I. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки якісні прикметники?

1. Широкий степ, далека дорога, дорога людина, гар­ний вчинок, велика будівля.

2. Літній день, вечірні сутінки, морський вокзал, молочна каша, дерев'яна лава.

3. Денне світло, пригірський район, столярна майстерня, грецький горіх, ясний день.

4. Сердитий хлопець, весела дівчинка, зимовий ра­нок, каштанове волосся, вишневий садок.

5. Сливовий пиріг, сталевий прут, найкраща відпо­відь, холодний душ, батьківське слово.

II. У якому рядку не всі прикметники належать до од­ного розряду?

1. Батьків, сестрин, Софіїн, дідів, Тарасів.

2. Фермерський, нічний, гірський, технічний, нау­ковий.

3. Дерев'яний, паперовий, лагідний, братів, чарівний.

4. Математичний, геометричний, фізичний, біологіч­ний, медичний.

5. Могутній, тяжкий, величний, довгий, кривий.

Iіi. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки відносні прикметники?

1. Суворий клімат, сільський пейзаж, гаряча вода, маковий цвіт, зелена діброва.

2. Глухий кут, чорні очі, запашна кава, паперовий змій, стара груша.

3. Золотий перстень, спортивні досягнення, олімпійський чемпіон, український прапор, морфологічний розбір.

4. Червоний пояс, сімейна передача, дитячий одяг, цегляний будинок, чисте повітря.

5. Жорстокий вчинок, ясне небо, трав'яний дух, пташина пісня, м'яке крісло.

ІV. Якими членами речення бувають прикметники?

1. Обставинами.

2. Додатками.

3. Обставинами та додатками.

4. Означеннями або частиною іменного складеного присудка.

5. Усіма другорядними членами речення (додатком, означенням та обставиною).

V. У якому рядку при утворенні вищого ступеня порівнян­ня у всіх прикметників відбуваються звукові зміни при­голосних основи г, ж, з у сполученні з суфіксом -ш-?

1. Легкий, боязкий, слизький, ковзкий, різний.

2. Довгий, сторожовий, в'язкий, кавказький, тугий.

3. Дорогий, близький, низький, дужий, вузький.

4. Вологий, важкий, грузький, довший, старезний.

5. Свіжий, довжелезний, порожній, важкий, до­рожній.

VI. У якому рядку до складу словосполучень входять якісні прикметники в короткій формі?

1. Босий хлопець, німий чоловік, прездоровий козак, синенька хустка, старий замок.

2. Ранній сніг, вранішній туман, дружній сміх, го­родня культура, царський палац.

3. Столярна майстерня, молода дівчина, безкраїй степ, синє море, квітчасті луги.

4. Дрібен дощик, ясен місяць, зелен цвіт, повен чо­вен, благословен день.

5. Права щока, сухенький очерет, біла криниця, свя­та вода, височенні дуби.

VII. У якому рядку всі прикметники творять вищий, най­вищий ступені порівняння від інших основ?

1. Прозорий, страшний, скромний, рішучий, вдалий.

2. Свіжий, молодий, дешевий, блідий, дерев'яний.

3. Великий, малий, поганий, гарний, добрий.

4. Щирий, високий, гіркий, сміливий, радісний.

5. Страшний, розумний, хитрий, кривий, холодний.

Сучасна українська літературна мова, ІІІ курс, ІІ модуль

Практичне заняття № 2

Відмінювання прикметників. Розбір прикметника як частини мови (за схемою)

План

1. Відмінювання прикметників. Прикметники твердої та м’якої груп.

2. Характеристика парадигм прикметників.

3. Особливості відмінювання та правопису складних прикметників з другою частиною –ЛИЦИЙ.

4. Наголос при словозміні та словотворенні прикметників.

5. Морфологічний розбір прикметника.

Практичні завдання

1. Розкрийте дужки, провідміняйте прикметники з іменниками, поясніть особливості відмінкових закінчень. У (ІІ), розкриваючи дужки, запишіть іменник у формі прикметника.

(І)(Ранній) вишня, (білолиця) дівча, (жовтий) листя, (безкрає) степ, повен сад.

(ІІ)(Дмитро) книга, (товариш) пальто.

2. Перепишіть речення, уставляючи пропущені букви. Виділені прикметники розберіть як частину мови (за схемою).

1. І вставала тоді в дитяч..й уяві слава бойов..х козацьк..х походів, оживали грізн.. січі, що колись точилися на цій землі. (І. Цюпа.) 2. В широк..м просторі губилося око. (Леся Українка.) 3. Як не любити утоми цілющ..ї після гаряч..ї гри, поклик.. птаха над темною пущ..ю, рідних пісень з-за гори? (М. Рильський.) 4. Чисте повітря було напо..не терпкою вранішн..ю свіжістю. (О. Гончар.) 5. Була вона тоді ще худорляв..ю, круглолиц….ю жінкою з кучеряв..ю біл..ю зачіскою. (Ю. Збанацький.) 6. Душ..ю вловив син..в неспокій, десь серцем збагнув і причину його. (Ю. Мушкетик.) 7. А всього маєтку лишив йому тато букату горба щонайвищого і щонайгіршого над усе сільське поле. (В. Стефаник.)

Схема морфологічного розбору прикметника

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма (називний відмінок чоловічого роду).

3. Лексичне значення (ознака за кольором, за розміром, за внутрішніми чи зовнішніми властивостями, за відношенням до предмета, до особи чи тварини, до місця, часу тощо).

4. Розряди за значенням (якісний, відносний, присвійний, відносно-якісний, присвійно-відносний, присвійно-якісний).

5. Ступінь порівняння, засоби вираження його.

6. Форма – повна (стягнена, нестягнена), коротка.

7. Група – тверда, м'яка.

8. Рід і засоби вираження його.

9. Відмінок і засоби вираження його.

10. Число і засоби вираження його.

11. Синтаксична роль.

12. Будова слова.

13. Правопис слова.

Зразок

Панувало над селом лагідне серпневе надвечір’я (В.Козаченко).

Лагідне (надвечір’я) — п.ф. лагідний; ознака за внутрішніми властивостями; якісний, повна стягнена форма, тверда група, вжитий у формі середнього роду однини, називного відмінка (засіб вираження флексія –е), узгоджується у цих формах з іменником надвечір’я; прикметник виступає означення, є словом залежним; основа лагідн-, закінчення – е, корінь –лагід-, суфікс –н-.

3. Прочитайте прикметники, дотримуючись акцентуаційних норм:

Барвистий – барвистіший – найбарвистіший, веселий – веселіший – найвеселіший, гострий – гостріший, милий – наймиліший, білий – білуватий – білявий – білястий, смаглий – смаглявий, близький – ближчий, сухий – сухіший, тугий – тугіший, бадьорий – бадьоріший, широкий – широченний – широчезний, височенний, довжелезний, незбагненний, нескінченний, варений, імперський, лікарський, ринковий, військовий, ясно-жовтий, світло-блакитний, ясноволосий, світлоколірний.

4. Перекладіть українською мовою, порівнюючи правопис відмінкових закінчень:

1. Пахло дождем и свежим сеном. (А. Чехов.) 2. На венчиках луговых цветов покачивались смуглые дикие пчелы. (М. Шолохов.) 3. Тихо в осеннем лесу. Кое-где краснеет шапка позднего подосиновика. Всю долгую зиму будут питаться глухари колючей и жесткой сосновой хвоей. (І. Соколов-Микитов.)

5. Тестування: