3.3.5 Засоби механізації

Машини та механізми, якими забезпечується полігон, призначені для виконання технологічних операцій, які вико­нуються постійно і періодично.

Для розробки і транспорту грунта найкраще використовувати екскаватори і автосамоскиди.

Для поливання влітку відходів, що складуються, з метою профілак­тики від пожеж і збільшення ефекту ущільнення необхідна одна поливально-миюча машина.

Розрахунок необхідних засобів механізації для полігона

При розрахунку необхідної кількості машин використовуються укрупнені показники, виходячи з кількості відходів, які приймаються на полігон, та з врахуванням коефіцієнта їх використання

Виходячи з даних норм визначимо необхідну кількість машин для нормальної експлуатації полігона на першу чергу, тобто перші 5 років.

Середній об’єм ТПВ , що вивозяться за перший рік, складає 449,3 тис. м^З.

Таким чином кількість необхідних бульдозерів складає:

449,3 /100 х 0,4 =11шт .

Теж, екскаваторів:

449,3 /100 х 0,8 =6 шт.

Теж, автосамоскидів:

449,3/100x1,4 =3 шт.

3.3.6 Визначення складу і чисельності персоналу полігону

Полігон поховання ТПВ є підрозділом спецавтотранспорта комунальної служби міста. Штат його залежить від потужності полігону. Склад і чисельність персоналу визначають з таблиці 2.5.

На полігон ТПВ доставляють транспортом спецавтогосподарства і відомчими автомобілями. В окремих випадках на полігоні проходять поховання слаботоксичних промислових відходів, що зумовлює необхідність вибіркового лабораторного контролю відходів і організації зберігання в лабораторії зразків деяких відходів. У цьому випадку в штат полігона включають посади інженера – хіміка і лаборанта.

Склад і чисельність персоналу ТПВ

Штатні посади	Чисельність персоналу в залежності від кількості відходів, що приймаються, тис. м3/рік
	1501-3000
Начальник цеху	1
Старший майстер	-
Майстер	4
Диспетчер	3-4
Інженер-хімік	1
Лаборант	2
Машиніст бульдозера	82
Машиніст каткаущільнювач	5-6
Машиніст екскаватора	2-3
Електрослюсар	2
Робітники	7-10
Сторожова охорона	4

3.3.7 Основні технологічні операції при експлуатації полігонів

Контроль за забрудненням грунтових вод здійснюється за допомогою відбору проб з контрольних колодязів, свердловин, заставлених по периметру полігону. Майстер полігону не менше одного разу в декаду проводить огляд санітарно-житлової зони і організує її очистку.

На території ТПВ забороняється спалення ТПВ. Регулярно очищують нагірні канави, забруднення від яких можуть потрапити в поверхневі води.

3.3.8 Рекультивація і використання ділянок закритих полігонів

При досягненні проектної позначки укладання ТПВ на полігоні закінчується, полігон закривається. Перед закриттям полігона останній шар відходів закривають ізолюючим шаром грунту. Його товщина визначається з умов наступного використання земельної ділянки.( При використанні для лісопосаджень товщина верхнього ізолюючого шару грунту повинна бути 1 метр, при цьому верхні 0,2 м - родючий грунт.)

В ущільненому шарі ТПВ ідуть мікробіологічні процеси мінералізації і знешкодження, в першу чергу, органічних речовин. За рахунок біотермічних процесів температура в товщі ТПВ поступово піднімається і перевищує 30⁰С. В цей період відбувається інтенсивне виділення газів і зниження вологості. Тому посадки дерев та кущів на рекультивованому полігоні протягом перших 3-5 років необхідно поливати. Використовувати полігон допускається через рік після закриття. Тільки впродовж 15 – 29 років під ізолюючим шаром грунту органічні речовини набувають властивостей культурного шару товщиною 1 – 2 м. Повний розпад ТПВ відбувається по всій глибині через 50 – 100 років.

При рекультивації ділянок полігону, основним заходом є створення ізолюючого шару грунту. Для цього нижній шар до 50% допускається робити з попелу, шлаку ТЕЦ і котелень.

В період рекультивації виконують збір, очищення і утилізацію біогазу, як енергетичного палива. Для цього створюють систему шахт, свердловин і колекторів.

Закриті полігони допускається використовувати під лісосмуги, стадіони, спортмайданчики, луки, ріллю, відкриті склади палива і будматеріалів, відкриті автостоянки тощо.

При підготовці до закриття полігону необхідно простежити, щоб у верхньому шарі ТПВ не було великогабаритних відходів і шкідливих для рослин речовин.

Посадку дерев слід провадити не раніше одного року після закриття полігона. В цей період необхідне спостереження - місця осідання підсипати та вирівняти грунтом.

Для захисту укосів полігона від ерозії їх озеленяють безпосередньо після укладання зовнішнього ізолюючого шару захисними насадженнями кущів різних порід.

Для контролю за станом грунту на території закритого і рекультиво­ваного полігона необхідно визначити дві ділянки площею 25 м² кожна. На них методом "конверта" відбирають зразки грунту з поверхні і через кожні 0,25 м в глибину.

Концентрація хімічно шкідливих речовин в зразках грунту порівнюють з кларком - середнім вмістом цієї речовини в незабрудненому грунті.

Рекультивація знижує вміст токсичних речовин до рівня ГДК в грунті в межах допустимих загально санітарних і транслокаційних показників