13. При артеріальної гіпертензії першого ступеню ширина легеневої артерії справа дорівнює:

1.1,5 см.; 2.

14.У нормі дуга лівого шлуночка в прямій проекції:

1 .Доходить до сердньоключичной лінії; 2. Не доходить до сердньоключичной лінії на 1,5 см;

3. Заходить за сердньоключичну ліню на 2см.

15. При збросі крові з лівого шлуночка в правий:

1. Підсилений артеріальний компонент легеневого малюнка; 2.Венозний компонент легеневого

малюнка;3.одночасно і венозного і артеріального компонентів.

Тести по темі: „ Променева діагностика ознак нормального стану та ознак захворювання серця

у дітей та дорослих" №2,другого рівня.

1. У дітей раннього віку в прямій проекції по правому контуру тіні серця диференціюються:

1. З дуги; 2. 1 дуга; 3. 2 дуги; 4. 5 дуг; 5. 4 дуги.

2. У дітей раннього віку в прямій проекції по лівому контуру тіні серця диференціюються:

1. Здути; 2. 1 дуга; 3. 5 дуг; 4. 2 дуги; 5. 4 дуги.

3. У дорослих в прямій проекції по лівому контуру тіні серця диференціюються: 1. Здути; 2. Ідуга; 3. 5 дуг; 4. 2 дуги; 5. 4 дуги.

4. У дітей раннього віку, як правило, зустрічається слідуючи форма серця:

1. аортальна; 2. мітральна; 3. кулькоподібна; 4. трапецієподібна; 5. краплеподібна.

5. При визначені форми серця треба оцінити:

  1. стан талії;

  2. кут нахилу вісі серця;

  3. індекс Мура;

  4. Кардіоторакальний індекс;

  5. індекс гри горяна.

6. При аортальній конфігурації серця:

  1. талія серця виражена більше, чім в нормі;

  2. талія серця згладжена;

  3. не диференціюється талія ні зправа, ні зліва;

  4. набуває трикутну конфігурацію.

7. При мітральній конфігурації серця:

  1. талія виражена більше, чім в нормі;

  2. не диференціюється талія ні зправа, ні зліва;

  3. талія серця згладжена;

  4. набуває трикутну конфігурацію;

  5. набуває краплеподібну конфігурацію.

15

8. При перикардиті, міокардиті серця:

  1. набуває трикутну конфігурацію;

  2. набуває краплеподібну конфігурацію;

  3. набуває кулькоподібна конфігурацію;

  4. набуває трапецієподібну конфігурацію.

9. Ширина дуги аорти в 6-7 років:

1. 2,5 см; 2. 2,09 см; 3. 2,4 см; 4.2,6 см; 5. Зсм.

10. Кардіоторакальний індекс у новонароджених:

1. 44%; 2. 53%; 3. 49%; 4. 40%; 5. 60%.

11. В нормі інтенсивність тіні серця:

  1. менше за щільність аорти;

  2. більше за інтенсивність тіні аорти;

  3. однакова інтенсивність тіні аорти.

12. Краплеподібна форма серця визначається при:

1. низькому положенні діафрагми; 2. високому положенні діафрагми; 3. коли положення правого та лівого куполів діафрагми однакові.

13. У нормі дуга правого передсердя в прямій проекції розташована від лівого контуру хребця на:

1. відстані 1 см; 2. відстані 2 ,5 см; 3. відстані 3 см.

14. У нормі ширина тіні легеневих вен в верхній частині легень:

  1. однакова з шириною у нижніх;

  2. більше, ніж ширина у нижніх;

  3. менше, ніж ширина у нижніх.

15. При затрудненні відливу крові з лівого передсердя підсилюється:

1. артеріальний компонент легеневого малюнку; 2. венозний компонент легеневого малюнку; 3. одночасно підсилюється і венозний і артеріальний компонент легеневого малюнку.

Ситуаційні задачі до теми: „ Променева діагностика ознак нормального стану та ознак захворювання серця у дітей та дорослих".

1 .Через рік після оперативного втручання на серце у дитини з приводу уродженої вади серця, з накладанням металевих швів, лікар місцевої лікарні направив хворого на контрольне обстеження з допомогою МРТ.

Чи правильно він зробив? Так ,чи ні, чому?

2.Для виключення можливості перенесеного інфаркту міокарду лікар направив хворого на перфузійна сцинтіграфію серця.

Чи правильно він зробив? Так чи ні чому?

Якщо так, який радіонуклід будуть застосовувати?

3.Хворого 56 років зі скаргами на болі в серці для остаточного вирішення стану його коронарних судин лікар направив на МРТ.

Чи правильно він зробив? Так чи ні чому? Якщо ні, назвіть метод дослідження.

4.Дитині 2 років, яка обстежується з приводу наявності або відсутності дефекту міжпередсердної перегородки, була проведена секторна ехокардіографія.

16

Чи достатньо повно проведено ультразвукове дослідження? Так, ні? Якщо ні - який ще метод ультразвукового дослідження треба було застосувати.

5. На оглядовій рентгенограмі грудної клітки новонародженої дитини вагою 4 кг на підставі наявності коронароторакального індексу - 54%, лікар написав в заключения про збільшення розмірів серця.

Чи правильне заключения? Так, ні?

б.По оглядовій рентгенограмі грудної клітки дитини 2 років на підставі наявності індекса розширення легеневої артерії: 30%, лікар написав в заключения про відсутність патології з боку правого шлуночку.

Чи правильне заключения? Так, ні?

7. На рентгенограмі в правій косій проекції у дитини 10 років, яка обстежується з приводу скарг з боку серця контрастований стравохід відхилений до заду по дузі малого радіусу, торкається передньої поверхні хребця на рівні передньої частини тіні серця.

Чи є патологія?Ступінь? Так, ні? Якщо є, то якої порожнини?

8. Дитина 14 років обстежується з приводу скарг в ділянці серця, на його рентгенограмі в лівій косій проекції лівий шлуночок торкається переднього контуру хребця.

Чи є збільшення лівого шлуночку? Так, ні. Якщо так, якого ступеню.

9. Дитина 15 років обстежується з приводу скарг в ділянці серця. На його рентгенограмі в лівій бічній проекції площа стикання правого шлуночку з грудиною 9 см, а площа стикання лівого шлуночку з діафрагмою 7 см.

На що це вказує?

10. На оглядовій рентгенограмі грудної клітки чоловіка 48 років дуга аорти досягає грудинно-ключичного суглобу.

Чи це нормально? Так, ні?

Якщо ні, то яка відстань дуги аорти від грудинно-ключичного суглобу у нормі.

Завдання для самостійної роботи.

Вивчити:

  1. Методи променевого дослідження серця і великих судин: рентгенологічні, магніто-резонансні, ультразвуковий, радіонуклідний.

  2. Променеві ознаки нормального стану серця і великих судин: рентгенологічні, КТ, УЗД, радіонуклідні.

  3. Променеві ознаки патологічних станів серця і великих судин. Рентгенологічні:

  • Стан дуг;

  • Положення;

  • Форми;

  • Розміри;

  • Структури;

  • Кардіодіафрагмальних кутів;

  • Рентрокардіального простору;

  • Ретростернального простору;

  • Рентгенофізіологічні показники стану серця при патології;

  • Стану легеневого малюнку;

  • Стану коренів.

Виконати:

17

  1. вивчити матеріал теми;

  2. відповісти на контрольні запитання;

  3. вирішити ситуаційні задачі і відповіді записати до зошита;

  4. переписати в зошит графологічні структури.

Набути практичні навички по темі.

Після вивчення теми студент повинен вміти:

  1. назвати метод променевого дослідження серця і великих судин;

  2. на основі анамнезу і клінічної картини повинен визначити показання та протипоказання до конкретного променевого дослідження, оформити направлення і дати вказівку для підготовки.

  3. впізнати зображення серця та великих судин, одержане з допомогою рентгенологічних, КТ, МРТ, УЗД та радіонуклідних методів дослідження серця.

  4. впізнати ознаки патологічного стану серця та великих судин при застосуванні рентгенологічних методів дослідження.

  5. визначити характер патологічних змін з допомогою протоколу-дослідження, складеного лікарем відповідної променевої спеціальності.

Контрольні питання.

  1. перерахуйте сучасні методи променевого дослідження серця.

  2. перерахуйте морфологічні променеві ознаки, які характеризують стан серця і великих судин.

  3. перерахуйте функційні променеві ознаки, які характеризують стан серця і великих судин.

  4. вкажіть рентгенологічний спосіб оцінки стану лівого шлуночку.

  5. вкажіть рентгенологічний спосіб оцінки стану лівого передсердя.

  6. вкажіть рентгенологічний спосіб оцінки стану правого шлуночку.

  7. вкажіть рентгенологічний спосіб оцінки стану правого передсердя.

  8. вкажіть рентгенологічний спосіб оцінки стану аорти.

  9. вкажіть рентгенологічний спосіб оцінки стану стовбура легеневої артерії.

  10. вкажіть рентгенологічний спосіб оцінки стану порожнистої вени.

  11. перерахуйте варіанти змін легеневого малюнку при серцевій патології.

  12. вкажіть рентгенологічний спосіб оцінки стану легеневої артерії та вени на рівні кореня.

Література.

• Л.Д.лінденбратен, ЙДДСоролюк. Медицинская радиология ирентгенология. М., 1993г./

• Детская рентгенология под ред. И,А,Переслегина. М, 1967г.

  • В,И,Милько, Лазер А,Ф„ Майданик Н,К, Ренгенология. К. 1983г.

  • Променева діагностика під ред. ГДОДоваль.К. 1998р.

  • МД.Спузяк. Рентгенограмометрія в педіатричній рентгенології. Стрий, 1999р.

Еталони відповідей на тести //1.

1 -3; 2 -1; 3 -3,4 -4; 5 -2; 6 -3; 7 -3; 8 -2; 9 -1; 10 -2; 11 -1; 12 -1; 13 ; 14 -2; 15 -1.

Еталони відповідей на тести // 2.

1 -3; 2 -4; 3 -5; 4 -3; 5 -1; 6 -1; 7 -3; 8 -1;. 9 -2; 1- 2; 11 -2; 12 -1; 13 -2; 14 -3; 15 -2.

Еталони відповідей на ситуаційні задачі.

  1. Ні, хворих з металевими інплантантами у серці направляти на МРТ неможливо.

  2. Так, талій 201.

  3. Ні, коронарографію.

  4. Ні, Доплерографію.

18

  1. Hi.

  2. Так.

  3. Так, лівого передсердя 1 ступеня.

  4. Так, першого.

  5. На збільшення правого шлуночку.

  6. Ні,1.5см.

Методичні рекомендації приготував: доц.Югов В.К. 2003 р.

19