- •3. Становлення і розвиток наукового стилю укр. Мови
- •4.Професійна мовно-комунікативна компетенція.
- •5. Орфоепічні норми укр.. Мови. Вимова голосних і приголосних звуків.
- •6.Евфонія (милозвучність), її специфіка в укр. Мові
- •7) Акцентуаційні норми української мови наголос та його види
- •8) Лексичні норми мови професійного спілкування9заг.Характ.Лексики укр..Мови..І слова іншомовного походження
- •10)Стилістичні норми їх специфіка і використання
- •11)Морфологічні норми в українській мові
- •12) Синтаксичні норми сучасної української мови
- •3. Правопис великої літери
- •14. Пунктуаційні норми сучасної української мови
- •15.Культура мовлення в житті професійного комунікатора
- •16. Комунікативні ознаки культури мовлення
- •17.Правельність мовлення як визначальна комунікативна ознака культури мовлення
- •18.Мовні особливості заяви як контрактно- кадрового документа
- •24. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті.
- •25. Мовний,мовленнєвий,спілкувальний етикет
- •26.Структура мовного етикету.Стандартні етикетні ситуації.
- •27. Парадигма мовних формул
- •29.Звертання.Розділові знаки в реченнях зі звертанням.
- •3.Офіційно-діловий стиль - це мова ділових паперів, що використовуються в офіційному спілкуванні між державами, установами, приватною особою і установою і регулюють їх ділові взаємини.
- •4.Публіцистичний стиль - це функціональний різновид літературної мови, яким послуговуються в засобах масової інформації (газетах, часописах, пропагандистських виданнях).
- •5.Конфесійний стиль - стильовий різновид української мови, що обслуговує релігійні потреби суспільства.
- •34.Іменник
- •40) Трудова угода – це документ, яким регламентуються стосунки між установою і позаштатним працівником.
- •41) Доручення – це документ, який організація чи окрема особа надає іншій особі право на певну діяльність або отримання матеріальних цінностей від її імені.
- •43) Службові листи як довідково-інформаційної документації , їх структура та реквізити. Види службових листів та відповідні вимоги до них
- •45) Основні правила єтикету службового листування
- •49) Термінологія обраного фаху
- •52) Правила слововживання й використовування українських термінів
- •53) Нормування й стандартизація термінів
- •54) Українські електронні термінологічні словники
- •55 Лексичні особливості наукового стилю
- •62 Вопрос Основнi вимоги до бiблiограчного опису викорастаних джерел
- •63 Переклад та перекладання
- •64 Форми та види перекладу
- •65 Особливостi наукого-технiчного перекладу
- •1) Знайти загальну логіку викладення матеріалу оригінального тексту;
- •1) Російським конструкціям з прийменником по в українській мові відповідають конструкції з прийменниками;
- •67. Переклад термінів
- •68. Вибір синоніма під час перекладу
- •69. Особливості редагування наукового тексту
- •70. Спілкування і комунікація. Види і форми спілкування
- •71. Поняття і сутність ділового спілкування. Етикет ділового спілкування.
- •72. Невербальні засоби спілкування
- •75. Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію
- •76. Види публічного мовлення
- •79.Культура сприймання публічного виступу. Види запитань
- •80.Сутність і специфіка публічної монологічної мови.
- •81. Основні жанри усного публічного монологічного мовлення (доповідь, лекція, промова, виступ, повідомлення).
- •83.Засоби увиразнення публічного виступу.
- •84. У професійній діяльності важливу роль відіграє діалогічне мовлення – форма соціально-мовного спілкування, основа співробітництва і взаєморозуміння між людьми у процесі спільної діяльності.
65 Особливостi наукого-технiчного перекладу
Науково-технічне перекладання
Науково-технічне перекладання — це процес перетворення науково-технічного тексту, вираженого мовою оригіналу, на текст, виражений мовою перекладу.
Науково-технічне перекладання тісно пов'язане з науково-технічною інформацією та є не лише мовленнєвою діяльністю, а й специфічним процесом. Людина, яка виконує науково-технічне перекладання, має не лише знати іноземну мову, а й володіти певними знаннями у тій науковій галузі, якій належить текст, що перекладається.
Отже, науково-технічне перекладання можна також визначити як перекладання текстів, що містять певну інформацію про наукові та технічні досягнення.
Завдання науково-технічного перекладання полягає у тому, щоб якнайточніше передати зміст оригіналу. Це можна здійснювати в три етапи:
1) Знайти загальну логіку викладення матеріалу оригінального тексту;
подумати, як і автор, над проблемою, намагаючись зрозуміти її сутність;
правильно передати зміст оригіналу, підібравши найбільш точні еквіваленти термінів і загальновживаних слів.
Знайти загальну логіку викладення наукової думки досить важливо, бо саме розуміння структури тексту, його логічних зв'язків (які є визначною рисою наукового тексту) перешкоджатиме появі невідповідностей у перекладі.
Щоб зрозуміти сутність тексту оригіналу, слід спиратися на свій попередній досвід роботи з науково-технічною літературою, на сукупність знань і уявлень про світ. Якість науково-технічного перекладу залежить від рівня розуміння оригіналу, повноти й точності вилучення з нього інформації, а також підготовленості до сприйняття науково-технічного тексту.
Правильно передати зміст оригіналу — це означає виконати адекватний і повноцінний переклад, який точно відтворював би наукову інформацію, що міститься у оригіналі. У перекладі має вживатися нормативна загальновідома термінологія, а його стиль має відповідати нормам мови перекладу. Адекватним і повноцінним буде лише той переклад, у якому точно підібрані еквіваленти термінів і загальновживаних слів.
66Під час перекладу українською мовою наукових текстів неправильно добирають українські еквіваленти загальновживаних лексем російської мови, перекладають дослівно усталені словосполуки, а постійне тиражування одних і тих помилок у наукових текстах зумовлює до розхитування мовної норми.
Як свідчить досвід, складним виявляється переклад поширеної у науковому стилі конструкції з фразеологічним сполученням в качестве кого-то (чего-то). Наприклад, словосполучення в качестве сетевой операционной системы слід перекласти так: як мережева операційна система; но чтобы служить в качестве денег, предмет должен пройти одно испытание .../але щоб служити (бути) грошима, предмет повинен пройти одне випробування ...
Для наукового стилю характерна наявність слів, які позначають процесуальні поняття. У цьому зв'язку треба розрізняти назви дій (процесів) і назви наслідків дії (процесу). В українській мові на позначення дій (процесів) зазвичай бажано уживати віддієслівні іменники, утворені від дієслів недоконаного виду за допомоги -еішя, -ання, -інші, -иття, -іття, -уття: змінювати - змінювання.
Віддієслівні іменники, що означають наслідок дії, утворюються переважно від дієслів недоконаного виду, що означають багаторазову дію:
o безсуфіксним способом: обмінювати - обмін; гнути, згинати - згин;
o за допомоги додавання -а, -una, -ок: міняти, змінювати - зміна; колоти, розколювати - розколина; лити, випивати - виливок;
o за допомоги додавання -овання, якщо дієслово має форму, яка закінчується на -овувапш: групувати, угруповувати - угруповання; статкувати, устатковувати - устаткованая.
У наукових текстах переклад дієслів залежить від контексту:
иногда встречаются ошибки - інкаїи трапляються помилки
к таким понятиям относятся... - до таких понять належать...
оказать влияние - вплинути
следовать примеру - брати за приклад
следует выполнить - належить виконати
следует отметить - слід зауважити
из теоремы следует - з теореми випливає
сделать возможным -уможливити
сделать невозможным -унеможливити
термітами являются слова ...-термінами є слова...
требуются специальные приемы - необхідні спеціальні заходи
включая пользователей - включно з користувачами
учитывая то что-з огляду на те, що.
Виникають труднощі і під час перекладу конструкцій з активно вживаним дієсловом является, яке в українській мові уживається тільки в художньому стилі, переважно в поетичних творах (згадаймо І. Франка: "Чому являєшся мені у сні?"). У науковому стилі уживаються форми виявляється, є; але обирати відповідну форму слід, враховуючи значення контексту. Наприклад, конструкція Что является Чем перекладають Що є Чим або Чим є Що. Якщо ж російське дієслово являться уживається зі значенням обнаруживать, проявлять, воно перекладається за допомоги дієслова виявляється, порівняймо: Основным компонентам ... является знаковая система ... / Основним компонентом ... є знакова система. Оценка господина A.C. Марку.чы явилась правильной/Оцінка пана А. С. Маркули виявилася правильною.
Значні проблеми під час перекладу текстів наукового стилю спричиняє дієприкметник, який активно уживаний у текстах наукового стилю російської мови.
Активні дієприкметники теперішнього часу, які утворюються від дієслів 1 і II дієвідміни обмежені утворенні й використанні. У сучасній мові функціонують тільки ті дієприкметники, які втратили дієслівні ознаки й перейшли до класу прикметників. При цьому слід пам'ятати, що активні дієприкметники теперішнього часу відтворюються прикметниками:господствующий - панівний, разрушающий - руйнівний, металлорежущий - металорізний, нержавеющий - нержавний.Натомість поширені у сучасній українській мові віддієслівні прикметники на -льний: знижувальний, ослаблювальний.
Пасивні дієприкметники на -мий здебільшого заступаються дієприкметниками на -ний: управляемый - керований, производимый -вироблюваний; познаваемый - пізнаваний тощо.
Окремо зазначимо особливості перекладу російських конструкцій із дієприкметником следующий. Дієприкметник слідуючий неможливий в українській мові навіть теоретично, оскільки немає дієслів, від яких він міг би утворитися. Отже, перекладається:
^ словом наступний (у часовому й просторовому значенні), порівняймо: Следующий вариант стандарта использует в качестве среды передачи / Наступний варіант стандарту використовує як середовище передачі;
^ словом такий (перед переліком або поясненням).
Переклад речень, у яких уживаються дієприкметникові звороти, здійснюється так: якщо дієприкметниковий зворот утворено за допомоги активних дієприкметників теперішнього часу, він перекладається складнопідрядним реченням, порівняймо: Примером может служить двигатель, питающийся от преобразователя и приводящий в движение механизм / Прикладом може слугувати двигун, який (що) живиться від перетворювача й надає руху механізму.
У наукових текстах часто вживаються так звані кліше, які струк-турують текст. Вони мають перекладатися як одне ціле: в заключение - на закінчення, підсумовуючи; другими словами - інакше кажучи; прежде всего - насамперед; с другой стороны-з іншого боку; с одной стороны - з одного боку: в настоящее время - зараз, нині, наразі; в основному - здебільшого; в отличие - на відміну; в результате -внаслідок, як наслідок; в связи с тем что, поскольку - позаяк, оскільки;
в то же время - водночас; в частности - зокрема; во многом - багато в чому; вместо этого - натомість; впрочем - а втім, зрештою; как правипо - зазвичай; наконец - нарешті, зрештою; ни в коем случае -у жодному разі; по крайней мере - принаймні; при этом используются...- водночас використовуються; при анализе - під час аналізу; с помощью - за допомоги; учитывая то что - з огляду на те що.
Під час перекладу прийменникових конструкцій слід звертати увагу на їх значення: