Лекція 11 Логічні адреси ір адреси.
Кожен комп’ютер в TCP/IP мережі повинен мати унікальний ідентифікатор чи ІР адрес. ІР адрес працює на третьому рівні OSI моделі дозволяючи комп’ютеру знаходити інший комп’ютер в мережі. Всі комп’ютери в мережі мають також МАС адрес. МАС адрес працює на другому рівні OSI моделі.
ІР адрес – це 32 бітна послідовність 1 і 0. Для того, щоб з ІР адресом було легше працювати, його записують як послідовність чотирьох десяткових чисел, розділених крапками. Кожна частина ІР адреси називається октет, тому що вона складається з восьми бітів.
Приклад:
192.168.1.8 можна записати як, 11000000.10101000.00000001.00001000.
Кожен ІР адрес також має дві частини. Перша частина вказує на мережу де система є під’єднана, а друга частина ідентифікує саму систему. Перша частина називається мережевою частиною, а друга називається хост (комп’ютер) частиною і вказує, що це є конкретний хост в даній мережі.
При використанні класів ІР адрес клас А має N.H.H.H, клас В має N. N.H.H, клас С має N. N. N.H
Класи ІР адрес.
ІР адреси розбиті на класи, щоб визначити великі, середні і малі мережі. Клас А адрес призначається до великих мереж. Клас Б використовується для середнього розміру мереж. Клас С для малого розміру мереж.
Класи розрізняють за значенням числа в першому октеті.
Перший біт класу А завжди буде 0. Розписуючи даний октет ми б отримали значення першої адреси як 00000000 і останньої як 01111111. Адреси 0 і 127 зарезервовані і не використовуються, як мережеві адреси. Будь який адрес, який починається з 1 і закінчується на 126 буде ІР адресом калсу А.
127.0.0.0 – зарезервовано для луп бек тестів.
Перших два біта класу В будуть 10. Будь-який адрес, який починається з 128-191 буде адресою класу В.
Клас С починається з двійкових 110. Адреси, які починаються з 192-223 будуть адресами класу С.
Клас Д ІР адрес призначений для малтикастів. При використанні малтикаст адрес, один комп’ютер може одночасно відсилати дані, які будуть призначені для багатьох отримувачів.
Клас Е ІР адрес зарезервований IETF для власних наукових досліджень.
Адреса мережі.
Приклад.
Розглянемо адресу мережі 192.168.11.0. Хости в ній можуть бути в діапазоні від 192.168.11.1-192.168.11.254. Адреси які в хост частині формуються тільки нулями і одиничками не використовуються. Такі адреси називаються адресою мережі, якщо це будуть тільки 00000000, або адресою бродкаст, якщо це будуть 11111111 в хост частині. Бродкаст означає, що даний пакет даних мають підняти всі хости в даній мережі. Якщо ви побачите адресу 176.12.5.4
Public і Private ІР адреси.
Стабільність роботи Інтернет безпосередньо залежить від унікальності адрес. На сьогоднішній день Internet Assigned Numbers Authority (IANA) займається керуванням ІР адрес, які залишились.
Public - це унікальні ІР адреси, які не повинні повторюватись. Всі пристрої, які під’єднанні в Інтернет повинні мати Publicи адреси. Ці адреси отримуються від ISP.
Private ІР адреси– це інше вирішення проблеми недостатньої кількості ІР адрес. Машини, які не під’єднанні до Інтернет можуть мати довільні адреси з єдиною умовою, щоб вони не повторювались. З причин, що приватні хости можуть випадково бути підключені в Інтернет було виділено три діапазони адрес для кожно класу. Ці адреси не використовуються в Інтернеті і можуть бути використані в дома чи при виконанні лабораторних робіт.
ІР адреси можуть бути прописані на комп’ютері вручну адміністратором, а можуть бути отримані динамічно використовуючи протокол динамічного отримання адрес. Одним з таких протоколів є Dynamic host configuration protocol (DHCP). Все що є необхідним від адміністратора при використанні даного протоколу – це прописати діапазон адрес, які будуть використовуватись хостами. Коли хост активізовується, він контактує з сервером і видає запит на отримання ІР адреси. Сервер вибирає адрес і віддає його на користування хосту. Перевагою даного методу отримання адрес є мобільність. Користувач може змінювати своє місце розташування не прив’язуючись до якось конкретного профілю для пристрою. Також перевагою є повторне використання ІР адрес, через те, що вони видаються тільки на певний період часу.
Під мережі.
Для того, щоб створити підмережу біти з хост частини мають бути перепризначені мережевій частині. Це зазвичай відноситься до забирання бітів. Точка, з якої ми можемо починати забирати біти – це завжди крайній лівий біт в хост частині найближчий до останнього мережевого октету.
Підмережевий адрес завжди включає в себе Class A, Class B, and Class C мережеву частину плюс підмережеву і хост часину. Підмережева частина і хост частина створюється з хост чатини початкового ІР адресу. Використання підмереж збільшує керованість мереж шляхом контролю бродкастів.