- •Модуль 2 Урбоекосистема міста
- •1. Повітряне середовище міста
- •2.1 Характеристика забруднюючих атмосферу речиовин та класифікація джерел забруднення
- •2.2 Нормування якості атмосферного повітря.
- •2.3 Основні джерела утворення і викидів забруднюючих атмосферу речовин (срб)
- •2.4 Процеси формування складу атмосферного повітря в населеному пункті.
- •2.5 Заходи по захисту повітряного басейну міського середовища
- •2.6 Мікроклімат міського середовища
- •2.7 Шкідливий фізичний вплив(срб)
- •Геологічне середовище міста (едафотоп)
- •3. Водне середовище міста
- •3.1. Водні об’єкти міста
- •3.2 Оцінка стану водних об’єктів.
- •3.3.Методика оцінки якості води.
- •3.4 Джерела впливу на водні об’єкти, забруднення та їх наслідки.
- •3.5. Класифікація забруднюючих речовин.
- •4 Флора і фауна міста
- •4.1 Шляхи і особливості формування флори і фауни міст
- •4.3Фітомеліорація міста
- •4.4 Комплексні зелені насадження– срб.
3.4 Джерела впливу на водні об’єкти, забруднення та їх наслідки.
Системний підхід до вивчення якості води водних об’єктів передбачає розгляд їх як відкритої системи, в якій проходить обмін енергією і речовиною з навколишнім середовищем. Якість поверхневих вод визначається двома групами факторів : зовнішнім впливом у вигляді аллохтонних ( поступаючих зовні) джерел забруднення і внутрішньоводневими процесами, які включають процеси самоочищення і утворення автохтонних (утворених у самому водоймищі) джерел забруднення. Зовнішні джерела класифікуються по походженню, локалізації, тривалості впливу, виду носія забруднюючих компонентів і виду забруднення.
По походженню джерела забруднення поділяються на природні і антропогенні. До природних відносять атмосферні, гідросферні( річни, джерела що формують сток), літосферні (вимивання). Основні антропогенні – промислові (випуски промислових стічних вод, забруднення територій підприємств, звалища промвідходів ), комунальні (випуски госп – побутових стічних вод, території населених пунктів, звалища побутових відходів), с/г (поля, огороди, тваринні підприємства), транспортні (траспортні засоби, автодороги, трубопроводи). С/г – не відносяться до міста, до пригорода.
Також джерела поділяються: точкові, лінійні, площадні. По тривалості дії – постійні, періодисні, епізодичні.
Носії забруднюючих речовин, як правило – стічні води, інфільтраційні і підземні води, оборотні і дренажні води, поверхневий стік, атмосферні опади.
Джерела впливу на водний об’єкт можуть приводити до його хімічного, фізичного і біологічного забруднення. Хімічне проявляється через зверхнормативну кількість речовин у поверхневих водах, фізичне – підвищення температури, за рахунок поступання підігрітих вод, або наявність радіонуклідів (радіоактивне забрулнення). Біологічний вплив супроводжується поступанням хвороботворних бактерій, дрібних водоростей, дрожжових і плісенних грибів.
Найбільший суттєвий вплив вносять в забруднення аллохтонні джерела, особливо антропогенного походження. Основні – стік промпідприємств, ствчні води міста, транспорт, поверхневий стік.
Протягом тривалого часу випуски стічних вод промпідприємств були самою суттєвою причиною забруднення водних об’єктів. Зараз природоохоронна політика в Україні направлена на обмеження скиду промислових стічних вод у водні об’єкти, вплоть до заборони скиду неочищених стічних вод у межах міської території, дещо змінила відношення між різними джерелами забруднення. Більш суттєвим став забруднений поверхневий стік з урбанізованої території і територій промплощадок. Але разом з тим вплив промстічних вод на якість води водних об’єктів остається значним. Кількість, склад і вміст забруднених речовин в промислових стічних водах надзвичайно різні і визначаються характером технологичних процесів, складом очисних споруд, і рядом інших факторів. Загрязняющие вещества в них могут содержаться в грубодисперсном состоянии (крупность частиц более 0,1 мм), в виде эмульсии или суспензии (крупность частиц от 0,1 мкм до 0,1 мм), в коллоидном состоянии (частицы крупностью от 0,001 до 0,1 мкм) или в растворенном виде.
Городские сточные воды загалом представляют собой смесь хозяйственно-бытовых сточных вод города и производственных сточных вод. Обычно они проходят очистку на городских очистных сооружениях. В отличие от промышленных сточных вод хозяйственно-бытовые имеют сравнительно стабильный состав. Для них характерны преобладание органических загрязняющих веществ над минеральными (примерное соотношение органических и минеральных веществ в неочищенных сточных водах составляет 5:1) и устойчивый температурный режим на уровне 15—20° С круглогодично. Количество городских сточных вод зависит от численности населения и может быть ориентировочно определено по нормам водоотведения бытовых сточных вод от жилых районов. При наличии городских очистных сооружений информация о количестве и составе городских сточных вод представляется в формах государственной статистической отчетности очистных сооружений. При отсутствии очистных сооружений для хозяйственно-бытовых сточных вод города или населенного пункта количество загрязняющих веществ в них определяется по удельным нормам на одного жителя.
Основними транспортними джерелами забруднення є наземний і водний транспорт. Забруднюючі речовини від наземних видів транспорту поступають у водні об’єкти з поверхневим стоком з території міста, від водного транспорту – безпосередньо у водний об’єкт. В процесі експлуатації суднів у воду поступають феноли, сполуки свинцю, ароматичні вуглеводні, нафтопродукти. Розрахунок кількості нафтопродуктів, що надходять у воду:
G = Gпит·Тнав·N
G –к-ть нафтопрдуктів, що поступили у водний об’єкт за рік,кг
Gпит – поступання нафтопродуктів від одного судна за час роботи двигуна,кг
Тнав – середня робота двигуна, год
N – число одиниць флоту.