- •Тематичний план занять
- •Синтаксичні зв’язки між словами. Синтаксичні одиниці. Синтаксис словосполучення
- •Характер синтаксичних зв'язків між словами
- •2. Синтаксичні одиниці
- •3. Що називається словосполученням?
- •4. Типи словосполучень за рівнем злитості компонентів
- •5. Типи словосполучень за будовою
- •6. Типи словосполучень за опорним словом
- •7. Типи словосполучень за відношенням між компонентами словосполучення
- •8. Типи синтаксичного зв'язку в словосполученнях
- •8. Методика вичленовування словосполучення
- •9. Схема синтаксичного розбору словосполучень
- •10. Умовні позначення компонентів структурних схем словосполучення
- •11. Питання для самоконтролю
- •12. Питання до заліку (і семестр)
- •Література до теми:
- •Список використаної літерарури
8. Типи синтаксичного зв'язку в словосполученнях
У словосполученнях залежне слово пов'язується з головним одним із трьох основних типів синтаксичного зв'язку: узгодженням, керуванням або приляганням.
Узгодженням називається такий зв'язок між словами, при якому форми залежного слова уподібнюються формам головного. У цих словосполученнях головне й залежне слова є відмінюваними частинами мови. Зв'язок узгодження характерний для іменникових та займенникових словосполучень: широкий степ, вступник уважний, мої батьки. При узгодженні зміна головного слова викликає зміну залежного: широкого степу, вступника уважного, моїх батьків.
Прикладка може узгоджуватися з пояснювальним словом у роді, числі й відмінку: учитель-словесник, учителя-словесника, учителю-словеснику,...
При неповному узгодженні можливість узгодження реалізується частково:
а) у числі й відмінку: жінка-професор;
б) тільки у відмінку: річка Інгул, місто Чернівці, село Глодоси.
Керуванням називається такий зв'язок між словами, при якому головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми. Головним словом в цих словосполученнях може бути як відмінювана, так і невідмінювана частина мови, а залежним — тільки відмінювана. Якщо словосполучення відмінюване, то залежне слово при керуванні своєї форми не змінює: виконати завдання, склянка води, перечитуючи твір.
При зміні головного слова залежне лишається в одній і тій же формі: виконали завдання, склянкою води, перечитавши твір
Приляганням називається такий зв'язок між словами, при якому залежне слово є невідмінюваним. Залежне слово приєднується до головного тільки за смислом: швидко відповідати, працювати вночі, переписав тричі, знати достеменно
8. Методика вичленовування словосполучення
1. Предикативна сполука (підмет + присудок);
2. Словосполучення, які входять до складу підмета;
3. Словосполучення, що входять до складу присудка;
4 Вичленовування спочатку складних словосполучень (якщо вони є), із складних вичленовуються прості;
5. Розглядаються прості словосполучення.
При вичленовуванні складних словосполучень із речень такими вважаються:
1. Словосполучення, до складу яких входять цілісні словосполучення: поїздка з Києва до Полтави, дівчина років п'яти;
2. Словосполучення, які включають неоднорідні означення: Карпатський зелений бук і слобідська руїна, Красуня Тиса й велетень Дніпро - це все моя прекрасна Україна, об'єднана на щастя і добро (Р.Третьяков);
3. Кількісно-іменні словосполучення, до складу яких входять прикметники (чи інше атрибутивне слово), що поширюють залежне слово: три високих будинки, п'ять останніх слів;
4, Словосполучення, які включають слова з подвійною синтаксичною залежністю: То ж легендарний Прометей украв колись вогонь у бога, щоб стала світлою дорога для всіх пригноблених людей (І.Гончаренко);
5. Словосполучення, що включають сурядний ряд словоформ, який може бути як в позиції залежного компонента, так і головного: Бо не просто мова, звуки, не словникові холодини - В них чути труд, і піт, І муки. Чуття єдиної родини (П.Тичина). З поданого речення вичленовується складне словосполучення чути труд, і піт, і муки. Сурядний ряд входить до складу підрядних словосполучень як цілісний структурно-семантичний компонент і до списку словосполучень не входить.