- •8. Вологі гази і повітря
- •Контрольні запитання
- •9. Цикли теплових двигунів
- •9.1. Цикли поршневих двигунів внутрішнього згорання (двз)
- •Термічний коефіцієнт корисної дії циклу
- •9.2. Цикли холодильних машин
- •9.2.1. Цикл парової компресорної холодильної машини
- •9.2.2. Цикл газової холодильної машини
- •9.2.3. Цикл абсорбційної холодильної машини
- •9.2.4. Цикл теплової помпи
- •Контрольні запитання
- •10. Цикли паросилових установок
- •10.1. Термодинамічні основи теплофікації
- •10.2. Когенераційний бінарний цикл
- •Контрольні запитання
- •Розв’язання
- •11. Завдання на контрольну роботу. Тести для контролю знань
- •Задача №2
- •Задача №8
- •Література
9.2.3. Цикл абсорбційної холодильної машини
Абсорбційні холодильні машини генерують холод, як і компресорні, за рахунок випаровування холодоагенту з наступною його конденсацією.. Робочим тілом в абсорбційній холодильній машині є суміш з двох речовин – холодоагенту й абсорбенту, що мають різні температури кипіння при одинако-вому тиску. Речовина з більш низькою температурою кипіння є холодоагент- том, а з більш високою – абсорбентом. Найбільш широко використовують водоаміачний (Н2О – NH3) і водобромистолітієві (LiBr – H2O) розчини.
На рис. 23 наведена схема ідеальної абсорбційної холодильної машини:
Рис.23. Принципова схема абсорбційної холодильної машини
1 – генератор (кип‘ятильник);
2 – конденсатор;
3 – дросельний вентиль;
4 – випаровувач;
5 – абсорбер;
6 – помпи;
7 – теплообмінник для на-грівання концентрованого розчину;
8 – дросельний вентиль для
охолодження слабоконцент-рованого розчину
У генераторі 1 за рахунок підведення теплоти qг від теплоносія (гаряча вода, водяна пара, продукти згорання палива) відбувається випаровування холоагенту з концентрованого розчину РТ. Пара холодоагенту надходить у конденсатор і далі, як у компресорній холодильній машині , через дросельний вентиль – у випаровувач, де за рахунок теплоти охолоджуваного тіла q2 відбувається випаровування холодоагенту. Ця пара подається в абсорбер 5, де поглинається абсорбентом (малоконцентрованим розчином РТ), що надходить із генератора 1, через дросельний клапан 8. Теплота, яка виділяється в результаті абсорбції qа , відводиться у навколишнє середовище. Концентро- ваний розчин робочого тіла за допомогою помпи подається у генератор 1, де знову підлягає випаровуванню.
В абсорбційній ХМ генератор виконує функції нагнітальної сторони механічного компресора, витісняючи із розчину пари холодоагента, а абсорбер – всмоктувальної сторони компресора, поглинаючи ці пари.
Процеси підведення і відведення теплоти в усіх апаратах (конденсатор, випаровувач, генератор, абсорбер) здійснюються при Р = const і Т = const, а процеси розширення й стискування робочого тіла в дроселях 3, 8 та помпах 6 – адіабатно dS = const.
Тепловий баланс абсорбційної машини на 1 кг холодоагенту записується у вигляді
де qг – теплота, що підводиться у генераторі;
qп – теплота, еквівалентна роботі помпи для розчину робочого тіла;
q2 –теплота, котра відбирається від охолоджуваного тіла і передається холодоагентові у випаровувачі;
qа – теплота, що відводиться в абсорбері.
Нехтуючи витратами енергії на приведення в дію помп і за умови, що для ідеального циклу , а кількість теплоти, яка підводиться у генераторі і відводиться у конденсаторі, буде однаковою,qг = q1, одержимо вираз для визначення ефективності роботи холодильної машини
Із (134) видно, що при зменшенні температури в конденсаторі Тк ефективність роботи холодильної машини збільшиться, а при зниженні температури у генераторі Тг величина буде зменшуватись.
Основною перевагою абсорбційних холодильних машин порівняно з парокомпресорними є використання теплоти невисокого температурного рівня замість дорогої механічної енергії для одержання холоду. Це дає можливість застосовувати абсорбційні холодильні машини у системах утилізації низькопотенціальної теплоти. Крім того, відсутність компресора робить доцільним використання таких машин на великих підприємствах із потужним споживанням холоду і теплоти.