Прислівник як частина мови. Розряди за значенням. Морфологічний склад та написання

Контрольні питання

1. Яку ознаку виражають прислівники? Які найважливіші морфологічні ознаки мають?

2. Які синтаксичні функції виконують прислівники?

3. На які групи поділяються прислівники за значенням і синтаксичною роллю?

4. Від яких частин мови утворилася переважна більшість прислівників в українській мові? Яким способом?

5. У які частини мови можуть переходити прислівники?

6. Які найголовніші правила написання прислівників?

Практичні завдання

1. Підберіть прислівники до поданих слів.

Працювати, виконувати, падіння, зупинка, виготовлений, говорити, співати, плакати.

2. Як розрізняються прислівники і прикметники в таких словосполученнях?

Холодне повітря — зустріти холодно, яскраво світити — яскрава фарба, багато каратів — багато вдягнений, мало газет — мало читати, хороше повітря — хороше вдягнутися, добре попрацювати — добре ставлення.

3. Від поданих прикметників утворіть прислівники на -о, -е і запишіть форми вищого й найвищого ступеня.

Далекий, гарячий, добрий, замислений, високий, злий, колючий, сипкий.

4. З’ясуйте способи творення поданих прислівників.

Вгору, вдвоє, тричі, натроє, бігом, гаряче, внічию, потім, щодня, взимку, надвечір, ридма, по-юнацьки, горілиць, сьогодні, втридорога, обіруч, по-кошачому, навприсядки, востаннє, часом, надворі, миттю, нашвидку.

5. Доберіть прислівники та похідні від них прийменники з іменником. Складіть із ними речення, поясніть відмінність між ними у синтаксичних зв’язках та функціях.

6. Зробіть морфологічний аналіз прислівників (за схемою):

а) Мудрий звернув праворуч, до посадки, і, ввімкнувши світло, посигналив.

б) Трудівники збирають добрий урожай цукристих, повсякчас дбаючи про долю врожаю наступного року.

Схема морфологічного розбору прислівника Аналізоване слово. Вихідна форма (для означально-якісних, які мають ступені порівняння). Розряд за значенням (означальний – який саме, обставинний – який саме). Ступінь порівняння, категорія оцінки і засоби її вираження. До якого слова відноситься. Синтаксична роль. Від якого слова і яким способом утворений. Правопис слова.

Зразок Вечоріє. Мла стає на морі... Тихше б'ється хвиля в береги... Гас­нуть звуки. В їх безлюднім хорі Ще чуткіша тиша навкруги (Плужн.). Тихше. Тихо Означальний способу дії (як?). Вищий, суфікс –ш-. До дієслова б’ється. Обставина способу дії. Від прикметника тихий за допомогою суфікса –о (тихо). У кінці пишеться -е, бо вищий ступінь (довше, краще, вище, вужче), основа закінчується на шиплячий.

7. Тестування.

1. У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі значенням міри та ступеня дії, ознаки?

1. Йти по двоє, ледве вловимий, трішечки вищий, приходить втретє, добре розуміти.

2. Зробити нашвидкуруч, продати втридорога, на­багато збільшити, тричі робити, прокинутись ранком.

3. Дуже легковажний, надто швидко, збільшити вдві­чі, надзвичайно прекрасний, поділити натроє.

4. Майже зробив, відпочиваємо разом, гуляли удвох, трудитись щодня, думай більше.

5. Говори менше, стемніло зовсім, потихеньку осипається, збільшити вдвічі, робити напоказ.

2. У якому рядку всі прислівники утворено від числів­ників?

1. Удвох, по двоє, вдруге, тричі, по-перше.

2. Вперше, вп'ятьох, по-шосте, разом, менше.

3. Двічі, по-третє, по троє, багато, ледве-ледве.

4. Утрьох, мало, нарівні, навпіл, ледь-ледь.

5. Втретє, у стократ, надвоє, наполовину, пополам.

3. У якому рядку всі прислівники пишуться разом?

1. Ані/трохи, за/мало, на/скрізь, на/далі, раз/у/раз.

2. На/довго, ні/коли, в/голос, на/двоє, на/віщо.

3. До/нині, ні/як, у/сімох, в/нічию, за/віщо.

4. Ні/звідки, у/стократ, за/очі, від/нині, у/горі.

5. Ні/де, в/день, в/знаки, що/місяця, з-за/кордону.

4. У якому рядку допущено помилку в правописі при­слівників?

1. Напам'ять, за кордон, напоказ, чимдуж, пліч-о-пліч.

2. З дня на день, навесні, якнайдужче, дороще, за­молоду.

3. Вдвоє, по двоє, по-друге, заодно, уночі.

4. Наскрізь, до речі, незрівнянно, доречно, щодня.

5. Попідвіконню, вкупі, ліворуч, на жаль, все одно.

5. У якому рядку від усіх прислівників неможливо утво­рити ступені порівняння?

1. Щедро, ударно, ароматно, смачно, вірно.

2. Глухо, буйно, ясно, весело, багато.

3. Гостро, тяжко, низько, сміливо, хутко.

4. Рідко, прудко, мало, коротко, солодко.

5. Вічно, наголо, зосліпу, ледве-ледве, порожньо.

6. У якому рядку всі прислівники утворено префікса­льним способом?

1. Післязавтра, назавжди, донині, відколи, абияк.

2. Наскрізь, позаторік, ніколи, відколи, стрімголов.

3. Надовго, ніде, відтоді, серйозно, удесятерьох.

4. Інколи, незрозуміло, вогко, тихо-тихо, тайкома.

5. Позавчора, занадто, будь-коли, назовсім, двічі.

7. У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс?

1. По/перше, будь/що/будь, коли/не/коли, раз/у/раз, на/дворі.

2. Часто/густо, пліч/о/пліч, по/українськи, по/лати­ні, на/сміх.

3. На/радість, по/нашому, кінець/кінцем, аби/де, на/ бік.

4. По/німецьки, любо/дорого, де/не/де, коли/небудь, по/третє.

5. На/зустріч, без/жалю, як/треба, ні/трохи, десь/то.

8. У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?

1. Казна-коли, де-не-де, зроду-віку, нізвідки, на вигляд.

2. Сила-силенна, здавна, позаторік, вужче, де-таки.

3. Як-от, анітрохи, деколи, не треба, на виріст.

4. Водночас, зрання, щоранку, як най дорожче, заввишки.

5. Угору, праворуч, навстіж, напрочуд, з краю в край.

9. У якому рядку прислівників ступені порівняння тво­ряться від інших основ?

1. Багато, мало, погано, гарно, добре.

2. Дуже, бридко, марудно, тяжко, дорого.

3. Вільно, вимогливо, впевнено, вірно, вузько.

4. Косо, голосно, доволі, тьмяно, швидко.

5. Насухо, далеко, звичайно, щиро, впевнено.

10. У якому рядку всі прислівники утворено від при­кметників?

1. Близько, зблизька, тьмяно, злегка, натроє.

2. Надовго, сухо, звисока, затемна, влітку.

3. Відмінно, прекрасно, чудесно, мирно, кисло.

4. Давно, несказанно, дочиста, по-новому, надворі.

5. Щиро, здалеку, далеко, вгору, донизу.

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІV модуль

Практичне заняття № 2

Прийменник як частина мови. Уживання прийменників

Контрольні питання

1. Яку функцію виконують службові слова в українській мові? Які службові частини мови виділяють мовознавці?

2. Яка частина мови називається прийменником?

3. Які граматичні функції виконують прийменники?

4. На які групи за походженням поділяються прийменники?

5. Яка морфологічна будова прийменників?

6. Чи бувають прийменники синонімічними?

7. Які найголовніші правила написання прийменників?

Практичні завдання

1. З’ясуйте, які частини мови здатні керувати відмінковими формами за допомогою прийменників? Наведіть приклади.

2. З’ясуйте значення відмінкових словоформ іменника з прийменниками.

Пішли в ліс по гриби; поїдемо по весні у гості; стоїмо коло тину; боротися з нудьгою; навколо школи цвіте; йдемо назустріч святу; сиділи по сім годин щодня за роботою; вийти до річки; млинці на маслі; у хаті.

3. Укажіть, із якими відмінками іменника /займенника, субстантивованого слова/ уживаються прийменники в українській мові. Складіть таблицю.

4. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть написання прийменників разом, окремо або через дефіс.

1. Тече вода (із) за гаю та (по) під горою. Хлюпочуться качаточка (по) між осокою (Т. Шевченко). 2.Чіпка глянув на діда, підвівсь і поплентався стороною (по) над отари, немов п'яний, наче учадів (Панас Мирний). 3. (Із) за лісу, (з) за туману місяць випливає (Т. Шевченко). 4. (3) над хмар часом прилине прощання з літом журавлине (П. Тичина). 5. Блиснуло сонце (з) поза гір в земному саду (А Кримський). 6. Геть (по) над морем, над хвилями синіми в'ються, не спиняться чаєчки білі (Леся Українка). 7. Що в світі миліше (над) зоряні ночі, що в світі ясніше (над) милого очі (М. Коцюбинський). 8. Стоїмо ми (в) чотирьох та очима лупаємо (І. Нечуй-Левицький). 9. Не для того я повертався додому, щоб сидіти (в) чотирьох стінах (П. Загребельний).

Виконайте морфологічний розбір 5 прийменників із тексту (на вибір).

Схема морфологічного розбору прийменника

1. Аналізоване слово.

2. Група за походженням (первинний чи вторинний).

3. Який за будовою (простий, складний, складений).

4. Від якої частини мови утворений (відіменний, прислівниковий).

5. Граматичне значення якого відмінка допомагає виражати.

6. До якого члена речення входить.

7. Правопис слова.

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІV модуль

Практичне заняття № 3