Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1751.doc
Скачиваний:
314
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
14.83 Mб
Скачать

Завдання 7 проекційне креслення

Мета завдання: вивчити практичні методи побудови зображень просторових форм в ортогональних проекціях і в аксонометрії, навчитися виконувати вигляди, розрізи та перерізи.

У темі „Проекційне креслення” студенти повинні виконати такі завдання.

Завдання 1. Побудова трьох проекцій і аксонометрії за аксонометричним зображенням. Варіанти за табл. 7.Зразок на рис. 9.

Завдання 2, 3. Побудова трьох проекцій і аксонометрії деталі за двома проекціями. Варіанти за табл. 8 та 9. Зразок на рис. 10 і рис. 11.

Проекції предмета в кресленні називають виглядами. Вигляд – це зображення видимої частини поверхні предмета. Під час побудови виглядів використовують спосіб прямокутного проектування; при цьому предмет розташований між глядачем і даною площиною проекцій.

Основних виглядів шість: вигляд спереду (головний вигляд); вигляд зверху; вигляд зліва; вигляд справа; вигляд ззаду; вигляд знизу.

Часто для того, щоб розкрити внутрішню конфігурацію предмета, застосовують зображення, які називають розрізами та перерізами. При проектуванні на площину предмет, як правило, розташовують таким чином, щоб його основні елементи (ребра, осі, грані та ін.) були паралельні або перпендикулярні до площини проекцій.

Згідно з ГОСТ 2.305-68 кількість зображень повинна бути мінімальною, але необхідною для з’ясування форми деталі.

Рис.9

Рис. 10

Рис. 11

Таблиця 7

1

Корпус

2

Корпус

3

Стояк

4

Плита

5

Стояк

6

Корпус

7

Корпус

8

Корпус

9

Основа

Продовження таблиці 7

10

Опора

11

Корпус

12

Корпус

13

Корпус

14

Стояк

15

Основа

16

Вкладиш

17

Корпус

18

Стояк

Продовження таблиці 7

19

Сережка

20

Опора

21

Корпус

22

Стояк

23

Корпус

24

Кришка

25

Фіксатор

26

Основа

27

Кришка

Таблиця 8

1

2

3

4

Продовження таблиці 8

9

10

11

12

Продовження таблиці 8

9

10

11

12

Продовження таблиці 8

17

18

19

20

Продовження таблиці 8

21

22

23

24

Продовження таблиці 8

25

26

27

28

Продовження таблиці 8

13

14

15

16

Таблиця 9

Продовження таблиці 9

Продовження таблиці 9

Завдання 8 конструювання архітектурних оболонок із лінійчастих поверхонь

Умова завдання

1. Використовуючи заданий набір ліній, визначити вид лінійчастої поверхні та доповнити елементи її визначника.

2. Зобразити поверхню в ортогональних проекціях і аксонометрії.

3. Записати в символічній формі визначник кожного відсіку по­верхні й дати йому назву.

Мета завдання: закріпити теоретичний матеріал та розвинути творчі навички з конструювання лінійчастих поверхонь.

Рекомендації до виконання завдання. Вихідні дані завдання по­дані у вигляді проекцій опорних кривих. Перед визначенням поверхонь слід побудувати многокутник, що огортає горизонтальну проекцію і визначає план споруди.

Як поверхні, що утворюють оболонку, можуть бути використані:

  • циліндричні та конічні поверхні;

  • циліндроїди, коноїди, гіперболічні параболоїди.

Студенту необхідно на основі аналізу вихідних даних запропонувати кілька варіантів завдання, забезпечивши стикування су­сідніх ділянок, з яких складатиметься покриття заданого плану, без розривів та накладень.

Естетично найвиразніший варіант слід детально розробити, подав­ши його в трьох проекціях і аксонометрії.

Для отримання більш наочного зображення оболонки поверхні, що конструюється, її треба побудувати з достатньо щільним каркасом лі­ній (8–12 ліній каркаса) з побудовою обрисних кривих ліній. Невидимі ділянки зобразити штриховою лінією (рис. 12).

У таблиці вказуються позначені буквами напрямні та площини па­ралелізму, а також назва поверхні.

У наведеному прикладі контур оболонки складається з дільниць кривих (ACB, PQR, ELN) і прямих (MN, NK, DE, EF) ліній. На підставі аналізу вихідних даних вирішено створити покриття iз шести коноїдів. Для побудови цих поверхонь уведені додаткові елементи їх визначників – напрямні площини Σ і Φ. Каркас ліній поверхні оболонки побудований за умови проходження їх через задані напрямні лінії паралельно до площин Σ та Φ.

Варіанти вихідних даних наведені у таблиці 10.

Рис. 12

Таблиця 10

Продовження таблиці 10

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]