8. Воля та її визначення

Во́ля — сила свідомої обдуманої дії;

Різні визначення волі:

Здатність (дар) за допомогою якої мислячий розум робить вибір своїх цілей дії, та керує зусиллями у виконанні своїх прагнень;

У популярному вжитку, вибір, намір або кероване намагання.

Вчинок чи досвід застосування цієї здатності

Хотіння або вибір

Міцне прагнення

Практичний ентузіазм

Сила особистості: напр.: Він працює з волею

Самоконтроль

Те, що було вирішено чи зважено

Мета

Сила владно завершити справу

Свобода дій

(в праві) Юридична декларація намірів людини щодо свого майна після своєї смерті

Письмовий документ яким хтось проголошує свої бажання щодо розподілу власності

Свідома схильність щодо якоїсь мети чи

Бажання

Вимога або наказ

9. Визначення предмету вікової психології

Вікова психологія — галузь психологічної науки, яка вивчає особливості психічного розвитку людини на різних вікових етапах індивідуального розвитку людини (онтогенез). Предметом дослідження вікової психології є вікова динаміка, закономірності, фактори, умови, механізми становлення, формування та розвитку особистості. Вікова психологія вивчає загальні закономірності, особливості виникнення і розвитку психічних процесів і властивостей і зумовлену віком динаміку співвідношень між ними; причини та закономірності переходу від одного вікового періоду до наступного; становлення різних видів діяльності (гри, навчання, праці, спілкування); В її загальній структурі виокремлюють психологію дитинства, до якої входять психологія новонародженого, немовляти, раннього дитинства, дошкільного періоду, молодшого школяра, підлітка, юнака, психологію дорослості — психологію дорослої людини, геронтопсихологію — психологію старості. Як навчальний курс вікова психологія охоплює такі теми: вікова психологія як галузь психологічної науки; виникнення і розвиток вікової психології; теоретичні основи вікової психології; початок людського життя; психічний і особистісний розвиток дитини від народження до вступу в школу; психологія молодшого школяра; психологія підлітка; психологія ранньої і зрілої юності; рання дорослість; зрілий дорослий вік; старість. Завданнями вікової психології є дослідження особливостей розвитку особистості на кожному її віковому етапі, надання відповідних рекомендацій щодо попередження спричинених віковими кризами психологічних проблем, а також конкретної психологічної допомоги. Не менш важливим є зосередження зусиль вікової психології на розв'язанні таких теоретичних і практичних завдань:-- вивчення особливостей розвитку людини на етапах ранньої та зрілої дорослості (Я-концепції, системи життєдіяльності, особливостей інтересів та інтелекту, проблем і криз розвитку тощо);

розвиток психічно здорової особистості та дослідження особливостей відхилень у психічному здоров'ї людини;

дослідження психології старих людей та особливостей їхньої життєдіяльності;

розвиток обдарованих дітей (їхніх здібностей, особистісних якостей, окремих психічних функцій);

з'ясування індивідуальних відмінностей дітей, відкриття їхніх творчих здібностей;

дослідження сенситивних періодів у розвитку особистості та окремих психічних функцій;

створення психологічних умов для забезпечення саморозвитку;

вивчення відхилень у психічному та особистісному розвитку;

дослідження взаємин дітей і дорослих;

з'ясування особливостей впливу масової культури та засобів масової інформації на психічний та особистісний розвиток дітей;

забезпечення психологічних умов розвитку цілісної та гармонійної особистості дитини, підлітка та юнака.

10. Поняття віку. Вікова періодизація людини

- Вік - це якісно своєрідна сходинка психічного розвитку людини, залежить від конкретних історичних умов;

- Психологічний вік (по Л. С. Виготському) - це новий тип будови особистості та її діяльності;

- Кожен віковий період характеризується (за Л. С. Виготському) на основі соціальної ситуації розвитку, особистісних новоутворень і провідної діяльності.

Поняття віку включає в себе ряд аспектів:

1) Хронологічний вік, визначається тривалістю життя людини (за паспортом);

2) Біологічний вік - сукупність біологічних показників, функціонування організму в цілому (кровоносна, дихальна, травна системи і т.п.);

3) Психологічний вік - певний рівень розвитку психіки, в який включається:

а) розумовий вік

Для визначення розумового віку дітей від 4 до 16 років використовується тест Векслера, який включає вербальні і дані в наочній (образної) формі завдання. При його застосуванні отримують сумарний «загальний інтелектуальний показник». Психолог обчислює IQ - інтелектуальний коефіцієнт:

розумовий вік x 100%

IQ = хронологічний вік

б) соціальна зрілість - SQ - соціальний інтелект (людина має бути адаптований до середовища, яке його оточує)

в) емоційна зрілість: довільність емоцій, врівноваженість, особистісну зрілість.

У реальному житті окремі складові віку не завжди збігаються.

Вікова періодизація

У віковій і педагогічній психології використовують таку періодизацію вікового розвитку:

Пренатальний період — від зачаття до пологів.

Натальний період — пологи.

Період новонародженості — від народження до 2 місяців.

Вік немовляти — від 2 місяців до 1 року.

Ранній дитячий вік — від 1 до 3 років.

Дошкільний вік — від 3 до 6/7 років. Його поділяють на:-- молодший дошкільний вік — 4-й рік;— середній дошкільний вік — 5-й рік;— старший дошкільний вік — 6/7-й рік.

Молодший шкільний вік (зріле дитинство) — 1—4 класи (від 6/7 до 10/11 років).

Дорослішання:-- підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5—9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків;— рання юність (старший шкільний вік) — 10—11 класи (від 15/16 до 17/18 років);— зріла юність — від 18 до 20 років.

Дорослість:-- рання дорослість — від 20 до 40 років;— зріла дорослість — від 40 до 60 років.

Старість — після 60 років. У межах кожного вікового періоду спостерігаються великі індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей. Хронологічні межі вікових періодів відносні, потребують уточнення, що зумовлене психічними, особистісними, статевими, соціально-економічними та історичними чинниками.