
- •Лекція № 1 Складний опір
- •Лекція №2 Згин з крученням
- •1 Вали круглого поперечного перерізу
- •2 Вали некруглого поперечного перерізу
- •3 3Агальний випадок складного опору
- •4 Підбір перерізу при складному напруженому стані
- •Лекція №3 Позацентровий розтяг і стиск. Ядро перерізу. Умова міцності.
- •Приклад
- •Лекція № 4 Визначення переміщень в пружних системах шляхом інтегрування диференціального рівняння зігнутої осі балки
- •Лекція № 5 Визначення переміщень по методу початкових параметрів.
- •Лекція № 6 Загальні теореми для пружних систем. Загальні методи визначення переміщень.
- •Лекція №7 Застосування принципу можливих переміщень до пружних систем.
- •Лекція №8 Визначення інтегралу Мора по методу Верещагіна. Потенційна енергія деформації.
- •Лекція №9 Побудова епюр внутрішніх силових факторів для плоских кривих брусів.
- •Лекція №10 Статично невизначні системи
- •Статично невизначні балочні системи. Канонічне рівняння методу сил балочних пружних систем.
- •Лекція 11 Багатопрольотні нерозрізні балки. Рівняння трьох моментів.
- •Лекція 12 Стійкість стиснутих стержнів
- •Лекція 13 Пружні коливання
- •1. Вільні гармонічні коливання з одним ступенем вільності
- •Лекція № 14 Опір матеріалів дії повторно-змінних навантажень.
- •Лекція № 15 Розрахунки на міцність і жорсткість при ударних навантаженнях.
- •Лекція № 16 Контактні напруження. Формули для їх визначення. Умови міцності
Лекція 12 Стійкість стиснутих стержнів
План лекції:
1. Типи конструкційної стійкості стержнів
2. Формула Ейлера для визначення критичної сили
3. Поняття про критичні напруження. Емпіричні залежності Ясинського
4. Основні типи розрахунків стержнів на стійкість
Література : [1] - ст. 491 - 508. [2] - ст. 619 - 644.
Стійка конструкція - це конструкція, яка зберігає під дією зовнішнього навантаження свою початкову форму пружної рівноваги.
Розглянемо
випадокстискання
стержня поздовжнім зусиллям.
Існує три стани тіла в одному із яких воно може при цьому перебувати: - стійка рівновага – це коли при незначному відхиленні від стану рівноваги тіло намагається повернутися в своє початкове положення; – нестійка рівновага – коли тіло виведене з положення рівноваги зовнішнім зусиллям продовжує деформуватись в напрямку його дії, і в своє початкове положення не повертається; – байдужа, або критична рівновага – тіло при цьому стані знаходиться в початковій своїй формі, але навіть при незначному зростанні діючого зовнішнього зусилля може її втратити.
Сила,
що відповідає даному стану називається
критичною,
позначається
().
Критичною – називається сила, найменше перевищення якої приводить до втрати стійкого положення рівноваги тіла, чи конструкції.
(1)
де –
допустиме навантаження при розрахунку
на стійкість.
–коефіцієнт
запасу стійкості.
Для забезпечення запасу стійкості необхідно, щоб виконувалась основна умова:
(2)
чи
так:
Зруйнування
конструкції від втрати стійкості є
одним із небезпечних видів руйнувань,
адже відбувається при напруженнях
значно менших за.
, (3)
де.
–для
пластичних матеріалів;
–для
анізотропних матеріалів (дерево і йому
подібні);
–для
крихких матеріалів (чавун, скло).
Формула
Ейлера для визначення
при визначенні стійкості
стиснутих стержнів.
Для
визначення
Ейлер
домагався незначних відхилень стержня
від його початкового положення, при
цьому
(пропорційності)-
Через те, що деформації при цьому були дуже малі, використовувалось ДР пружної лінії для балки:
, (4)
при цьому, для розрахунку приймається, що (ЕІ) мінімальна.
В правій
частині ДР (4) завжди буде знак "–"
оскільки знак прогину і знак другої
похідної від нього, тобто моменту, що
визвав цей прогин, будуть
різні,
при
любому ().
При
і навпаки,
, (6)
де.
Перепишемо (6) так:
Позначимо:.
Тоді:
(7)
Розв'язком цього рівняння буде вираз:
,
1. При:
.
2. При:
,
а так як
,
то
.
Відповідно:.
Тоді:
(8)
Ця
формула вперше була отримана для
шарнірно закріпленого стержня. При
визначенні максимального прогину
необхідно взяти першу похідну по
від
-
,тобто
визначити екстремум функції прогину
.
Оскільки,
то
,
то
(9)
При
тобто посередині стержня, от же
– це
число напівхвиль, що можуть бути розміщені
по довжині стержня.
Поняття про приведену довжину стержня.
Коефіцієнт зведеної довжини.
Зведеною є така довжина стержня, на якій розміщується одна напівхвиля синусоїди.
Довжини,
що
показано пунктиром і є звееденими.
(10)
де
– коефіцієнт
зведення довжини. Відтак формула Ейлера
при любих закріпленнях стержня буде
виглядати так:
(11)
Поняття про критичні напруження.
Графік залежності від гнучкості.
Емпірічна формула Ясинського.
Критичне
напруження
– це напруження, що виникає в стержні
від дії на нього
.
,
де
Як уже
відомо, виведення формули Ейлера
базується на використанні ДР пружної
лінії бруса. Так як область її використання
знаходиться не вище
, (12),
де
– гнучкість стержня.
–
максимальна гнучкість стержня.
Гнучкість - це відношення зведеної довжини стержня до радіусу еліпса його інерції.
Визначити загрозливу гнучкість стержня за даних умов закріплення
;
;
.
Залежно від розмірів прямокутного перерізу таке його розміщення буде найраціональнішим. Раціональною конструкцією є система, у якої гнучкість в усіх площинах буде однаковою.
Повертаючись
до вище сказаного, можемо констатувати,
що формулою Ейлера можна користуватись
тільки до тих пір, доки діюче напруження
стискання не перевищує,
тобто:
(12)
. (13)
Із
формули (13) витікає, що
границя
та гранична гнучкість стержня починаючиз
якої можна користуватись формулою
Ейлера. Таким чином, при
.
–для
сталей
–для
чавунів
–для
дерева
Графік
залежності критичних напружень від
гнучкості
Формула
Ясинського (15)
(16)
Коефіцієнти
і
– емпіричні;
одиниця виміру – МПа.
Залежність
(16)
використовується
виключно для визначення критичного
напруження
в чавунах.
Перша
ділянка, на якій
змінюється
від "0" до "40" одиниць відповідає
стержням малої
кривизни і гнучкості.
Це
стержні, які ні при яких умовах не
втратять стійкості і в яких
визначається як при простому стиску;
Друга
ділянка, на якій ()
змінюється
від "40" до "100" одиницям для
сталі, відповідає стержням середньої
гнучкості.
Критичні
напруження
визначаються тільки за формулою
Ясинського;
Третя
ділянка – це ділянка, на якій.
Це ділянка, що відповідає стержнювеликої
гнучкості.
Критичні напруження
визначаються
для них за формулою Ейлера.
Розрахунок стиснутих стержнів на стійкість
При оцінці стійкості стиснутого стержня зустрічається два типи розрахунків:
а) перевірочний розрахунок
б) проектувальний розрахунок
Для проведення розрахунку необхідно отримати умову стійкості стиснутого стержня, аналогічну умові міцності при стиску: - при простому
стиску:
(17)
де,
а
при простому стиску.
Аналогічно:.
Для
того, щоб поєднати
і
вводять коефіцієнт
,
який
називається коефіцієнтом зменшення
осьового допустимого напруження при
розрахунках на стійкість:
.
Він який
показує в скільки разів допустиме
напруження на стійкість менше.
Коефіцієнт
залежить від гнучкості стержня
і визначається за таблицею, маючи своє
конкретне значення для кожного матеріалу.
(18)
1. Перевірочний розрахунок.
Перевірочні розрахунки можуть бути двох видів:
1.1. По відомим допустимим напруженням на стиск
Послідовність розрахунку:
– визначається реальне напруження на стиск, що діє в стержні, через відому величину діючого зовнішнього зусилля і площу поперечного перерізу стержня;
– ці реальні напруження порівнюють з допустимими напруженнями на стійкість, тобто аналізується умова стійкості;
(19)
– визначають
через коефіцієнт
;
– в свою
чергу для визначення коефіцієнта
необхідно
визначити величину максимальної
гнучкості
.
Потім за таблицею для даного матеріалу
знаходиться коефіцієнт
.
Знайшовши
таким чином
порівнюємо його з
.
Якщо
або ж перевищує його на величину не
більше ніж 1.5%, то умови стійкості для
стержня виконуються.
1.2.
За заданим допустимим коефіцієнтом
стійкості
Розраховується
реальний коефіцієнт стійкості.
Він повинен бути:
.
– для визначення реального коефіцієнта необхідно:
.
– для
визначення діючого напруження
використовують формулу
звідки, враховуючи, що
,
вибирають формулу для визначення
– якщо,
то
– якщо,
то
,
або ж
.
2. Проектувальний розрахунок
Такий розрахунок проводиться на основі стійкості стержня:
, (1 9)
а,
де величина
задана, а
розраховується:
(20)
За
методом послідовних наближень визначають
величину.
– на
першому етапі
беруть
рівним 0.5 чи 0.6 і підставляють у формулу
(20).
.
За
величиною
визначають розміри поперечного перерізу;
– потім розраховують головні центральні моменти інерції і радіуси відносно головних центральних осей інерції;
– за їх
значеннями визначають,
;
– за
і
вибирають
;
– за
за таблицею, враховуючи матеріал,
знаходять
за формулою:
,
де
відповідає
значенню
,
що є найближчим меншим до
у таблиці;
відповідає
значенню
,
що є найближчим більшим до
у таблиці;
–
найближче менше до
значення у таблиці.
Далі
підставляють у формулу (20) тепер уже.
Якщо
та
на величину не більше 5%, або ж
на величину до 1.5%, то це напруження, а
відповідно і коефіцієнт
залишають.
У
противному разі, робиться наступне
наближення коефіцієнта
за
формулою
Самостійно: (Писаренко ст. 507 - 508.) Про вибір матеріалу і раціональних форм поперечних перерізів для стиснутих стержнів.