- •Міністерство освіти і науки України
- •4. Економіка інтелектуальної власності
- •5. Захист прав інтелектуальної власності
- •Тема № 1 загальні положення про інтелектуальну власність та право інтелектуальної власності План:
- •2. Нормативно-правові джерела та література з дисципліни.
- •4. Інтелектуальна власність як правова категорія
- •Тема 2. Система інтелектуальної власності
- •1. Об’єкти права інтелектуальної власності.
- •1.1. Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності.
- •1.2. Об’єкти авторського права і суміжних прав.
- •1.3. Об’єкти права промислової власності.
- •1.4. Нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності.
- •2. Суб’єкти права інтелектуальної власності.
- •3. Державна система правової охорони інтелектуальної власності.
- •Лекція № 3. Охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності
- •1. Мета і принципи правової охорони.
- •2. Охорона прав на об’єкти промислової власності.
- •Характеристика об’єктів промислової власності
- •3. Охорона прав на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності.
- •4. Охорона об’єктів авторського права і суміжних прав.
- •Лекція № 4. Економіка інтелектуальної власності
- •1. Права на об’єкти інтелектуальної власності як товар.
- •1.1. Особливості права інтелектуальної» власності як товару.
- •1.2. Інтелектуальна власність як нематеріальний актив.
- •2. Комерціалізація прав на об’єкти інтелектуальної власності.
- •2.1. Мета і основні способи комерціалізації.
- •2.2. Використання об’єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві.
- •2.3. Внесення інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства.
- •2.4. Передача прав на об’єкти інтелектуальної власності.
- •2.5. Управління трансфером технологій.
- •3. Оцінка вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності.
- •3.1. Цілі оцінки прав.
- •3.2. Підходи до оцінки.
- •3.3. Методи оцінки.
- •Зв’язок між підходами до оцінки об’єктів інтелектуальної власності та методами оцінки
- •3.4. Послідовність оцінки.
- •3.5. Життєвий цикл об’єкта інтелектуальної власності.
- •Лекція № 5. Захист прав інтелектуальної власності
- •1. Дії, що визнаються порушенням права інтелектуальної власності.
- •2. Категорії спорів.
- •3. Форми захисту права інтелектуальної власності.
- •4 Способи захисту права інтелектуальної власності.
- •4.1. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав.
- •4.2. Цивільно-правовий спосіб захисту прав.
- •4.3. Кримінальна відповідальність за порушення прав.
- •Нормативні акти:
- •Міжнародне законодавство:
1.3. Об’єкти права промислової власності.
Винахід(корисна модель) – це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Винахід (корисна модель) може бути секретним, якщо містить інформацію, віднесену до державної таємниці. Якщо винахід (корисна модель) створений працівником у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи за дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором не передбачено інше, або з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, то він вважається службовим винаходом (корисною моделлю).
Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в ст. 6 п. 2 визначає об’єкти винаходу. Ними можуть бути:
Продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо); (До поняття «продукт» можна віднести: пристрій, речовину, штам мікроорганізму або культуру клітин. Наприклад, пристроєм може бути пристосування для відкорковування пляшок. Прикладом речовини можуть бути які-небудь компоненти прального порошку, харчові добавки тощо. Штамом мікроорганізмів може бути, наприклад, нова вакцина від грипу).
Спосіб – це, по суті, технологія, тобто послідовність дій. Наприклад, спосіб визначення точки роси в природному газі, або спосіб очистки трансформаторного масла.
Застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням. А прикладом нового використання відомого продукту може бути, скажімо, використання медузи як в’яжучого елементу у складі будівельної суміші. (Незважаючи на комічність, такий винахід був справді зареєстрований в СРСР).
Корисна модель– це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоздатності, тобто є новим і промислово придатним.
Об’єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою, що має характеризуватися явно вираженими просторовими формами. Така форма має характеризуватися не лише наявністю елементів і зв’язків між ними, але й формою виконання цих елементів, їх певним взаємним розташуванням. Якщо винахід містить сутність заявленої пропозиції, то корисна модель – викладення цієї сутності у просторі. Корисна модель може стосуватися лише пристрою. Якщо порівняти корисну модель з промисловим зразком, то не важко помітити, що промисловий зразок – це зовнішня форма промислового виробу (пристрою). Корисна модель – е внутрішнє розташування елементів, з яких складається сам пристрій, та зв’язок між ними.
Промисловий зразок– це форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу.
Об’єктом промислового зразка може бути:
форма (зовнішній контур, вид промислового виробу);
малюнок (зображення, контур на площині, який виконується за допомогою контурних ліній, штрихів, світлотіньових плям в одному або декількох кольорах переважно на папері, тканині та інших матеріалах);
розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначення для задоволення естетичних та ергономічних потреб.
Це може бути, скажімо, зовнішній вигляд якого-небудь приладу, комп’ютера, автомобіля, автобуса, конфігурація протектора на колесі, форма хліба, тістечка, дивана, столу або стільця. В принципі, чого завгодно, тієї ж чашки, етикетки, пляшки. Наприклад, пляшка Coca-Cola – всім відомий приклад. Надання пляшці саме цієї форми стало результатом роботи дизайнера. Але вона не є винаходом. На неї виданий патент на промисловий зразок.
Під торговельною маркоюрозуміють позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою , від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.
Географічне зазначення –це назва географічного місця, яке вживається для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.
Прикладом останньої може служити зазначення «Switzerland» («Швейцарія») або «Swiss» («швейцарський»), що у багатьох країнах сприймається як географічне зазначення товарів, виготовлених у Швейцарії, і зокрема, у відношенні годинників.