8.4 Приміщення для занять спортом

Спортзал у клубній будівлі часто роблять універсального призначення розмірами 18*9, 24*12, 30*15 м. У залі можливе влаштування місць для глядачів. Внутрішня поверхня стін залу на висоту до 2 м від підлоги не повинна мати виступів. Поверхня підлоги має бути гладкою і неслизькою. Відношення площі вікон до площі підлоги – не менше ніж 1:6. Вікна влаштовують на одній з поздовжніх стін. Низ віконних пройм має бути не нижче ніж 2 м від підлоги. Засклення повинно бути стійким до ударів м’ячем або мати захисні пристрої (сітки, решітки). Місця для глядачів розміщують стаціонарно, на трансформованих складських трибунах або на балконах.

Спортивні зали оснащуються спеціальним убудованим і переносним обладнанням (кільця, канати, шести, шведські стінки, баскетбольні щити, стійки волейбольної сітки, перекладини та ін.).

Стіни і стелю у спортивному залі покривають фарбами, які стійкі до ударів м’ячем. Конструкції перекриття, як правило, залишають відкритими, що збільшує об’єм повітря й висоту.

Зал важкої атлетики організовують на першому поверсі. В залі влаштовують один або два помости на спеціальних фундаментах, що розраховані на ударне навантаження від штанги вагою 220 кг. У приміщені також обладнують піраміду для укладання важкоатлетичних снарядів, дзеркало тощо. Мінімальна висота приміщення – 3 м, ширина в осях стін – 6 м. Зал повинен мати природне світло і добре провітрюватись.

8.5 Приміщення обслуговуючого призначення

Вестибюль є головним вузлом, що забезпечує розподіл людських потоків. Його розпланування повинно допомагати відвідувачу легко орієнтуватися в будівлі. Відвідувач повинен добре бачити входи у фойє, зал для глядачів, бібліотеку, навчально-гурткові приміщення, спортивний зал і головні сходи. Суттєвий вплив на розпланування вестибюлю здійснює гардероб. Він може знаходитись в одному приміщенні з вестибюлем або у спеціальній ніші за бар’єрною стійкою. Гардероб може розміщуватись напроти входу з вулиці, збоку, займати фронт стіни, що виходить на головний фасад будівлі.

Вестибюль – це приміщення, яке створює перше уявлення про будівлю, тому архітектурно-художньому вирішенню його інтер’єру треба приділяти відповідну увагу. Тут обмежено використовують засоби монументально-декоративного мистецтва. Прикрашають вестибюль елементами озеленення – декоративними рослинами у вазонах, переносними або стаціонарними квітниками, а також малими формами. Збагатити внутрішній простір вестибюлю можуть урочисто вирішені парадні сходи. Обладнання вестибюлю складається з банкеток, дзеркал, стендів для об’яв і реклами та ін.

Вибираючи матеріали для опорядження стін, підлог і стель, слід ураховувати особливості експлуатації та вимоги до естетичного оформлення. Підлога повинна мати матеріал міцний до витирання і такий, що добре миється. Стіни й колони в місцях можливого скупчення людей варто облицьовувати матеріалами, що не стираються, або захищати спеціальними обладнаннями. Стелі рекомендується оздоблювати звукопоглинаючими матеріалами.