2. Синтаксичні одиниці

Синтаксичні одиниці української мови типологічно зіставляються із синтаксичними одиницями будь-якої іншої мови що належить до праіндоєвропейської мовної основи. Синтаксичні категорії переважно є лінгвістичними універсаліями. Тобто підмет і присудок, означення, додаток і обставина існують у кожній мові. Універсальним є також і поняття речення.

В Україні набуває поширення вчення про три синтаксичні одиниці: мінімальну синтаксичну одиницю ( компонент речення чи словосполучення), речення і словосполучення. До них прилягає складне синтаксичне ціле (або над фразова єдність), що виступає конструктивним складником тексту. Центральною одиницею синтаксису є речення. Словосполучення – це бінарна одиниця, утворена шляхом валентних можливостей головного слова з метою номінації тієї чи іншої реалії. Мінімальна синтаксична одиниця – це член речення або елемент словосполучення.

Складові компоненти всіх синтаксичних одиниць можуть пов’язуватись між собою:

1. формами слів;

2. прийменниками;

3. сполучниками;

4. порядком слів;

5. інтонацією.

3. Що називається словосполученням?

Словосполученням називається непредикативна структурна синтаксична одиниця, яка складається з двох і більше граматично організованих повнозначних слів пов’язаних підрядним зв’язком, що служать для позначення єдиного, але складного поняття.

Пор.: мить — чудова мить; праця — творча праця.

Словосполучення існують до речення і виступають єдиною поширеною назвою, пор.: батьківська хата — Завжди гріє душу спомин про батьківську хату. Словосполучення складається з головного й залежного слова. Залежні слова підпорядковуються головним за змістом та за допомогою різних граматичних засобів: правда (яка?) ясніша, ясніша (від чого?) від сонця, прийшов (коли?) вранці ; в тому числі й прийменників, порівняйте: сміятися голосно — сміятися з себе.

Порівняйте різні смислові та структурні одиниці мови(таб.1):

Таблиця №1 Смислові та структурні одиниці мови

Слово	Словосполучення	Речення
ранок	—	Ранок.
теплий	теплий день	День теплий.
буду	буду сьогодні	Буду сьогодні.
писати	буду писати сьогодні	Буду писати сьогодні.
Від	—	—
Щоб	—	—
Так	—	Так.
Кожне слово має значення. Слово — це смислова одиниця, яка вільно відтворюється у мовленні для побудови висловлення	Словосполучення — це смислове й граматичне поєднання двох або більше повнозначних слів	Речення складається із Словосполучень або одного слова і виражає певну інтонаційну і змістову закінченість

У мовознавстві існують різні точки зору щодо сурядних слово­сполучень та сполук підмета й присудка. Деякі мовознавці такі поєд­нання слів називають словосполученнями. Ми будимо використовувати вчення про словосполучення як про синтаксичну одиницю, пов’язану тільки підрядним зв’язком, оскільки ця думка, є думкою багатьох провідних мовознавчих шкіл (таб.2)

Таблиця №2 Підрядні та сурядні засоби зв’язку між словами

Підрядні словосполучення		Сурядні сполучення слів
можна сказати	не можна	можна сказати	не можна сказати
старший брат	брат чуйно	брат і сестра	брат і старший
вийшов з інституту	вийшов інститутом	хлібом і сіллю	хліба і сіллю
буду сіяти квіти	буду квіти	птахи і звірі	птахи і сорока
на крилах пісень	пісня на крилах	веселі і щасливі	Веселим і щасливі
Подовже-ння при- голосних	подовження голосних	писав, та перестав	сидів, та перестав
на руку ковінька	на руку олівець	Не сьогодні, а завтра ; то вгору, то вниз	Не сьогодні, не лише завтра; а вгору, але вниз

Розглянувши цю таблицю можна дійти висновку, що слова в підрядному словосполученні об'єднані між собою як граматично нерівноправні: одне — головне, інше — залежне. Сурядне сполучення слів— це смислове й граматичне поєднання двох або більше повнозначних слів як граматично рівноправних (таб. 3)

Таблиця № 3 Відмінність між словосполученням

та граматичною основою речення

Словосполучення	Речення
Перша ситуація
Я малюю	Я малюю. Запитання: Що ти малюєш? Відповідь: Я малюю картину. Діалог передає конкретну розмову
Словосполучення	Речення
Друга ситуація
	Я малюю. Абітурієнт склав. Запитання: Що ти малюєш? Як склав абітурієнт? Відповідь: Я малюю. Абітурієнт склав. Відповідь не є реченням, бо не передає думки
я малюю, абітурієнт склав

Поєднання підмета і присудка не вва­жають словосполученням, бо на думку мовознавців, вони не знаходяться між собою у підрядному зв'язку, бо вони взаємопов’язані (Сад цвіте. Яблуня в цвіту). Такі поєднання називаються граматичною основою – а зв’язок між словами у граматичній основі - координацією.

У посібнику Г. О. Козачук (Українська мова для абітурієнтів. К., 1997) зазначено, що не є словосполученням— граматична основа речення (підмет і присудок); слова, з'єднані за допомогою сполучників сурядності (ніч і день, світло і тінь; дорога або стежка; жито, а не пшениця; смородина чи аґрус). Такі поєднання автор розглядає як сполучення слів.

І. П. Юшук у підручнику Українська мова, навпаки, доводить, що сурядні словосполучення є будівельним матеріалом для речень. Сурядні поєднання слів відповідають усім вимогам, які ставляться до словосполучень. Предикативні підрядні словосполучення являють собою поєднання підмета з присудком і виконують у реченні роль синтаксичного центра: осінь прийшла, листя опадає

Пам'ятайте, якщо у мовознавстві існують різні точки зору, ви маєте право підтримати одну з них або, навпаки, —всі.

Кожне словосполучення будується за певним абстрактним зразком, який звичайно називають структурною схемою, чи моделлю. В структурну схему словосполучень входять такі поняття: засоби зв’язку, на основі якого утворене словосполучення; особливості поєднуваних компонентів; порядок слів. Наприклад словосполучення державний прапор побудовано на основі узгодження, при якому прикметникові флексії підбираються відповідно до іменникових ( у тому ж роді, чисті, відмінку) Підпорядковуюче слово – іменник, тому при ньому може стояти прикметник. Прикметник підбирається на будь-який, а лише такий, який потрібний для вираження даного поняття і я кий може поєднуватися з назвою конкретного предмета . Прикметник як правило розташовується перед іменником. Розташування контактне. У словосполученні піднести прапор – слова пов’язуються засобом керування. Керування безприйменникове Підпорядковуюче слово – перехідне дієслово, тому при ньому може бути знахідний безприйменниковий відмінок із значенням об’єкта. Відмінкові форми звичайно розташовуються після дієслова.

У словосполученні швидко піднести слова сполучаються засобом прилягання. Підпорядковуюче слово – дієслово, яке припускає поєднання з якісним прислівником. Якісні прислівники звичайно розташовуються перед дієсловом.

Структурні схеми зазвичай записуються за допомогою літерної системи запису з додатковими позначками Напр.: червоне полотнище - AdjNn_1; допомога брата – Nn₁Nn₂ (див. тему 10).