Розділ 4. Характеристика сучасного екологічного стану рекреаційних та курортних зон Херсонщини.

4.1. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Херсонщини.

Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб будь-якої з трьох форм рекреації (відпочинок, оздоровлення, туризм) за межами прибережної смуги. Басейн Дніпра, Каховське водосховище, лісові масиви, мінеральні джерела, пам’ятки культури, культові об’єкти в поєднанні з розвинутою інфраструктурою є конкурентноспроможною базою для розгортання потужної рекреаційної галузі.

Значну увагу викликає можливість використання з цією метою об’єктів природно-заповідного фонду. Досвід зарубіжних країн свідчить про те, що таке поєднання функцій, з першого погляду – суперечливе, має певний сенс. Воно сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об’єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами, на їх охорону.

На території Херсонської області нараховується 1400 га земель, віднесених до земель оздоровчого та рекреаційного призначення, на яких розташовано 315 закладів оздоровлення та відпочинку, більша частина яких будувалася у 70-80 –ті роки, а саме: санаторії – 8; пансіонати з лікуванням – 2; будинки відпочинку – 3; пансіонати – 37; дитячі оздоровчі заклади – 69; бази та інші заклади відпочинку – 196. Аналіз розвитку курортно-рекреаційного комплексу та туризму в області показав, що кількість відпочиваючих та туристів поступово збільшується кожного року, що благотворно впливає на соціально-економічний розвиток регіону.[9]

Надзвичайно важливими курортно-рекреаційними ресурсами є еталонні екологічні території всесвітнього значення – біосферний заповідник „Асканія-Нова” ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, Чорноморський біосферний заповідник та Азово-Сиваський національний природний парк.

В області існують декілька родовищ лікувальних грязей, ропи і вод (озеро Солоне, Прокопівське, Червоне, йодно-бромні води на Арабатській Стрілці), які використовуються як лікувальні засоби санаторіями. Так сульфідно-мулові лікувальні грязі озера Соляне (м. Гола Пристань) мають такий хімічний склад: сірководень, каротин, гормони, пеніціліноподібні, фолікуліноподібні та інші речовини. Запаси грязі складають 87 тис. м. куб. Хлоридно-натрієва ропа озера Соляне має хімічний склад: хлориди, карбонати, гідрокарбонати, залізо, сірка, калій, бром, йод, магній і та ін.. Запаси ропи складають 21 тис. м³ на рік. Запаси грязі і ропи озера Соляне затверджені в ДКЗ України від 12 грудня 2003 року, протокол № 793. Лікувальні грязі та ропні ванни мають протизапальну, знеболюючу, десенсибілізуючу дії, прискорюють регенеративні процеси, поліпшують кровообіг, обмінні процеси в організмі, мають регулюючий вплив на стан центральної нервової системи, підвищують захисні функції.[6]

Суттєве значення для розвитку курортного комплексу також мають унікальні соляні озера с. Геройське (Голопристанський район), мінеральні та термальні води північно-західних районів області та ропа озер поблизу о. Чонгар (Генічеський район).

Наявність лікувально-термальних вод на Арабатській Стрілці дозволяє розбудову лікувальних закладів з використанням цих вод для лікування дітей хворих на церебральний параліч. Схемою планування території Арабатської Стрілки, розробленої Київським інститутом “Діпромісто”, передбачено будівництво Міжнародного медичного центру.

У складі Міжнародного медичного центру передбачається будівництво оздоровчих та лікувальних закладів, медичного коледжу. З метою цілорічного функціонування об'єктів оздоровчих та лікувальних закладів на території Міжнародного медичного центру передбачається будівництво обслуговування цих закладів: яхт-клубу, спортивних споруд, 4 лікувальних пляжів по 400 м кожний і для рекреаційних цілей 820 м пляжу , а також дві пляжні зони протяжністю по 270 м в зонах розміщення спортивних споруд. Здійснення будівництва планується за рахунок іноземних інвестицій.[35]

На території області розвідані запаси мінеральних вод по трьом родовищам: води бромно-хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на ділянці с. Хорли Каланчацького району (запаси складають 0,207 тис. м³/добу) та в с. Залізний Порт Голопристанського району (0,181 тис.м³/добу), води йодно-бромної, хлоридно-натрієвої для зовнішнього застосування на території с. Генгірка Генічеського району (33,6 тис.м³/добу).

Найбільшим курортно-рекреаційним районом Херсонської області є Скадовський курортний район. Курортна зона м. Скадовськ - унікальне курортно-рекреаційне явище не тільки Херсонщини, але й всієї України.

У Східному курортно-рекреаційному районі міста передбачається розмістити курортний культурно-розважальний центр, яхт-клуб, аквапарк з атракціонами та розробити паркову зону в крайній східній частині міста.

Генеральним планом смт Лазурне передбачається розвиток курортно-рекреаційної зони з будівництвом близько 50 нових оздоровчих закладів загальною ємністю до 20 тис. місць. Крім цього передбачається будівництво яхт-клубів, берегоукріплюючих споруд, набережної вздовж узбережжя моря.

З метою забезпечення оптимальних умов для розвитку туристично-рекреаційного комплексу в Каланчацькому районі розроблена програма розвитку курортних зон, яка передбачає цілеспрямоване використання природних ресурсів та оздоровчих факторів. Загальна протяжність берегової лінії в районі складає 121,3 км, рекреаційний потенціал складає понад 660 га.

У Каланчацькому районі існує можливість будівництва лікувальних закладів для організації цілорічного відпочинку та лікування. Запаси лікувальної грязі на площі 45 га, з товщиною пласту 10-16 метрів майже не розроблялись.

Завершується розробка генерального плану с. Хорли, яким передбачається розвиток курортно-рекреаційної зони з будівництвом 18 нових оздоровчих закладів.[35]

Схемою забудови курортно-рекреаційних територій Арабатської Стрілки на території Херсонської області передбачаються зміни структури оздоровчих закладів з доведенням їх місткості до 130 тис. місць, із них 50 тис. чол. – в діючих закладах відпочинку; 40 тис. чол. – в нових закладах відпочинку; близько 30 тис. чол. – неорганізовані відпочиваючі.

Схемою планується :

• ємкість курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки на розрахунковий строк (2026 р.) складає 108,9 тис. відпочиваючих, в тому числі: організованих відпочиваючих - 81,990 тис. чол., відпочиваючих в приватному секторі - 26,940тис.чол.;

• структура курортно-рекреаційної зони Арабатської Стрілки складає:

а/ курортно-рекреаційний район «Щасливцеве» - 62,68 тис. відпочиваючих, в т.ч. комплекси Генічеська Гірка — 27,740 тис. відпочиваючих, с. Щасливцеве - 34,940 тис. відпочиваючих;

б/ курортно-рекреаційний район «Стрілкове»- 46,250 тис. відпочиваючих.

Загальна ємкість існуючих рекреаційних закладів складає 39,0 тис. організованих відпочиваючих.

Схемою планування Арабатської Стрілки на перспективу пропонується приймати до 150 тис. відпочиваючих із них :

• 39 тис. - в діючих закладах відпочинку

• 63 тис - нові заклади відпочинку

• 30 — 40 тис - неорганізовані відпочиваючі.[32]

Однією із головних проблем забезпечення належного санітарного стану рекреаційних територій області є недостатня потужність систем водовідведення і каналізації.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, обласною санітарно-епідеміологічною станцією постійно здійснюється контроль систем водопостачання та водовідведення, місць утилізації твердих побутових відходів в курортних зонах області, проводяться наради з головами сільських і селищних рад щодо дотримання природоохоронного та санітарно-епідеміологічного законодавства.

Великий резонанс в області в останні роки має вирощування рису в Скадовській курортній зоні.