Рахунок утворення доходів

Використання	Ресурси
Компенсація за трудову діяльність	Валова додана вартість
Податки на виробництво та імпорт	Споживання основного капіталу
Субсидії « – »	Чиста додана вартість
Валовий прибуток економіки (валовий змішаний дохід)
Споживання основного капіталу
Чистий прибуток економіки (чистий змішаний дохід)

Валовий внутрішній продукт переноситься в цей рахунок з рахунку виробництва. Субсидії — це поточні трансферти, які держава надає господарським одиницям-резидентам, що виробляють або імпортують продукти та ринкові послуги, для здійснення впливу на їх ціни або доходи і створення умов провадження певної економічної або соціальної політики.

Субсидії поділяються на дві групи: виробництво та імпорт.

У використанні перелічено витрати, що робляться з доданої вартості — валового внутрішнього продукту.

Оплата праці робітників включає всі виплати грошима і натурою особам, які працюють за наймом, у вигляді нагороди за працю, виконану за даний період.

Оплата праці в рахунку утворення доходів охоплює плату цих робітників на економічній території країни — як резидентів, так і нерезидентів. Валовий прибуток економіки є балансуючою статтею рахунку утворення доходів. Її дістають після відрахування з валового внутрішнього продукту в ринкових цінах оплати праці, а також чистих податків на виробництво та імпорт (податки на виробництво та імпорт з відрахуванням субсидії на виробництво та імпорт).

Відрахуванням споживання основних фондів з валового прибутку дістають чистий прибуток економіки.

Споживання основних фондів являє собою частину вартості основних фондів, використану в даному періоді в результаті зношування, зокрема морального.

При визначенні прибутку економіки доцільно запровадити окремий показник — змішаний дохід. Змішаний дохід –– це різновид доходів, в яких поєднуються елементи оплати праці і прибутку. До них належать доходи (додають вартість за відрахуванням податків на виробництво) від особистої підприємницької діяльності (без застосування найманої праці), особистого підсобного господарства, прибутки осіб вільної професії, авторські гонорари тощо.

Рахунки розподілу (схема 4) доходів відбиває розподіл і перерозподіл доходів країни на рівні економіки в цілому з урахуванням відносин з іншими країнами.

У ресурсах показують як доходи від виробничої діяльності (валовий прибуток економіки, оплата праці робітників, податки на виробництво та імпорт), так і інші види доходів, одержані в результаті перерозподільних операцій з урахуванням надходжень з інших країн (доходи від власності і поточні трансферти).

У рахунках розподілу доходів на рівні економіки в цілому в ресурсах відбивають тільки поточні трансферти, одержані від «решти країн світу», а при розрахунках за секторами внутрішньої економіки — поточні трансферти, одержані від усіх секторів.

Схема 4

Рахунок розподілу первинних доходів

Використання	Ресурси
Доходи від власності	Валовий дохід економіки (валовий змішаний дохід)
Валові первинні доходи	Споживання основного капіталу
Споживання основного капіталу	Чисте перевищення від економічної діяльності (чистий змішаний дохід)
Чисті первинні доходи	Доходи від власності
	Компенсація за трудову діяльність
	Податки на виробництво та імпорт
	Субсидії « – »

Поточні трансферти, одержані як від «решти країн світу», так і від секторів внутрішньої економіки, включають у такі надходження:

платежів зі страхування від нещасних випадків;

поточних податків на доходи і власність;

відрахувань на соціальне страхування;

допомоги із соціального забезпечення;

штрафи, пені;

добровільні внески тощо.

У використанні відображують субсидії, а також передачу доходів від власності та поточних трансфертів іншим країнам.

Доходи, передані від власності, — це платня господарських одиниць власникам фінансових активів, землі і нематеріальних активів за право користуватися ними.

У рахунку розподілу доходів на рівні економіки в цілому у використанні відображують лише поточні трансферти, передані «решті країн світу», а при розрахунках за секторами внутрішньої економіки — поточні трансферти, передані іншим секторам.

Валовий національний доход в розпорядженні суспільства є балансу­ючою статтею рахунку розподілу доходів. Його визначають як різницю між всіма одержаними доходами (разом ресурсів) і переданими доходами, показаними у використанні (субсидії, доходи від власності і поточні трансфертні передачі).

Потоки доходів показують у рахунку на валовій основі. Наприклад, якщо є, з одного боку, надходження, а з іншого — виплати доходів від власності, вони будуть показані не як сальдо цих доходів, а окремо — відповідно в ресурсах і у використанні. Тут відображу­ються процеси розподілу доданої вартості між власниками робочої сили, капіталу та урядом з урахуванням відносин з «рештою країн світу». Балансовою статтею цієї групи рахунків є первинний дохід, що являє собою величину доходів, утворювану в економіці після за­кінчення процесу виробництва, але до початку перерозподілу цих доходів за допомогою податків та інших примусових і добровільних трансфертів між різними одиницями економіки (включаючи уряд). На рівні економіки країни це валовий національний дохід. Усі вихід­ні потоки попереднього рахунку утворення доходів є ресурсами рахунку привласнення первинного доходу. Крім того, ресурсом цього рахунку є одержувані від інших економічних секторів доходи від власності, що використовуються в рамках цього самого рахунку. У лівій частині рахунку відбиваються напрямки використання: доходи від власності (грошові платежі, сплачувані влас­никами активів за їх надання в розпорядження інших інституціо­нальних одиниць) і балансова стаття рахунку — первинні доходи(валові та чисті). Оплата найманих працівників показується в сумі, яка отримана домашніми господарствами, а податки на виробництво — у сумі надходжень до державного бюджету і позабюджетних фондів. У цьому рахунку від­биваються виплати і одержання доходів від власності на позичені невиробничі та фінансові активи.

Після утворення первинних доходів починається процес вторинного розподілу доходів.

Рахунок вторинного розподілу доходів (схема 5). Рахунок вторинного розподілу доходів охоплює перерозподіл доходів через поточні трансфертні операції (у грошовому та натуральному вираженнях) як усередині країни, так і з «рештою країн світу». Поточні трансфертні операції — це однобічні перерозподільні потоки доходів, які не викликають потоків доходів у зворотному напрямі (сплата податків до бюджету, надходження субсидій), а тому вони не пов’язані з утворенням первинних доходів (факторних доходів і доходів від власності). Для сторони, що одержує поточні трансферти, на відміну від капітальних, вони не є джерелом інвес­тування. Сторона, що сплачує, виплачує поточні трансферти за рахунок своїх поточних надходжень. Важливою характеристикою трансфертів є їх однобічна спрямованість, яка означає, що трансферти сплачуються, як правило, без надання зворотного потоку коштів з боку уряду. Надання бюджетом субсидій або дотацій також, як правило, не означає необхідності повернення їх отримувачем. Результатом вторинного розподілу доходів за допомогою поточних трансфертних операцій у грошовому вираженні є наявний дохід, який безпосередньо може або використовуватися на споживання, або спрямовуватися на заощадження. Рахунок вторинного розподілу доходів охоплює перерозподіл доходів за допомогою грошових трансфертів і дає змогу одержати величину наявного доходу, що є балансовою статтею даного рахунку. Наявний до­хід — це дохід, який може бути використаний безпосередньо на кінцеве споживання і заощадження у вигляді придбання нефінан­сових та фінансових активів. У ресурсній частині відображаються поточні податки на доходи та майно, внески та спеціальне страхування, спеціальну допомогу, а також інші трансферти, крім натуральних, одержаних країною на рівні центральних органів та інституційними секторами.

Схема 5