Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ІУК.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
173.73 Кб
Скачать

Тема 3. Культура Київської Русі

  1. Становлення держави Київська Русь. Прийняття християнства та його вплив на розвиток культури.

  2. Розвиток освіти в Київській Русі.

  3. Поява писемної літератури: основні види та жанри.

  4. Розвиток архітектури: видові, функціональні та стильові особливості.

  5. Провідні види та жанри образотворчого мистецтва.

  6. Розвиток наукових знань.

Література:

  1. Асєєв Ю. Мистецтво стародавнього Києва / Ю. Асєєв. – К.: Мистецтво, 1969. – 236 с.

  2. Брайчевський М. Ю. Утверждение христианства на Руси / М. Ю. Брайчевський. – К.: Наукова думка, 1988. – 261 с.

  3. Горбаченко Т. Г. Вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України: релігієзнавчо-філософський аспект / Т. Г. Горбатенко. – К.: Видавничий дім „Академія”, 2001. – 272 с.

  4. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.

  5. Рыбаков Б. А. Из истории культуры Древней Руси / Б. А. Рыбаков. – М.: Изд-во Московского университета, 1984. – 241 с.

  6. Толочко П. П. Київська Русь / П. П. Толочко. – К.: Абрис, 1996. – 360 с.

  7. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Закович М. М., Зязюн І. А., Семашко О. М. та ін.; за ред. М. М. Заковича. – Київ: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 622 с.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Вивчення першого питання слід розпочати з розгляду історії становлення держави Київська Русь. Необхідно акцентувати увагу на тому, що основою формування давньоруської культури стала культурна спадщина східних слов’ян. Значний вплив на її розвиток спричинило прийняття християнства та візантійські традиції [4, с. 43 – 44].

Друге питання стосується освіти в Київській Русі, розвиток якої спричинила християнизація. Варто проаналізувати основні типи шкіл, предмети, що тут вивчали, а також рівень освіченості населення [4, с. 36 – 39].

Важливим явищем культурного життя Київської Русі стала поява писемної літератури в результаті поширення писемності. Необхідно зупинитися на аналізі основних літературних жанрів і найвизначніших пам’яток давньоруської літератури, як от: „Повість минулих літ”, „Слово о полку Ігоревим”, „Києво-Печерський патерик”, „Слово про закон і благодать”, „Повчання Володимира Мономаха”, „Руська правда” та ін. [4, с. 39 – 43].

Архітектуру Київської Русі доцільно аналізувати за основними її типами (культова, фортифікаційна, світська). Потрібно відзначити візантійські впливи на давньоруську архітектуру та дослідити виникнення власних архітектурних шкіл – київської, чернігівської, переяславської, галицької, а також назвати визначні архітектурні пам’ятки того часу [4, с. 44 – 48].

Образотворче мистецтво Київської Русі необхідно розкрити через характеристику таких його жанрів, як мозаїка, фреска, іконопис, книжкова мініатюра та рельєфна скульптура [4, с. 48 – 52].

При підготовці до шостого питання, бажано дослідити рівень розвитку наукових знань, поширених у Київській Русі, прослідкувати їх зв’язок із практичною діяльністю та повсякденним життям [7, с. 394 – 398].

Ключові поняття: теоцентризм, світоглядний синкретизм, патерик, апокриф, літопис, агіографія, дитинець, посад, культова, світська, фортифікаційна архітектура, мозаїка, фреска, книжкова мініатюра, іконопис.

Питання для самостійного вивчення та методичні рекомендації

  1. Ярослав Мудрий як будівничий культури Київської Русі.

Діяльність давньоруського князя Ярослава Мудрого мала велике значення для розвитку культури Київської Русі. Потрібно відзначити його досягнення в сфері освіти та науки, архітектурного будівництва й мистецтва, врегулювання суспільно-правових і моральних відносин у державі, а також у релігійному житті.

  1. Остромирове євангеліє” як пам’ятка образотворчого мистецтва й давньоруської літератури часів Київської Русі.

Розповсюдження писемності та поява книг зумовили виникнення в Київській Русі такого виду живопису, як книжкова мініатюра. Розкрийте його сутність, а також схарактеризуйте найвизначнішу пам’ятку давньоруської літератури й образотворчого мистецтва – „Остромирове Євангеліє”.

  1. Фреска як жанр образотворчого мистецтва середньовічної доби.

Фреска – це вид монументального живопису, що являє собою малюнок на вогкій, щойно потинькованій стіні водяними фарбами. Варто розкрити історію появи цього жанру образотворчого мистецтва в Київській Русі, техніку виконання, тематику й особливості, яких мистецтво фрески набуло в давньоруській державі [7, с. 403 – 410].

  1. Різьблення по дереву як різновид декоративно-ужиткового мистецтва.

Різьблення по дереву було одним із найрозвинених видів декоративно-ужиткового мистецтва давньоруської держави. Проте саме мистецтво виникло набагато раніше. Цей вид художнього ремесла відображає високий рівень технічної майстерності русичів, почуття естетизму, національні традиції тощо.

  1. Золоті ворота як визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури Київської Русі.

Це була головна брама стародавнього Києва, споруджена в ХІ ст. за аналогією та зразком із Золотими воротами в Константинополі, що засвідчує вплив візантійської традиції на культуру Київської Русі. Розкриваючи дане питання, слід закцентувати увагу й на тому, що в часи Київської Русі цей тип архітектури був домінуючим. Поясніть чому.

  1. Луцька фортеця як визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури ХІ – ХІІІ ст.

Потрібно схарактеризувати Луцький замок як пам’ятку фортифікаційної архітектури, що виникла в ХІ ст., та наголосити на тому, що в архітектурі ХІ – ХІІІ ст. фортифікаційна архітектура була домінуючим типом архітектурних споруд. Поясніть чому, а також проаналізувати її функції, стиль і значення.

  1. Собор святої Софії як визначна пам'ятка культової української архітектури й монументального живопису часів Київської Русі.

Софія Київська – це одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі, зведених у візантійсько-руському стилі. Як головний храм держави, цей собор відігравав роль не тільки духовного, а й політичного, культурного та освітнього центру. Собор святої Софії був збудований Ярославом Мудрим у першій половині XI ст. і став шедевром кам’яного культового будівництва часів Київської Русі [7, с. 398 – 403].