1. Суть поняття „культура”: еволюція, провідні підходи у трактуванні.

2. Структура культури.

3. Загальна характеристика функцій культури.

4. Мистецтво та його види.

5. Трипільська культура та її роль у подальшому розвитку української культури.

6. Досягнення та значення скіфської культури.

7. Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні впливи на розвиток української культури.

8. Формування та особливості східнослов’янської культури.

9. Запровадження християнства та його вплив на розвиток культури Київської Русі.

10. Схарактеризуйте новий вид архітектури, що з’явився на Русі після прийняття християнства.

11. Назвіть види образотворчого мистецтва Київської Русі.

12. Основні види навчальних закладів, що існували на Русі після прийняття християнства.

13. Назвіть і схарактеризуйте два види, на які поділялася писемна література часів Київської Русі.

14. Назвіть і проілюструйте прикладами техніки монументального живопису Київської Русі.

15. Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст.

16. Розвиток освіти та книжкової справи в Галицько-Волинському князівстві.

17. Особливості розвитку перекладної та оригінальної літератури в Галицько-Волинському князівстві.

18. Розвиток архітектури, живопису у ХІІ – ХІІІ ст.

19. Художні ремесла й музика в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст.

20. Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури.

21. Культурний конфлікт на українській землі за часів литовсько-польської доби: причини виникнення, шляхи подолання.

22. Вклад козацтва в духовну культуру українського народу.

23. Назвіть типи навчальних закладів, що діяли на українських землях у ХVI – першій половині ХVII ст.

24. Схарактеризуйте діяльність Острозького культурного осередку.

25. Назвіть основні тенденції розвитку архітектури України литовсько-польської доби.

26. Назвіть і схарактеризуйте новий вид образотворчого мистецтва, що з’явився в Україні в ХVI ст. у зв’язку з розвитком друкарства.

27. Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад України європейського типу.

28. Г. С. Сковорода як видатний діяч української культури.

29. Українське бароко в архітектурі та літературі.

30. Українське козацьке бароко в архітектурі Полтавщини.

31. Визначте особливості українського живопису другої половини ХVII – ХVIII ст.

32. Схарактеризуйте українське музичне мистецтво другої половини ХVII – ХVIII ст.

33. Назвіть три основні етапи українського національного відродження ХIХ – початку ХХ ст.

34. Назвіть типи навчальних закладів, які діяли в Україні після освітньої реформи самодержавної Російської імперії 1803 р.

35. Назвіть час, місце та основних ініціаторів створення першого університету на Лівобережній Україні.

36. Назвіть провідні архітектурні стилі України ХIХ – початку ХХ ст. у послідовності їх поширення.

37. Схарактеризуйте розвиток українського живопису та графіки в ХIХ ст.

38. Назвіть основні періоди розвитку новітньої української культури.

Приклади тестових завдань (закрите тестування)

1. Який учений уперше вжив слово „культура” як самостійний термін?

1. Катон Старший;

2. Ціцерон;

3. Дж. Віко;

4. С. Пуфендорф.

2. Хто першим вжив слово „культура” в гуманітарному значенні?

1. Платон;

2. Цицерон;

3. Макдональд;

4. С. Пуфендорф.

3. Які складові є провідними в системі матеріальної культури:

1. мова, житло, етика, освіта, релігія, наука, техніка, обряди;

2. знаряддя праці, їжа, техніка, житло, комунікації, транспорт;

3. право, мораль, політика, мова, освіта, транспорт, наука, техніка;

4. мова, наука, освіта, право, етика, релігія, мистецтво, звичаї, обряди.

4. Які види мистецтва належать до синтетичного?

1. музика, поезія, хореографія;

2. живопис, скульптура, графіка;

3. кіно, театр, телебачення;

4. архітектура, живопис, скульптура.

5. Назва якого мистецького стилю перекладається, як „дивний”, „чудернацький”, „вибагливий”?

a. ренесанс;

b бароко;

c. ампір;

d. еклектизм.

6. Яка функція культури реалізується через систему цінностей і норм, що служать регуляторами суспільних відносин?

a. інтегративна;

b. комунікативна;

c. пізнавальна;

d. світоглядна.

Підготовка до підсумкового контролю знань та правила модульно-рейтингово оцінювання знань

Підсумковий контроль із дисципліни „Історія української культури” включає всі теми курсу, винесені на лекції, семінарські заняття та на самостійне опрацювання й проводиться у формі семестрового екзамену. Студент вважається допущеним до семестрового контролю, якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр та набрав у результаті поточної роботи необхідні 31 – 50 балів, що відповідає результату FX за шкалою ECTS.

Екзаменаційний білет складається з двох теоретичних питань і одного практичного завдання у вигляді трьох запитань до ілюстрації. Максимальна сума балів, яку може набрати студент на екзамені, становить 50 балів.

При оцінюванні знань студента враховується:

• логічність, послідовність та ґрунтовність у розкритті проблеми;

• здатність до переконливої аргументації власної позиції та роз’яснення;

• уміння оперувати конкретними прикладами на основі наявних знань;

• уміння робити порівняння й узагальнення, проводити систематизацію матеріалу, формулювати висновки.

Критерії оцінювання:

• Оцінка „відмінно” – А (91 – 100) ставиться у разі виконання всіх перелічених вище вимог.

• Оцінка „дуже добре” – В (81 – 90) виставляється у випадку, коли завдання в цілому виконано з використанням головних вимог, але студентом допущені несуттєві помилки в назвах, незначних фактах, прізвищах тощо.

• Оцінка „добре” – С (71 – 80) може бути виставлена у випадку, коли студент у цілому виконує завдання з використанням головних вимог, але допускає фактичні неточності, плутається в датах, назвах і прізвищах.

• Оцінка „задовільно” – Д (61 – 70) виставляється в разі неповного висвітлення питань, недостатнього знання фактичного матеріалу, допущенні істотних помилок при висвітленні питань білету.

• Оцінка „достатньо” – Е (51 – 60) виставляється у випадку, коли студент демонструє недостатнє знання фактичного матеріалу, не вміє оперувати конкретними прикладами та не може надати необхідних роз’яснень щодо питань.

• Оцінка „незадовільно” – FХ (31 – 50) виставляється у випадку, коли студент допускає грубі помилки у фактичному матеріалі, не може аргументовано висловити власну позицію та надати необхідні роз’яснення й загалом не виконує зазначені вище вимоги. Отримавши цю оцінку, студент має право на два перескладання іспиту: викладачеві та комісії. У випадку успішного перескладання підсумкового контролю студентом, він отримує мінімальну задовільну оцінку (51 – 60 балів – результат Е за шкалою ECTS).